Особливості копінг-поведінки медичних працівників під час пандемії COVID-19
Анотація
У статті подані результати теоретико-емпірич-ного дослідження особливостей копінг-поведінкимедичних працівників під час пандемії COVID-19,оскільки в загрозливих умовах пандемії професійнадіяльність лікарів пов’язана з екстремальними умо-вами, що вимагають максимального напруженняфізіологічних та психічних функцій організму.Метою дослідження було з’ясування основнихвідмінностей у виборі стратегій копінг-поведінкина свідомому та підсвідомому рівнях у лікарівв період пандемії в залежності від форми власно-сті медичного закладу. Методологія дослідження спиралася на загальнонаукові принципи діяльніс-ного та особистісного підходів в психології, а такожна основні положення структурної теорії его-захи-сту R. Plutchic. Були використані психодіагностичні методики: “Стратегії подолання стресових ситуа-цій” (SACS) С. Хобфолл в адаптації Н. Водоп’янової,Е. Старченкової; діагностика психологічних захис-них механізмів особистості Плутчика-Келлермана-Конте “Індекс життєвого стилю” (Life StyleIndex, LSI); “Опитувальник якості життя ВОЗ”(ВОЗКЖ-100). У результаті отримано значущі від-мінності у копінг-поведінці лікарів приватної клі-ніки, які рідше демонструють прояв асоціальнихмоделей поведінки (на рівні p≤.05), частіше застосо-вують механізм витіснення ніж заміщення (на рівніp≤.05), мають значно вищі показники механізмуінтелектуалізації (на рівні p≤.01), більше схильні донадмірно розумового способу подолання фрустра-ційних переживань; з усіх сфер життя значимі від-мінності (на рівні p≤.05), а також вищі показники(на рівні p≤.05) якості життя у “духовній сфері”, щосвідчить про наявність у них стійких особистіснихпереконань, які допомагають успішно справлятисяз більшістю труднощів у професійній діяльності,даючи відповіді на духовні й особистісні питання. Висновки. Отримані дані дозволять побудуватисистему психологічної роботи з підвищення рівняконструктивних та зниження рівня деструктивнихкопінг-стратегій лікарів, з розвитку проактивногокопінгу як системи ресурсів особистості, які допо-можуть лікарям підготуватися до подолання нега-тивних наслідків майбутніх стресових ситуацій.
Завантаження
Посилання
2. Асеева И. Н., Попкова Ю. А. Взаимосвязь оптимизма и копинг-стратегий поведения у медицинских работников различных специализаций. Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия: Психология. Самара, 2011. № 1. С. 63-75. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/vzaimosvyaz-optimizma-i-koping-strategiy-povedeniya-u-meditsinskih-rabotnikov-razlichnyh-spetsializatsiy
3. Борисюк А.С. Дослідження особливостей мотиваційної сфери майбутніх лікарів. Інсайт: психологічні виміри суспільства. Херсон, 2019. Вип. 1. С. 102-109. DOІ: https://doi.org/10.32999/2663-970х/2019-1-16
4. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса. Санкт-Питербург: Питер, 2009. 336 с.
5. Вассерман Л.И. Психологическая диагностика индекса жизненного стиля. Санкт-Питербург: Психоневрол. ин-т им. В.М. Бехтерева, 2005. 54 с.
6. Ильин Е. П. Различия в копинг-стратегиях (преодолевающем поведении) и в использовании защитных механизмов. Психология индивидуальных различий. Санкт-Питербург: Питер, 2004. С. 412-431.
7. Исаева Е. Р., Гуреева И. Л. Синдром эмоционального выгорания и его влияние на копинг-поведение у медицинских работников. Ученые записки университета миени П.Ф.Лесгафта. Санкт-Питербург, 2010. №6 (64). С. 26-30. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/sindrom-emotsionalnogo-vygoraniya-i-ego-vliyanie-na-koping-povedenie-u-meditsinskih-rabotnikov
8. Камінська, А. О. Роль копінг-стратегій у формуванні професійної дезадаптації лікарів хірургічного та терапевтичного профілю. Архів психіатрії. 2014. Т. 20. № 1. С. 11-14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2014_20_1_7
9. Нартова-Бочавер, С. К. “Coping-behavior” в системе понятий психологии личности. Психологический журнал. 1997. № 5. С. 253-282.
10. Rodrigue J., Jackson S. Perri M. Medical coping models questionnaire: Factor structure for adult transplant candidates. International Journal of Behavioral Medicine. 2000. Vol. 7 (2). P. 89–11.
11. Рlutchik R., Kellerman H., Conte, H. A structural theory of ego defense and emotions. In C. E. Izard, Emotions in personality and psychopathology. N.Y.: Plenum, 1979. Р. 229-257.
12. Pomytkin E. O., Pomytkina L. V. Strategy and Tactics of Conscious Psychological Counteraction of Humanity to Viral Diseases. Philosophy, psychology and pedagogics against COVID-19: Manual / Ed. : V. V. Rybalka, A. P. Samodryn, O. V. Voznyuk and others; a team of authors. Zhytomyr: Private enterprise Euro-Volyn, 2020. P. 119-133. http://emed.library.gov.ua/jspui/handle/123456789/160
13. Pomytkin, E. O., Pomytkina, L. V., Ivanova, O. V. Electronic resources for studying the emotional states of new ukrainian school teachers during
14. the COVID-19 PANDEMIC. Information Technologies and Learning Tools, 80 (6), 2020. P. 267-280. DOІ: https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4179
15. Фельдман И. Л. (2013). Копинг стратегии и защитные механизмы в развитии личностного самопознания медицинских работников. Известия ТулГУ. Гуманитарные науки. Тула, 2013. № 1. С. 200-206. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/koping-strategii-i-zaschitnye-mehanizmy-v-razvitii-lichnostnogo-samopoznaniya-meditsinskih-rabotnikov Folkman S., Lazarus R. S. Coping and emotion. Stress and Coping / eds: A. Monat, R. S. Lazarus. New York, (1991). P. 207–227.
16. Shevchenko N. F., Shevchenko A. I. Research of features of the mercy manifestation of doctors. Insight: the psychological dimensions of society, 2020, 4, P. 90-110. DOI: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-4-6
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
