Оцінка впливу рухового розвитку на адаптацію до навчання
Анотація
У статті представлені результати дослідження сформованості навичок читання школярів та їхньогорухового розвитку (n=61). У педагогічній та психологічній літературі основними причинами труднощів формування навичок читання найчастішевизначають зорові, слухові та когнітивні проблеми.Розглянуто черговий чинник у структурі розвиткудитини – руховий розвиток. Узагальнено думку, щовсі види сприйняття (зорове, слухове тощо) маютьаферентно-еферентний характер, в основі кожного з цих сенсорних процесів беруть участь свої рухові компоненти. Метою дослідження є визначення впливу рухових проблем школяра у оволодіння навичками читання; розуміння причини цихпроблем за допомогою нейропсихологічних проб;диференціація помилок і визначення ефективних методів корекції. Методи дослідження: класична батарея нейропсихологічних тестів О. Лурії,адаптована до дітей шкільного віку Ж. Глозман;методика діагностики дислексії у дітей О. Корнєва і О. Ішимової. Здійснено обробку результатівметодами математичної статистики, а саме – кореляційний аналіз за Пірсоном та точково-бісеріальних коефіцієнтів кореляції. Результати. Визначенонайбільш значущі показники роботи рухової системи дитини, які мають вплив на успішність оволодіння навичками читання у двох вікових групахшколярів (7-9 та 10-12 років). З’ясовано найбільшзначущі помилки при виконанні проб школярами,що є підставою для базових напрямків нейропсихологічної корекції. Висновки. Обґрунтовано, щочитання – багаточинниковий процес і допомогадитині при труднощах з ним не може обмежуватися одноманітними методами. Констатовано, щонейропсихологічна діагностика допомагає встановити чинники, які є несформованими і впливаютьна навчання дитини, диференціювати помилкиі побудувати ефективний корекційний маршрут.Першим кроком корекції має бути робота з руховою сферою дитини, що доведено нашим дослідженням. Зазначено, що основою програми можебути сенсомоторна корекція на базі теорії пропобудову і біомеханіку рухів М. Бернштейна.
Завантаження
Посилання
Azorín, E. I., Lobo, P. M., Vergara-Moragues, E., & Calvo, A. (2018). Neuropsychological program of english learning for students with dyslexia. Electronic Journal of Research in Education Psychology, 16(45), 417. DOI: 10.25115/ejrep.v16i45.2100
Glozman, J., & Nemeth, D. G. (2020). The contributions of Luria and Reitan to developmental neuropsychology and to the understanding of neuropsychologically compromised children. Evaluation and Treatment of Neuropsychologically Compromised Children, 1-26. DOI: 10.1016/b978-0-12-819545-1.00001-1
González-Valenzuela, M., & Martín-Ruiz, I. (2021). Neuropsychological Perspective on Dyslexia. Learning Disabilities [Working Title]. DOI: 10.5772/intechopen.99386
Kiparenko, O. (2020). Sensorna intehratsiia yak metod korektsii rozladiv u ditei [Sensory integration as a method of correction of disorders in children]. Zbirnyk naukovykh prats “Problemy suchasnoi psykholohii” – Collection of scientific works “Problems of modern psychology”, (49), 2020. C. 152–176. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.152-176
Maelle Biotteau, Jean-Michel Albaret, Sandrine Lelong & Yves Chaix (2017). Neuropsychological status of French children with developmental dyslexia and/or developmental coordination disorder: Are both necessarily worse than one? Child Neuropsychology, 23(4), 422-441. DOI: 10.1080/09297049.2015.1127339
Narimani, M., Abolghasemi, A., Ilbeigy, R. (2018). The effectiveness of verbal self-instruction training on executive functions and visual motor coordination in children with dyslexia. Journal of Learning Disabilities, 7(2), 72-93. DOI: 10.22098/jld.2018.616
Octávio Moura, Marcelino Pereira, Cláudia Alfaiate, Eva Fernandes, Boavida Fernandes, Susana Nogueira, Joana Moreno, & Mário R. Simões (2017). Neurocognitive functioning in children with developmental dyslexia and attention-deficit/hyperactivity disorder: Multiple deficits and diagnostic accuracy, Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology, 39(3). 296-312. DOI: 10.1080/13803395.2016.1225007
Radul, I. G. (2019). Doslidzhennia ehotsentryzmu dytiachoho movlennia v psykholohii [Research of egocentrism of children’s speech in psychology]. Insait: psykholohichni vymiry suspilstva: naukovyi zhurnal – Insight: the psychological dimensions of society, Vol. 2. 52–57. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2019-2-7
Stéphanie Maziero, Jessica Tallet, Stéphanie Bellocchi, Marianne Jover, Yves Chaix & Mélanie Jucla (2020). Influence of comorbidity on working memory profile in dyslexia and developmental coordination disorder, Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology, 42(7). 660-674. DOI: 10.1080/13803395.2020.1798880
Tsvetkov, A. V. (2017). Neiropsykholohycheskaia sensomotornaia korrektsyia v detskom vozraste: poysk metodolohycheskoho statusa [Neuropsychological sensorimotor correction in childhood: the search for methodological status]. Teoryia. Praktyka. Ynnovatsyy – Theory. Practice. Innovations, 7(19), 131–146.
Zasiekina, L. (2018). Neuro-cognitive Underpinning of Co-morbidity between Developmental Dyslexia and Attention-Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD). Psycholinguistics, 24(1), 134–148. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-134-148.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.