Суб’єктивне соціальне благополуччя співробітників з різним соціально-економічним статусом
Анотація
Метою дослідження є встановлення відмінностейу суб’єктивному соціальному благополуччі співробітників організації з різним соціально-економічним статусом. Для проведення емпіричногодослідження (n = 38) застосовано методи: теоретичного аналізування та узагальнення науковихпоглядів до проблеми; емпіричні методи: “Опитувальник параметрів суб’єктивного соціальногоблагополуччя” (Т. В. Данильченко); “Опитувальник суб’єктивного економічного благополуччя”(В.О. Хащенко); методи статистичного аналізування, а саме, кореляційний аналіз,φ-критерій кутового перетворення Фішера. Результати. Встановлено наявність статистичнозначущих кореляційних взаємов’язків між параметрами суб’єктивного соціального благополуччята суб’єктивного економічного благополуччя,а саме, між шкалами “Соціальна помітність”, “Соціальна дистантність” та індексами економічногооптимізму, економічної тривожності, фінансовоїдепривованості. Констатовано статистичну взаємозалежність між шкалами “Емоційне прийняття”та “Індекс благополуччя сім’ї”. Визначено відмінності між групами співробітників, які розділеноза соціально-економічним статусом (менеджерита “виконавці”), за шкалами: “Соціальна помітність”, “Позитивні соціальні судження”, “Індекс економічного оптимізму”. Висновки. Співробітникиз більш високим соціально-економічним статусомусвідомлюють свою впливовість, здатність вирішувати проблеми, наявність соціальних зв’язків,фінансових, економічних, матеріальних та соціальних ресурсів, завдяки чого відчувають своюспроможність долати складні стресові ситуації,мають позитивні економічні очікування, високийрівень ефективного соціального функціонування.Співробітники з низьким соціально-економічнимстатусом мають переважно незадовільні емоційніта соціальні стосунки, неможливість активно впливати на своє соціальне оточення, відчувають економічну тривожність стосовно своїх матеріальнихможливостей та свого майбутнього.
Завантаження
Посилання
Chopik, W. J. (2017). Associations among relational values, support, health, and well-being across the adult lifespan. Personal Relatioships, 24(2), 408–422.
Choudhury, S. R., Barman, A. (2014). Holistic model of subjective well-being. A proposed model and exploration of context. ZENITH International Journal of Multidisciplinary Research, 4(3), 259–278.
Danylchenko, T. V. (2015). Pytalnyk “Subiektyvne sotsialne blahopoluchchia”: metodolohichne obgruntuvannia i protsedura rozrobky [Questionnaire “Subjective social well-being”: methodological justification and procedure development]. East European Scientific Journal, 3(4), 20–29.
Danylchenko, T. V. (2017). Psykholohichna struktura sotsialnoho blahopoluchchia ta neblahopoluchchia [Psychological structure of social well-being and unhappiness]. Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal – Ukrainian Psychological Journal, 2(4), 7–22.
Diener, Е. (2013). The Remarkable Changes in the Science of Subjective Well-Being. Perspectives on Psychological Science, 8(6), 663– 666.
Donald, G. Gardner (2020). The importance of being resilient: Psychological well-being, job autonomy, and self-esteem of organization managers. Personality and Individual Differences, 155. https://doi.org/10.1016/j.paid.2019.109731
Fofanova, G. A., Gavrilchik, E. V. (2017). Sub’ektivnoe ekonomicheskoe blagopoluchie studentov yunosheskogo vozrasta [Subjective economic well-being of young students]. Zhurnal Belorusskogo gosudarstvennogo universiteta. Filosofiya. Psihologiya – Journal of the Belarusian State University. Philosophy. Psychology, 2, 92–97.
Haschenko, V.A. (2011). Sub’ektivnoe ekonomicheskoe blagopoluchie i ego izmerenie: postroenie oprosnika i ego validizatsiya [Subjective economic well-being and its measurement: questionnaire arrangement and its validation]. Eksperimentalnaya psihologiya – Experimental psychology, 4(1), 106–127.
Husiev, I. M. (2013). Subiektyvne perezhyvannia bidnosti moloddiu: problema vymiriuvannia ta psykholohichnyi zmist [Youth’s subjective experience of poverty: the issues of measurement and psychological content]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Psykholohiia – Bulletin of Odessa National University. Series: Psychology, 18(22), 185–191.
Kanibolotska, M. S. (2014). Osoblyvosti stavlennia do zdorovia molodi z vysokym ekonomichnym statusom: rezultaty doslidzhennia [Features of the attitude towards health of young people with high economic status: study results]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha – Scientific Bulletin of Yuri Fedkovych National University of Chernivtsi, 678, 67–74.
Keyes, C. L., Westerhof, G. J. (2012). Chronological and subjective age differences in flourishing mental health and major depressive episode. Aging Mental Health, 16, 67–74.
Korobka, L. M. (2012). Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti zdorovia hromadian iz riznym materialnym stanovyshchem [Socio-psychological features of the health of citizens with different financial status]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii: zbirnyk statei – Scientific studies in social and political psychology: a collection of articles, 30(33), 114–125.
Kruhlov, K. O., Blynova, O. Ye. (2019). Znachennia sotsialnoho kapitalu dlia psykholohichnoho blahopoluchchia spivrobitnykiv [The significance of social capital for psychological well-being employees]. Insait: psykholohichni vymiry suspilstva: naukovyi zhurnal – Insight: the psychological dimensions of society, 1, 72–78. DOI: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2019-1-11
Kruglov, K. O., Blyskun, O. O. (2020). Osoblyvosti subiektyvnoho sotsialnoho blahopoluchchia molodykh spivrobitnykiv v orhanizatsii [Features of subjective social well-being of young employees in the organization]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky – Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Psychological Sciences, 4, 100–107. DOI https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-14
La Placa, V., McNaught, A., Knight, A. (2013). Discourse on well-being in research and practice. International Journal of Well-being, 3(1), 116–125.
Min, Gwan Shin, Young-Ki, Kim, Se-Yeoung, Kim, & Dong, Mug Kang (2020). Relationship Between Job Training and Subjective Well-being in Accordance with Work Creativity, Task Variety, and Occupation. Safety and Health at Work, 11(4), 466–478. https://doi.org/10.1016/j.shaw.2020.08.006
Muzdyibaev, K. (2001). Perezhivanie bednosti kak sotsialnoy neudachi: atributsiya otvetstvennosti, strategii sovladaniya i indikatoryi deprivatsii [Experiencing poverty as a social failure: attribution of responsibility, coping strategies and indicators of deprivation. Sotsiologicheskiy zhurnal – Sociological journal, 1, 5–32. [Electronic resource]: http://www.nir.ru/sj/sj/sj1-01muz.html
Ovcharova, L. N. (2012). Teoretiko-metodologicheskie voprosyi opredeleniya i izmereniya bednosti [Theoretical and methodological issues of definition and measurement of poverty]. Spero, 16, 15–38.
Rodina, N. V. (2013). Sotsialno-ekonomichnyi status i kopinh u konteksti bezpeky osobystosti [Socioeconomic status and coping in the context of personal security]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky – Bulletin of Odessa National University. Series: Psychological Sciences, 18(24), 215–222.
Shamionov, R. M. (2014). Sub’ektivnoe blagopoluchie lichnosti kak sub’ekta sotsialnogo byitiya [Subjective well-being of the individual as a subject of social life]. Izvestiya Saratovskogo universiteta. Seriya: Filosofiya. Psihologiya. Pedagogika – Bulletin of the Saratov University. Series: Philosophy. Psychology. Pedagogy, 14(1), 80–86.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
