Psychological health of teachers of the New Ukrainian School as the basis of their psychological readiness for creative professional activity

Keywords: psychological readiness, pedagogical creativity, psychological health, creative self-realization, psychological patterns

Abstract

The article empirically determines the interrelation of such psychological phenomena as psychological health and psychological readiness for pedagogical creativity. The purpose of the article is to establish the patterns of influence of the psychological health of teachers of the New Ukrainian School (NUS) on their psychological readiness for creative professional activity. Methods. To conduct an empirical research, the author’s psychodiagnostic methods “Teacher psychological readiness”, “Psychological health of an individual”, analysis of the percentage distribution and average values of indicators, correlation and factor analysis were used. The article presents an empirical model (structure, criteria, indicators, and methodological tools) for studying teachers’ psychological health features and psychological readiness for professional creativity. The basis of psychological readiness for pedagogical creativity amidst the NUS is the unity of pedagogical motivation, professional knowledge, skills, and creative abilities in combination with the mastery by the teacher of the functions of an educator, tutor, facilitator, and moderator. The criteria of psychological health are a healthy lifestyle, stress resistance, self-control, emotional stability, flexible thinking, social adaptation, activity, good mood, and creative realization. Results. The author presents findings of the empirical study of teachers’ features of psychological health state and the development level of their psychological readiness for creative professional activity; the interpretation of statistical data processing is given. Conclusions. A teacher’s psychological health determines the development of their psychological readiness for creative pedagogical activity: the higher the psychological health of teachers is, the higher their propensity to conduct professional creativity is. The major role in the development of psychological readiness for pedagogical creativity is played by flexible thinking, creative self-realization, emotional and volitional qualities (self-control, stress resistance) and a positive emotional state (good mood, optimism) of a teacher.

Downloads

Download data is not yet available.

References

Вікторенко І., Горобець Л. Нові професійні ролі та функції сучасного вчителя в контексті концепції Нової української школи. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2019. № 11. С. 93–106. https://doi.org/10.31865/2414-9292.11.2019.197377
Галян О. І. Відповідальність та емоційне вигорання педагогів. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2019. № 2. С. 16-23. https://doi.org/10.32999/2663-970Х/2019-2-2
Костюк Д., Костюк В. Психічне та психологічне здоров’я особистості: поняття, зміст та критерії. Вісник Національного університету оборони України. 2018. № 2(50). С. 45-50. https://doi. org/10.33099/2617-6858-2018-50-2-45-50
Орап М. О., Акімова Н. В., Кальба Я. Є. Суб’єктивне благополуччя та рівень тривожності під час кризи COVID-2019: дослідження українського юнацтва. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2021. №. 6. С. 28-40. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2021-6-3
Павлик Н. В. Психологічна готовність особистості сучасного вчителя до творчої професійної діяльності в умовах нової української школи. Психологія і особистість. 2021a. №2 (20). С. 200-227. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2021.2.239985
Павлик Н. В. Психодіагностичний інструментарій вивчення гармонійності психологічного здоров’я особистості. Психологічне здоров’я. 2021б. № 1(6). С. 63-75. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-8
Павлик Н. В. Закономірності впливу психологічного здоров’я педагога на його психологічну готовність до професійної діяльності під час пандемії COVІD-19. Психологічне здоров’я. 2021в. № 2(7). С. 69-83. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2
Павлик Н.В. Структура й критерії психологічного здоров’я особистості. Психологія і особистість. 2022а. №1(21). С. 34-59. http://doi. org/10.33989/2226-4078.2022.1
Павлик Н.В. (2022б). Психологічне здоров’я педагога НУШ як чинник його психологічної готовності до професійної діяльності. Актуальні проблеми в системі освіти: заклад загальної середньої освіти – до університетська підготовка – заклад вищої освіти : зб. наук. праць. Київ: НАУ, 2022. № 2. С. 641-654. http://doi.org/10.18372/2786-5487.1.16650
Чиханцова О. А. Якість життя особистості та особливості її вимірювання. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2020 №4. С. 11-28. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-4-1
Almater A. I., Tobaigy M. F., Younis A. S., Alaqeel M. K., Abouammoh M. A. Effect of 2019 coronavirus pandemic on ophthalmologists practicing in Saudi Arabia: a psychological health assessment. Middle East African journal of ophthalmology. 2020. Vol. 27 (2), P. 79. http://doi.org/10.4103/meajo.MEAJO_308_20
Arslan G., Yıldırım M., Tanhan A., Buluş M., Allen K. A. Coronavirus stress, optimism-pessimism, psychological inflexibility, and psychological health: Psychometric properties of the Coronavirus Stress Measure. International Journal of Mental Health and Addiction. 2021. Vol. 19(6). P. 2423-2439. https://doi.org/10.1007/s11469-006-9006-z
Arslan G., Genç E., Yıldırım M., Tanhan A., & Allen K. A. Psychological maltreatment, meaning in life, emotions, and psychological health in young adults: A multi-mediation approach. Children and Youth Services Review. 2022. Vol. 132. P. 106-296. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2021.106296
Blustein D. L. The role of work in psychological health and well-being: a conceptual, historical, and public policy perspective. American psychologist. 2008. Vol. 63 (4). P. 228. https://doi.org/10.1037/0003-066x.63.4.228
Khan S., Siddique R., Li H., Ali A., Shereen M. A, Bashir N., et al. Impact of coronavirus outbreak on psychological health. Journal of global health. 2020. Vol. 10 (1). https://doi.org/10.7189/jogh.10.010331
Mameli C., Biolcati R., Passini S., Mancini G. School context and subjective distress: The influence of teacher justice and school-specific well-being on adolescents’ psychological health. School Psychology International. 2018. Vol. 39 (5). P. 526-542. https://doi. org/10.1177/0143034315579553
Redinger J. W., Cornia P. B., Albert T. J. Teaching during a pandemic. Journal of Graduate Medical Education. 2020. Vol. 12 (4). P.403-405. https://doi.org/10.4300/jgme-d-20-00241.1
Sánchez-Ballester C. Mental Health and Educational Trajectories in Students during the Coronavirus Pandemic. European Journal of Environment and Public Health. 2021. Vol. 5 (2). P. 87. https://doi.org/10.21601/ejeph/11097
Sisask M., Värnik P., Värnik A., Apter A., Balazs J., Balint M. et al. Teacher satisfaction with school and psychological well-being affects their readiness to help children with mental health problems. Health education journal. 2014. Vol. 73 (4). P. 382-393. https://doi.org/10.1177/0017896913485742
Wang Y., Wu R. The Effect of Fasting on Human Metabolism and Psychological Health. Disease Markers. 2022. https://doi.org/10.1155/2022/5653739
Weyerer S., Kupfer B. Physical exercise and psychological health. Sports Medicine. 1994. Vol. 17 (2). P. 108-116. https://doi.org/10.2165/00007256-199417020-00003
Yıldırım M., Arslan G., Wong P. T. P. Meaningful living, resilience, affective balance, and psychological health problems among Turkish young adults during coronavirus pandemic. Current Psychology. 2021. P. 1-12. https://doi.org/10.31234/osf.io/wsr3e
Published
2023-05-05
Pages
130-147
How to Cite
Pavlyk N. V., & Radzimovska O. V. (2023). Psychological health of teachers of the New Ukrainian School as the basis of their psychological readiness for creative professional activity. Insight: The Psychological Dimensions of Society, (9), 130-147. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970X/2023-9-8
Section
PEDAGOGICAL AND DEVELOPMENTAL PSYCHOLOGY