Приклад оформлення статтi

Шановні читачі, дослідники, вчені!

Пропонуємо Вашій увазі приклад оформлення статті, яка була опублікована в журналі «The New Educational Review» (Scopus). За активованим посиланням можна знайти оригінальну версію статті (https://tner.polsl.pl/issues/volume-55-2019/ ).

Приклад посилання на статтю в стилі APA:

Popovych, I. S. & Blynova, O. Ye. (2019). The Structure, Variables and Interdependence of the Factors of Mental States of Expectations in Students’ Academic and Professional Activities. The New Educational Review, 55 (1), 293-306. DOI: 10.15804/tner.2019.55.1.24

Приклад оформлення

Структура, змінні і взаємозалежність факторів психічних станів очікувань в навчально-професійній діяльності студентів (назва адекватно відображає предмет дослідження)

 Анотація

Дослідження представляє контент-аналізування (n=135) та факторний аналіз психічних станів очікувань студентів (n=123). Розуміння освітянами психічних станів очікувань дозволяє операціоналізувати вирішення завдань навчально-професійної підготовки студентів.

Метою є дослідження структури, змінних і взаємозалежності факторів психічних станів очікувань студентів.

Методи дослідження: контент-аналізування, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз. Факторним аналізом визначено структуру психічних станів очікувань. Основним у цій структурі є F1 “сенсожиттєва поміркованість” (20.70%), який взаємопов’язаний з F2 “прагматична регуляція” ( =.404; p≤.01) і F3 “суб’єктна регуляція” ( =.357; p≤.01). …..(200-300 слів).

Ключові слова: навчально-професійна діяльність, психічний стан очікувань, очікувана ситуація, реалізація очікувань, структура психічного стану очікувань. (4-6 слів / словосполучень).

 Вступ

Психічні стани очікувань – типи психічних станів, що інтегрують психічні процеси та властивості і виступають важливими регуляторами успішності студентів. …

Досягнення студентами очікуваного результату має пряму залежність від типу психічного стану очікувань. …

Психічні стани очікувань впливають на протікання психічних процесів, а часто повторюючись, набувають стійкості і стають властивістю особистості (Попович, 2017). Психічні стани узгоджуються потребами та прагненнями людини з її можливостями і ресурсами, забезпечуючи її розвиток в конкретних умовах середовища. (Prokhorov et al., 2015a).

Під психічним станом очікувань розуміємо інтегральний комплекс наявних характеристик, які впливають на очікуваний результат діяльності студентів. Ці погляди підтверджені вивченням когнітивних станів у процесі інтелектуальної активності студентів через структуру стану інтересу/психічного стресу (Prokhorov et al., 2015b), психічного стану хронічної втоми, яка погіршує фізичну працездатність людини (Marcora et al., 2009) та ін.

Гіпотеза. Автори припускають, що структура, змінні і взаємозалежність факторів психічних станів очікувань є важливими складовими навчально-професійної діяльності студентів; застосування результатів дослідження сприятиме ефективній організації освітнього процесу студентів.

Мета дослідження

Метою статті є дослідження структури, змінних і взаємозалежності факторів психічних станів очікувань студентів.

 Методологія

Методологічні аспекти у дослідженні когнітивних психічних станів (Prokhorov et al., 2015a), нами взято до уваги. Характеристика виконання актуального завдання отримана методом контент-аналізування. … Контент-аналізування вимірює не те, що досліджувані говорять, що зроблять чи намагаються зробити, а те, що вони насправді зробили. … Проте, є очевидним, що точність отриманої інформації залежить від здатності респондентами описувати очікувану ситуацію і реалізацію очікувань у контексті реального виконання завдання. Далі підібрано комплекс методик згідно мети і предмету дослідження. Методики забезпечили визначення характеристик (змінних), що утворили факторну структуру психічних станів очікувань. Така логіка знайшла підтвердження у дослідженні, у якому доведено, що психічний стан очікувань – інтегральний комплекс наявних характеристик, які впливають на очікуваний результат діяльності людини (Попович, 2017).

 Учасники

У дослідженні взяли участь студенти другого-четвертого курсу Херсонського державного університету; їх середній вік становив 20.1 років. Вибірка складалася з 135 осіб. …

 Процедура та інструменти

Впродовж академічного семестру застосовано психодіагностичні інструменти, якими виміряно досліджувані параметри. Опитувальник “Рівень соціальних очікувань” (Попович, 2017) … Опитувальник «Рівень суб’єктного контролю» (Rotter, 1966): загальна інтернальність (Із), інтернальність в галузі досягнень (Ід), інтернальність в галузі невдач (Ін), інтернальність у сімейних стосунках (Іс), інтернальність в галузі виробничих відносин (Ів), інтернальність стосовно здоров’я і хвороб (Іх); «СЖО» (Леонтьєв, 2006)

Відповіді оцінювалися за допомогою біполярної семантичної диференціальної шкали, значення якої знаходилися в межах від -3 (абсолютно не погоджуюся) до +3 (абсолютно погоджуюся). Показники надійності, отримані за допомогою статистики α-Кронбаха, становили: αРСО = .777; …

Методиками «Очікувана ситуація» (Попович, 2017) і «Реалізація очікувань» (Попович, 2017) визначено властивості соціальних очікувань: інтернальність/екстернальність (ІЕо), активність/пасивність (АПо), відкритість/закритість (ВЗо), адекватність/неадекватність (АНо). Використано дихотомічну шкалу, α-Кронбаха становила α = .836. Показники надійності α-Кронбаха знаходилися в межах достатнього (.7) і високого рівнів (.9).

Статистичне аналізування

Статистичну обробку емпіричних даних і графічну презентацію результатів здійснено за допомогою статистичних програм «SPSS» v. 23.0 та «MS Excel». Використано основний компонентний метод, який поєднує косічне обертання Промакс, що дозволяє розрахувати кореляції між факторами. …

Результати

Контент-аналізування психічних станів очікувань студентів

Методика «Очікувана ситуація» передбачала короткий опис поведінки респондента (8–10 речень) у актуальній ситуації (участь в студентській конференції). …

 Таблиця 1. Середні значення та середньоквадратичні відхилення шкал властивостей психічних станів очікувань (n=123)

Шкала Середнє арифметичне, М Середнє відхилення, SD
ІЕo .47 .19
АПo .46 .20
ВЗo .71 .23
АНo .73 .23

Примітка: M – середнє арифметичне; SD – середнє відхилення.

 

… Подальший статистичний аналіз проведено за даними лише тих респондентів, чиї психічні стани очікувань мали повний опис і були домінуючими (n=123).

 Факторна структура психічних станів очікувань

Оцінено отримані результати досліджуваних параметрів, орієнтуючись на шкали середнього арифметичного значення (M) та середньоквадратичного відхилення (SD), що подані в табл. 2.

Таблиця 2. Середні значення та середньоквадратичні відхилення шкал досліджуваних параметрів (n=123)

Шкала Середнє арифметичне, M Середнє відхилення, SD
«РСК»
Із 197.95 20.43
Ід 54.33 7,79
Ін 49.94 8,13
Іс 39.67 6,76
Ів 36.71 5,28
Іх 18.72 4,45

Примітка: M – середнє арифметичне; SD – середнє відхилення.

 

Комплекс з 35 психологічних параметрів є методологічно обґрунтованим, що відображає предмет дослідження психічних станів очікувань студентів. …

Матриця кореляції з 35 змінними визначена методом основної компоненти. 10 факторів мають власні значення, більші за одиницю і пояснюють 71.63% дисперсії змінних (табл. 3).

Таблиця 3. Матриця факторних навантажень

Шкала F1 F2 F3 F4 F5 F6 F7 F8 F9 F10
             
Із     .878         -.088   -.225
Ід .137   .674           .181  
Ін -.190   .934           -.239  
Іс   -.179 .918 -.124            
Ів   .227 .332             -.686
Іх     .338       -.327   .403  
             
Дисперсія, % 20.70 9,90 8,76 7,38 5,57 4,60 4,26 3,86 3,41 3,19
? дисперсії, % 20.70 30.60 39.36 46.74 52.31 56.91 61.17 65.03 68.44 71.63
Значення 7.243 3.466 3.066 2.583 1.949 1.609 1.491 1.351 1.194 1.117

Примітка: Навантаження значущих змінних виділено жирним шрифтом.

 

F1 “Сенсожиттєва поміркованість” показує залежність очікувань, пов’язаних з навчально-професійною діяльністю, від сенсожиттєвих і ціннісних орієнтацій суб’єкта, від рівня загальної осмисленості життя, від постановки цілей в житті, локалізації контролю на «Я», на житті, на процесі, на результаті. Дія цього фактора характеризується сенсожиттєвою регуляцією навчально-професійної діяльності.

F10 “Впевнена активність” складають адекватні очікування суб’єкта стосовно себе у поєднанні з мотивом вольового зусилля. Ще його характеризує змінна з від’ємним навантаження, яка відображає відповідальність суб’єкта за все, що відбувається у навчально-професійної діяльності.

Наступні фактори мають навантаження, що знаходиться за межами сукупної дисперсії змінних (менше 0.943). Отже, за результатами статистичної обробки визначено 10 основних факторів (71.63%), які визначили структуру психічних станів очікувань (рис. 1).

 

Рис 1. Структура психічних станів очікувань

 

Взаємозалежність факторів, що визначають структуру психічних станів очікувань

Проаналізуємо найстійкіші зв’язки між обраними факторами (див. табл. 4). Найбільш значущим (p≤.01) є співвідношення F1 та F2 (.404), F1 та F3 (.357). F2 має найбільшу кількість значущих зв’язків з F1, F3 та F4. Отже, прагматична регуляція є важливою складовою у структурній та функціональній організації психічних станів очікувань. …

 

Tаблиця 4. Кореляційна матриця компонентів структури психічних станів очікувань

Фактор 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 1.000 .404** .357** .145** .027 .131** .146** -.079 .081 .108*
2 .404** 1.000 .281** .238** .099* .096* -.003 -.172** .005 .198**
3 .357** .281** 1.000 .270** .066 .010 .153** -.262** .126** .088*
4 .145** .238** .270** 1.000 -.095* -.059 .211** -.165** .048 .286**
5 .027 .099* .066 -.095* 1.000 .110** -.078 -.034 -.041 .039
6 .131** .096* .010 -.059 .110** 1.000 .004 -.053 -.248** .002
7 .146** -.003 .153** .211** -.078 .004 1.000 -.044 .129** -.074
8 -.079 -.172** -.262** -.165** -.034 -.053 -.044 1.000 -.257** -.169**
9 .081 .005 .126** .048 -.041 -.248** .129** -.257** 1.000 .112**
10 .108* .198** .088* .286** .039 .002 -.074 -.169** .112** 1.000

Примітка: * – статистично значущий при p≤.05; ** – статистично значущий при p≤.01.

 

Дискусія

Досліджень психічних станів, які є актуальними, обмаль. Представляє науково-методологічний інтерес дослідження когнітивних станів у процесі інтелектуальної активності студентів (Prokhorov et al., 2015b). У іншому науковому дослідженні показано позитивний значущий зв’язок соціальних очікувань з результатами навчально-професійної діяльності (Popovych, 2017).

Змінні актуальних психічних станів очікувань та взаємозв’язки факторів відображають рівні регулятивної спроможності респондентів. Досягнення очікуваного результату має пряму залежність від типу психічного стану очікувань. …

Маємо підстави стверджувати, що отримані результати дослідження психічних станів очікувань студентів операціоналізують вирішення завдань навчально-професійної діяльності. Очевидно, що застосування результатів дослідження сприятиме ефективній організації освітнього процесу студентів. Залишається відкритим запитання взаємозв’язку конкретного психічного стану очікувань з показниками успішності студентів.

 

Висновки

… Контент-аналізування дозволило якісно інтерпретувати психічні стани очікувань, виокремити один стан від іншого, визначити властивості психічних станів очікувань.

Факторним аналізом визначено структуру психічних станів очікувань, що складається з 10 основних факторів (71.63%). Встановлено, що основним є F1 “сенсожиттєва поміркованість” (20.70%), який взаємопов’язаний з F2 “прагматична регуляція” ( =.404; p≤.01) і F3 “суб’єктна регуляція” ( =.357; p≤.01).

Обґрунтовано, що структура, змінні і взаємозалежність факторів психічних станів очікувань є важливими складовими навчально-професійної діяльності студентів; отримані емпіричні результати дослідження сприятимуть ефективній організації освітнього процесу. Результати дослідження можуть бути цікаві керівникам навчальних закладів, освітянам, а також дослідникам у галузі психології очікувань, конструювання майбутнього. Визначено перспективу найближчого дослідження.

 

Подяка

Дослідження виконане в рамках фундаментальної науково-практичної теми кафедри загальної та соціальної психології Херсонського державного університету за номером державної реєстрації  0115U001718.

 

Список використаних джерел

Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). М.: Смысл, 2000. 18 с.

Marcora, S.M., Staiano, W. & Manning, V. (2009). Mental fatigue impairs physical performance in humans. Journal of Applied Physiology, 106 (3), 857-864. DOI:10.1152/japplphysiol.91324.2008

Попович, І. С. Психологічні виміри соціальних очікувань особистості. Херсон: ПАТ «ХМД», 2017, 504 c.

Prokhorov, A. O., Chernov, A. V. & Yusupov, M. G. (2015a). Cognitive states in educational activity of students: Structural-functional aspect. Asian Social Science, 11 (1), 213-218. DOI: 10.5539/ass.v11n1p213.

Prokhorov, A. O., Yusupov, M. G. & Plokhikh, V. V. (2015b). Cognitive States in the Process of Students’ Intellectual Activity. The New Educational Review, 41 (3), 263-274. DOI:10.15804/tner.2015.41.3.21.

Rotter, J.B. (1966). Generalized expectancies for internal versus external control of reinforcement: Psychological Monographs. General and Applied, 80 (1), 1-28.