Групова згуртованість військових підрозділів в ракурсі військово-громадянських відносин в Україні
Анотація
Мета статті – довести, що в умовах сучасної економіко-політичної ситуації в Україні імпліцитна конкуренція між військовими та цивільними групами з відносно рівним статусом може значно впливати на групову згуртованість невеликих військових підрозділів. Методи і матеріали. В рамках даного дослідження акцент був зроблений на первинному груповому рівні згуртованості, яка досягається членами групи через процес уподібнення ідеалізованому прототипу групи. Досліджувались групи невеликого розміру, чисельність яких порівнянна зі взводом (25-30 осіб). Використання міждисциплінарних методів дослідження, а саме психолінгвістичного методу асоціативного експерименту для вивчення групового рівня згуртованості військового підрозділу, дозволило розширити поле аналізу до більш широкого контексту і продемонструвати евристичний потенціал психолінгвістичних методів у вивченні особливостей макрополітичного порядку, частиною якого є армія. Вибір кількох слів-стимулів та порівняльний аналіз між отриманими асоціаціями дало змогу виділити дворівневий факторний план, який сприяє формуванню групової згуртованості невеликого військового підрозділу. Результати і дискусії. На першому рівні групова згуртованість формується завдяки внутрішнім факторам на основі різних аспектів подібності: 1) рівний статус в межах військової організації; 2) виконання спільних завдань; 3) спільність ідентифікації та переконань; 4) подібні перспективи у майбутньому; 5) переживання загальних труднощів. На другому рівні групова згуртованість формується завдяки відносинам влади, політичного порядку, режиму та окремих інститутів. Висновки. В умовах України групова згуртованість невеликих військових підрозділів значною мірою визначається установками по відношенню до конкуруючої цивільної групи з відносно рівним статусом. Основною причиною виникнення такого конфлікту є ситуація, коли стимулом навчатися у військових інститутах України стала можливість безкоштовно отримати додатково до військової спеціальності ще й цивільну. Курсанти українських військових вищих навчальних закладів, одержуючи схожі зі студентами фундаментальні теоретичні та професійні компетенції, відчувають ресурсний стрес, що призводить до виникнення в країні опозиції “курсант – студент” і породжує у курсантів різні моделі упереджень та дискримінації проти цивільних осіб.
Завантаження
Посилання
Bury P. Mission improbable: The transformation of the British army reserve. Hampshire: Howgate, 2018. 226 p.
Cárdenas J.C., Mantilla C. Between-group competition, intra-group cooperation and relative performance. Frontiers in Behavioral Neuroscience. 2015. No 9. P. 33. https://doi.org/10.3389/fnbeh.2015.00033
Crandall C.S., Schaller M. Social Psychology of Prejudice: Historical and Contemporary Issues. Lewinian Press, 2005. 269 p.
García-Guiu C., Moya M., Molero F., & Moriano J. A. Transformational leadership and group potency in small military units: The mediating role of group identification and cohesion. Journal of Work and Organizational Psychology. 2016. No 32(3). P. 145–152. https://doi.org/10.1016/j.rpto.2016.06.002
Griffith J. Further considerations concerning the cohesion- performance relation in military settings. Armed Forces and Society. 2007. No 34(1). P. 138–147. https://doi.org/10.1177/0095327X06294620
Griffith J., & Vaitkus M. Relating cohesion to stress, strain, distintegration, and performance: An organizing framework. Military Psychology. 1999. No 11(1). P. 27–55. https://doi.org/10.1207/ s15327876mp1101_3
Hogg M.A., & Terry D.J. Social identity and self-categorization processes in organizational contexts. The Academy of Management Review. 2000. No 25(1). P. 121–140. https://doi.org/10.5465/ amr.2000.2791606
Käihkö I. Introduction to the armed forces and society forum on broadening the perspective on military cohesion. Armed Forces & Society. 2018. No 44(4). P. 563– 570. https://doi.org/10.1177/0095327X18763154
Käihkö I., Haldén P. Full-Spectrum Social Science for a Broader View on Cohesion. Armed Forces & Society. 2020. No 46(3). P. 517–522. https://doi. org/10.1177/0095327X19841669
King A. Broadening the Perspective on Military Cohesion? A Reply. Armed Forces & Society. 2021. No 47(3). P. 586–595. https://doi. org/10.1177/0095327X20947150 King A. The combat soldier: Infantry tactics and cohesion in the twentieth and twenty-first centuries. Oxford University Press, 2013. 554 p.
King A. The word of command: Communication and cohesion in the military. Armed Forces & Society. 2006. No 32. P. 493–512. https://doi. org/10.1177/0095327X05283041
Koval H. V. & Spitsyna L. V. Empathy as a resource of socio-psychological support in the system of factors of volunteering. Insight: the psychological dimensions of society. 2021. No 5. P. 30–45. https:// doi.org/10.32999/2663-970X/2021-5-3
Martiny S.E., & Rubin M. Towards a clearer understanding of social identity theory's self-esteem hypothesis / McKeown, R. Haji, & N. Ferguson. Understanding peace and conflict through social identity theory: Contemporary global perspectives. Springer International Publishing, 2016. P. 19–32. https:// doi.org/10.1007/978-3-319-29869-6_2
McCoun R.J. What is known about unit cohesion and military performance? National Defense Research Institute, Sexual orientation and US military personnel policy: Options and assessment Santa Monica, CA: RAND Corporation, 1993. P. 283–331.
McKinley C.J.; Masto D., Warber K.M. Social Identity Theory as a Framework for Understanding the Effects of Exposure to Positive Media Images of Self and Other on Intergroup Outcomes. International Journal of Communication. 2014. No 8. P. 1049-1068.
Owens M. Civil-Military Relations. In Oxford Research Encyclopedia of International Studies. The International Studies Association (ISA) and Oxford UniversityPress (OUP), 2017. DOI: 10.1093/acrefore/9780190846626.013.123. Retrieved 13 Jan. 2022, from https://oxfordre. com/internationalstudies/view/10.1093/ acrefore/9780190846626.001.0001/acrefore- 9780190846626-e-123
Salo M. The relation between group-level characteristics and group cohesion. Arlington, VA: U.S. Army Research Institute for the Behavioral and Social Sciences, 2006. 24 p.
Salo M. United we stand – divided we fall: A standard model of unit cohesion. Helsinki, Finland: University of Helsinki, Department of Social Research, 2011. 254 p Salo, M., & Siebold G.L. Variables impacting peer group cohesion in the Finnish conscript service. Journal of Political and Military Sociology. 2008. No 36. P. 1–18. Sheehan J. J. Where Have All the Soldiers Gone? The Transformation of Modern Europe. Boston: Houghton Mifflin, 2008. 304 p. Siebold G.L. Bonding in army combat units. Southern Sociological Society. Atlanta, Georgia, 1987. 34 p.
Siebold G.L. Key questions and challenges to the Standard Model of Military Group Cohesion. Armed Forces & Society. 2011. No 37(3). P. 448–468. https://doi.org/10.1177/0095327X11398451
Siebold G.L. The Essence of Military Group Cohesion. Armed Forces & Society. 2007. No 33(2). P. 286–295. https://doi.org/10.1177/0095327X06294173
Siebold G.L. The science of military cohesion / M. Salo, & R. Sinkko. The science of unit cohesion – its characteristics and impacts. Jävernää, Finland.: National Defense University. Department of Behavioural Sciences, 2012. P. 45–64.
Siebold G.L., & Lindsay T.W. The relation between demographic descriptors and soldier-perceived cohesion and motivation. Military Psychology. 1999. No 11(1). P. 109–129. https://doi.org/10.1207/ s15327876mp1101_6
Стернин И. Проблемы интерпретации результатов ассоциативных экспериментов. Вопросы психолингвистики. 2020. № 3(45). С. 110–125. https://doi.org/10.30982/2077-5911-2020-45- 3-110-125
Sundberg R. & Ruffa C. Measurements for the institutional cohesion dimension of the standard model of military group cohesion. Military Psychology. 2021. No 33(2). P. 92–103. https://doi.org/10.108 0/08995605.2021.1897491
Tajfel H., & Turner J. An integrative theory of intergroup conflict / Austin & S. Worchel. The social psychology of intergroup relations. Monterey, CA: Brooks / Cole, 1979. P. 33–47.
Turner J.C. Social comparison and social identity: Some prospects for intergroup behaviour. European Journal of Social Psychology. 1975. No 5. No 1–34. https://doi.org/10.1002/ejsp.2420050102
Vavryniv O. S. Empirical study of the professional empathy of future rescuers. Insight: the psychological dimensions of society. 2020. No 4. P. 57–72. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-4-4
Verweijen J. Soldiers without an army? Patronage networks and cohesion in the armed forces of the DR Congo. Armed Forces & Society. 2018. No 44(4). P. 626–646. https://doi. org/10.1177/0095327X17740096
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
