Закономірності розвитку ідеї суб’єктності особистості та її реалізації у вітчизняній освітній практиці ХХ століття

  • Олена Іванівна Галян
Ключові слова: суб’єктність, теоретико-при- кладне знання, логіка розвитку ідеї, детермінація та трансформація ідеї, профіль суб’єктності, освіт- ній процес

Анотація

Метою статті є репрезентація закономірних дляукраїнського педагогічного дискурсу і реальноїпрактики діяльності закладів освіти ХХ століттязмін в осмисленні та втіленні ідеї суб’єктностіособистості учнів. Означене зорієнтувало дослі-дження на такі проблемні напрямки: встано-вити динаміку когнітивно-креативного процесугенерування та впровадження ідеї суб’єктностіз урахуванням її філософського, психологічного,освітньо-політичного та педагогічно-технологіч-ного контексту; створити загальну інфографікуперіодизації розвитку ідеї суб’єктності на основізіставлення профілів суб’єктності учнів досліджу-ваного періоду на окресленій території. Методи. Розв’язування дослідницьких завдань передба-чало використання інтерпретаційних методів,зокрема, генезного, що уможливило висновки про закономірності розвитку ідеї суб’єктності особи-стості в науково-педагогічному дискурсі та впрова-джених моделях навчання і виховання учнів; моде-лювання розвитку ідеї, щоб встановити логіку їїгенерування та трансформації; дискурс-аналізудля виявлення соціокультурного виміру суб’єк-тнісної проблематики в педагогічних ідеях ХХ сто-ліття; порівняльного аналізу з метою зіставленняпрофілів суб’єктності у виокремлених періодах. Результати. Закономірності розвитку та впро-вадження ідеї суб’єктності особистості школярарозглянуто в трьох площинах: філософсько-пси-хологічній (методологічній), системою координатякої є цивілізаційний тип особистості (класична,модерна, постмодерна) та суспільства (монархічне,індустріальне, демократичне, інформаційно-тех-нологічне); освітньо-політичній, розгорнутій наосях державних реформ та педагогічних (зокрема,і новаторських) шкіл; педагогічно-технологічній,яка охоплює, з одного боку, змістово-процесний бікнавчального, розвивального та виховного впливівпедагога, та з іншого – результатно-оцінний бікпедагогічного впливу, представлений новоутво-реннями учня та змінами педагогічної ситуації. Висновки. Логіка розвитку ідеї суб’єктності учняу вітчизняній освітній теорії та практиці ХХ сто-ліття представлена в межах формування уявленьпро суб’єктність як культурну вимогу суспільно-іс-торичної формації, типову ознаку представникацивілізації, складову виховного ідеалу, компетент-ностей і нормативного рівня розвитку школяра(суспільний запит освіті), припис щодо його соці-альної ролі, як засіб залучення учня до освітньогопроцесу, можливість його особистісної самореалі-зації. Провідні тенденції розвитку ідеї суб’єктностіучня стосуються змін суспільно-історичних фор-мацій і культурно-психологічного типу спільнотита психологічного типу особистості відповідноїепохи, світоглядних позицій та освітніх парадигм,теоретичного обґрунтування нового педагогіч-ного тезаурусу та технологічних інновацій у закла-дах освіти.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Bałachowicz, J. Kategoria podmiotowości jako wyznacznik przemian stylu pracy współczesnego nauczyciela. In І. Adamek & W. Żmijewska (Red.). Nauczyciel w systemie edukacyjnym teraźniejszość i przyszłość (s. 12). Kraków: Wyd. nauk. UP. 2009.
2. Brownlee J. L., Ferguson L. E., Ryan, M. Changing teachers’ epistemic cognition: оf new conceptual framework for epistemic reflexivity. Educational Psychologist. 2017. Vol. 52. No 4. Р. 242-252. DOI: 10.1080/00461520.2017.1333430
3. Caiman, C., Lundegård, I. (2014). Pre-school children’s agency in learning for sustainable development. Environmental Education Research. 2014.Vol. 20. No 4.
4. Р. 437-459. DOI:10.1080/13504622.2013.812722 Самопроєктування особистості у дискурсивному просторі: монографія / за ред. Н. Чепелєвої. Київ: Педагогічна думка, 2016. 232 с.
5. Halian O., Halian I. & Halian A.Subject-matter competence in the field of psycho-pedagogy of agencyasa resource of modernizing the content of higher pedagogical education. International Journal of Psychosocial Rehabilitation. 2020. Vol. 24, No 6. Р. 12976-12990. DOI: 10.37200/IJPR/V24I6/PR261268
6. Галян І. Особистісні детермінанти відповідальності майбутніх педагогів. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2020. № 1. С. 15-21. DOI:10.32999/2663-970х/2019-1-2
7. Галян О. Особистість школяра у вимірах суб’єктності: історико-педагогічний дискурс. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2017. 360 с.
8. Каліщук С. Концептуалізація екзистенційно-системної моделі реорганізації «картини світу» особистості: введення онтологічних домінант. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2020. № 3. С. 11-27.DOI: 10.32999/2663-970X/2020-3-1 Карпенко З. Картографія інтегральної суб’єктності: пост-постмодерністський проект. Людина. Суб’єкт. Вчинок: філософсько-психологічні студії. Київ: Либідь, 2006. С. 157–177.
9. Костюк Г. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ : Рад. шк., 1989. 608 с.
10. Синергетика і освіта: монографія / за ред. В. Кременя. Київ: Інститут обдарованої дитини, 2014. 348 с.
11. LindgrenT. The figuration of the posthuman child Discourse: Studies in the Cultural Politics of Education.2020. Vol. 41. No 6. Р. 914-925. DOI: 10.1080/01596306.2019.1576589
12. Машбиц Е. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. Москва : Педагогика, 1988. 192 с.
13. Meynert M. J. Conceptualizations of childhood, pedagogy and educational research in the postmodern: A critical interpretation. Lund University Department of Sociology/ Division of Education.Lund, 2014. 168 р.
14. Музыченко А. Что такое педагогика и чему научитъ? Народная энциклопедия научных и прикладных знаний. Т. ІХ. Философія и педагогика / Харьковское обществораспространения в народграмотности. Москва, 1911. С. 134–181.
15. Räisänen, M., Postareff, L., & Lindblom-Ylänne, S. Universitystudents’ self- andco-regulation of learningandprocesses of understanding: a person-orientedapproach. Learningand Individual Differences. 2016. Vol. 47. Р. 281-288. DOI: 10.1016/j.lindif.2016.01.006
16. Agency and self-awareness: Issues in philosophy and psychology / J. Roessler, N. Eilan (Eds.). New York: Oxford University Press, 2003. 432 p.
17. Шамрай В. Педагогіка як практично-дієва свідомість. Синергетика і творчість: монографія / за ред. В. Кременя. Київ: Інститут обдарованої дитини, 2014. С. 266-279.
18. Цюра С. Педагогіка особистого досвіду: практикум для самостійної роботи. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. 185 с.
19. Zimmerman B. J. &Schunk D. H. Self-regulated learning and performance. An introduction and anoverview. In B.J. Zimmerman& D.H. Schunk (Eds.).Handbook of self-regulation of learning and performance. NewYork: Routledge, 2011. Р. 1-12.
Опубліковано
2021-07-06
Сторінки
82-99
Як цитувати
Галян О. І. (2021). Закономірності розвитку ідеї суб’єктності особистості та її реалізації у вітчизняній освітній практиці ХХ століття. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (5), 82-99. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2021-5-6
Розділ
2. ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ