Суб’єктивне благополуччя та рівень тривожності під час кризи COVID-2019: дослідження українського юнацтва
Анотація
Пандемія та запроваджений карантин створилицілком нові соціальні умови, котрі впливають настан психічного здоров’я людей. Недослідженоюзалишається особистісна і ситуативна тривожністьосіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М.Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використанометодику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідженнярівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальнийрівень задоволення життям значуще негативнокорелює з рівнем загальної (особистісної) тривожності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативноїтривожності є неочікувано статистично нижчим напочатку карантину (43.95±3.90), ніж через місяцьпісля (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогуконстатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальнимставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної тривожності на початку карантину було переважнообмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початкукарантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, алечерез місяць карантину позитивні емоції втратилисвій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неістотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівеньсуб’єктивного благополуччя українського юнацтване корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину.Висновки. З’ясовано, що благополуччя українськоїмолоді ґрунтується насамперед на суб’єктивнихпоказниках позитивних емоцій, і значно меншезалежить від більш об’єктивних критеріїв, такихяк стан здоров’я, залученість та досягнення. Буловстановлено, що впродовж першого місяця запровадженого карантину рівень ситуативної тривожності не вплинув на переживання суб’єктивногоблагополуччя українськими юнаками і юнками.
Завантаження
Посилання
Bradburn, N. (2016). The structure of psychological will-being. Chicago: Aldine.
Bromley, E., Johnson, J. G., & Cohen, P. (2006). Personality strengths in adolescence and decreased risk of developing mental health problems in early adulthood. Comprehensive Psychiatry, 47, 315–324. DOI: 10.1016/j.comppsych.2005.11.003
Bronfenbrenner, U., & Morris, P. A. (2006). The Bioecological Model of Human Development. In R. M. Lerner & W. Damon (Eds.), Handbook of child psychology: Theoretical models of human development (p. 793–828). John Wiley & Sons Inc.
Brooks, S. K., Webster, R. K., Smith, L. E., Woodland, L. et al. (2020). The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. The LANCET: Rapid Review, 395(10227), 912–920. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8
Butler, J., & Kern, M. L., (2016). The PERMA-Profiler: A brief multidimensional measure of flourishing. International Journal of Wellbeing, 6(3), 1–48. DOI: 10.5502/ijw.v6i3.526
Diener, E., Suh, E. M., Lucas, R. E., & Smith, H. L. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin, 125, 276–302. DOI: 10.1037/0033-2909.125.2.276
Fardin, M. A. (2020). COVID-19 and Anxiety: A Review of Psychological Impacts of Infectious Disease Outbreaks. Archives of Clinical Infectious Diseases. In Press/ DOI: 10.5812/archcid.102779
Hawryluck L., Gold, W. L., Robinson, S., Pogorski, S., Galea, S., & Styra, R. (2004). SARS control and psychological effects of quarantine, Toronto, Canada. Emerging Infectious Diseases, 10(7), 1206–1212. DOI: 10.3201/eid1007.030703
Ma, F., Shevchenko, R. P., & Karhina, N. V. (2020). Uiavlennia studentskoi molodi pro psykholohichne blahopoluchchia: rezultaty kontent-analizu tvoriv [Student youth representation of psychological well-being: results of content analysis of works] Insait: psykholohichni vymiry suspilstva: naukovyi zhurnal – Insight: the psychological dimensions of society, 3, 44-55. DOI: 10.32999/2663-970X/2020-3-3
Maslow, A. H. (1999). Towards a Psychology of Being. Third edition. New York: Wiley & Sons.
Rubin, G. J., Wessely, S. (2020). The psychological effects of quarantining a city. British Medical Journal, 313–368. DOI: 10.1136/bmj.m313.
Ryff, C. D. & Keyes, C. L., (1995). The Structure of Psychological Well-Being Revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69(4), 719–727.
Sanko, K. (2016). Psykholohichne blahopoluchchia yak osnova povnotsinnoho ta psykholohichno zdorovoho funktsionuvannia osobystosti [Psychological well-being as the basis of full and psychologically healthy functioning of the personality] Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia “Psykholohiia”-189.
Sawyer, S. M., Azzopardi, P. S., Wickremarathne, D., Patton, G. C. (2018) The age of adolescence. The LANCET Child and adolescent health, 2(3), 223-228. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(18)30022-1
Seligman, M. E. P. (2011). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. New York: Free Press.
Serduk, L. Z. (2017). Struktura ta funktsiia psikholohichnoho blahopoluchia osobistosti [The structure and function of psychological well-being of the individual]. Aktualni problem psikholohii: Zbirnik naukovikh prats Institutu psikholohii imeni H. S. Kostuka NAPN Ukraini – Actual problems of psychology: Collection of scientific works of the G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine. Psychophysiology. Psychology of labor. Experimental psychology, 5(17), 124–133. [in Ukrainian].
Shamionov, R. M. (2004). Psihologiya sub’ektivnogo blagopoluchiya lichnost. [Psychology of personality’s subjective well-being]. Saratov: Izd-vo Saratovskogo universiteta – Saratov University Publishing House. [in Russian].
Sheridan, Z., Boman, P., Mergler, A., & Furlong, M. J., (2015). Examining well-being, anxiety, and self-deception in university students. Cogent Psychology, 2(1), 154–169. https://doi.org/10.1080/23311908.2014.993850
Spielberger, C. D., Lushene, R. E., & Jacobs, G. A. (1983). Manual for the State-Trait Anxiety Inventory (STAI). Palo Alto, Consulting Psychologists Press.
State, T. M., & Kern, L. (2017). Life Satisfaction Among High School Students with Social, Emotional, and Behavioral Problems. Journal of Positive Behavior Interventions, 19(4), 205–215. https://doi.org/10.1177/1098300717714573
Titarenko, T. M. (2017). Shchastia, zdorovia, blahopoluchia: dosiahnennia nedosiazhnoho [Happiness, health, well-being: achievement inaccessible].
Rakursi psihologIchnogo blagopoluchchya osobistostI. Tezi dopovIdey na VseukraYinskomu naukovo-praktichnomu semInarI. – Perspectives of psychological well-being of a person: a collection of abstracts of reports of All-Ukrainian scientific-practical seminar, 1, 5–12. [in Ukrainian].
Vygotsky, L.S. (2005). Psichologia razvitija cheloveka [Psychology of human development]. Moscow: SMYSL. [in Russian].
Wang, C., Pan, R., Wan, X., Tan, Y., Xu, L., Ho, C. S., et al. (2020). Immediate psychological responses and associated factors during the initial stage of the 2019 coronavirus disease (COVID-19) Epidemic among the general population in China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(5), 17–29. DOI: 10.3390/ijerph17051729.
Zasiekina, L. V., & Majstruk, V. M., (2017). Bezumovne samopryiniattia ta psykholohichne blahopoluchchia osobystosti [Unconditional self-acceptance and psychological well-being of the individual]. Nauka i osvita – Science and Education, 11, 187–192. [in Ukrainian].
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
