Психологічне здоров’я вчителя Нової української школи як підґрунтя його психологічної готовності до творчої професійної діяльності

Ключові слова: психологічна готовність, педагогічна творчість, психологічне здоров’я, творчасамореалізація, психологічні закономірності

Анотація

У статті емпірично визначено взаємозв’язок таких психологічних феноменів, як психологічне здоров’я та психологічна готовність до педагогічної творчості. Метою статті є встановлення закономірностей впливу психологічного здоров’я вчителів Нової української школи (НУШ) на їхню психологічну готовність до творчої професійної діяльності.Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано авторські психодіагностичні методики “Психологічна готовність педагога”, “Психологічне здоров’я особистості”, аналізування відсоткового розподілу та середньо-статистичних значень показників, кореляційний, факторний аналіз. У статті презентовано емпіричну модель (структуру, критерії, показники, методичний інструментарій) дослідження особливостей психологічного здоров’я та психологічної готовності вчителя до професійної творчості. Основою психологічної готовності до педагогічної творчості в умовах НУШ виступає єдність педагогічної мотивації, професійних знань, умінь, навичок, творчих здібностей у поєднанні з опануванням вчителем функцій вихователя, тьютора, фасилітатора й модератора. Критеріями психологічного здоров’я є здоровий спосіб життя, стресостійкість, самоконтроль, емоційна стійкість, гнучкість мислення, соціальна адаптованість, активність, гарний настрій, творча реалізованість. Результати. Автором представлено результати емпіричного дослідження особливостей стану психологічного здоров’я педагогів і рівня розвитку їхньої психологічної готовності до творчої професійної діяльності; наведено інтерпретацію статистичної обробки даних. Висновки: психологічне здоров’я педагога визначає розвиток його психологічної готовності до творчої педагогічної діяльності: чим вище рівень психологічного здоров’я вчителя, тим вищою є його здатність до професійної творчості. Провідну функцію в розвитку психологічної готовності до педагогічної творчості відіграють гнучкість мислення, творча самореалізація, емоційно-вольові якості (самоконтроль, стресостійкість) та позитивний емоційний стан(гарний настрій, оптимізм) учителя.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Вікторенко І., Горобець Л. Нові професійні ролі та функції сучасного вчителя в контексті концепції Нової української школи. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2019. № 11. С. 93–106. https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197377
Галян О. І. Відповідальність та емоційне вигорання педагогів. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2019. № 2. С. 16-23. https://doi.org/10.32999/2663-970Х/2019-2-2
Костюк Д., Костюк В. Психічне та психологічне здоров’я особистості: поняття, зміст та критерії. Вісник Національного університету оборони України. 2018. № 2(50). С. 45-50. https://doi. org/10.33099/2617-6858-2018-50-2-45-50
Орап М. О., Акімова Н. В., Кальба Я. Є. Суб’єктивне благополуччя та рівень тривожності під час кризи COVID-2019: дослідження українського юнацтва. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2021. №. 6. С. 28-40. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2021-6-3
Павлик Н. В. Психологічна готовність особистості сучасного вчителя до творчої професійної діяльності в умовах нової української школи. Психологія і особистість. 2021a. №2 (20). С. 200-227. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2021.2.239985
Павлик Н. В. Психодіагностичний інструментарій вивчення гармонійності психологічного здоров’я особистості. Психологічне здоров’я. 2021б. № 1(6). С. 63-75. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-8
Павлик Н. В. Закономірності впливу психологічного здоров’я педагога на його психологічну готовність до професійної діяльності під час пандемії COVІD-19. Психологічне здоров’я. 2021в. № 2(7). С. 69-83. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2
Павлик Н.В. Структура й критерії психологічного здоров’я особистості. Психологія і особистість. 2022а. №1(21). С. 34-59. http://doi. org/10.33989/2226-4078.2022.1
Павлик Н.В. (2022б). Психологічне здоров’я педагога НУШ як чинник його психологічної готовності до професійної діяльності. Актуальні проблеми в системі освіти: заклад загальної середньої освіти – до університетська підготовка – заклад вищої освіти : зб. наук. праць. Київ: НАУ, 2022. № 2. С. 641-654. http://doi.org/10.18372/2786-5487.1.16650
Чиханцова О. А. Якість життя особистості та особливості її вимірювання. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2020 №4. С. 11-28. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-4-1
Almater A. I., Tobaigy M. F., Younis A. S., Alaqeel M. K., Abouammoh M. A. Effect of 2019 coronavirus pandemic on ophthalmologists practicing in Saudi Arabia: a psychological health assessment. Middle East African journal of ophthalmology. 2020. Vol. 27 (2), P. 79. http://doi.org/10.4103/meajo.MEAJO_308_20
Arslan G., Yıldırım M., Tanhan A., Buluş M., Allen K. A. Coronavirus stress, optimism-pessimism, psychological inflexibility, and psychological health: Psychometric properties of the Coronavirus Stress Measure. International Journal of Mental Health and Addiction. 2021. Vol. 19(6). P. 2423-2439. https://doi.org/10.1007/s11469-006-9006-z
Arslan G., Genç E., Yıldırım M., Tanhan A., & Allen K. A. Psychological maltreatment, meaning in life, emotions, and psychological health in young adults: A multi-mediation approach. Children and Youth Services Review. 2022. Vol. 132. P. 106-296. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2021.106296
Blustein D. L. The role of work in psychological health and well-being: a conceptual, historical, and public policy perspective. American psychologist. 2008. Vol. 63 (4). P. 228. https://doi.org/10.1037/0003-066x.63.4.228
Khan S., Siddique R., Li H., Ali A., Shereen M. A, Bashir N., et al. Impact of coronavirus outbreak on psychological health. Journal of global health. 2020. Vol. 10 (1). https://doi.org/10.7189/jogh.10.010331
Mameli C., Biolcati R., Passini S., Mancini G. School context and subjective distress: The influence of teacher justice and school-specific well-being on adolescents’ psychological health. School Psychology International. 2018. Vol. 39 (5). P. 526-542. https://doi. org/10.1177/0143034315579553
Redinger J. W., Cornia P. B., Albert T. J. Teaching during a pandemic. Journal of Graduate Medical Education. 2020. Vol. 12 (4). P.403-405. https://doi.org/10.4300/jgme-d-20-00241.1
Sánchez-Ballester C. Mental Health and Educational Trajectories in Students during the Coronavirus Pandemic. European Journal of Environment and Public Health. 2021. Vol. 5 (2). P. 87. https://doi.org/10.21601/ejeph/11097
Sisask M., Värnik P., Värnik A., Apter A., Balazs J., Balint M. et al. Teacher satisfaction with school and psychological well-being affects their readiness to help children with mental health problems. Health education journal. 2014. Vol. 73 (4). P. 382-393. https://doi.org/10.1177/0017896913485742
Wang Y., Wu R. The Effect of Fasting on Human Metabolism and Psychological Health. Disease Markers. 2022. https://doi.org/10.1155/2022/5653739
Weyerer S., Kupfer B. Physical exercise and psychological health. Sports Medicine. 1994. Vol. 17 (2). P. 108-116. https://doi.org/10.2165/00007256-199417020-00003
Yıldırım M., Arslan G., Wong P. T. P. Meaningful living, resilience, affective balance, and psychological health problems among Turkish young adults during coronavirus pandemic. Current Psychology. 2021. P. 1-12. https://doi.org/10.31234/osf.io/wsr3e
Опубліковано
2023-05-05
Сторінки
130-147
Як цитувати
Павлик Н. В., & Радзімовська О. В. (2023). Психологічне здоров’я вчителя Нової української школи як підґрунтя його психологічної готовності до творчої професійної діяльності. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (9), 130-147. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970X/2023-9-8
Розділ
ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ ТА ПСИХОЛОГІЯ РОЗВИТКУ