Оцінка готовності суб’єкта до термінових дій з використанням варіацій завдань сенсомоторного реагування
Анотація
Метою дослідження є визначення можливостейпоєднаного використання різних варіантів сенсо-моторного реагування для оцінки ефективностіпереорієнтування суб’єкта з однієї апперцептив-ної схеми дій на іншу. В емпіричному дослідженнізастосовано метод лабораторного експериментуз внутрішньосуб’єктним планом реалізації. Дослі-джуваними в експерименті були 66 студентів. Вико-ристовувалась комп’ютерна техніка. Досліджуванівиконували серії спроб простої сенсомоторної реак-ції, сенсомоторної реакції вибору та задачі “подвій-ного вибору”, в якій спочатку передбачалося опе-ративне визначення апперцептивної схеми дій,а потім – вибір варіанту дій. Результати. Встанов-лено суттєве зменшення часу реакції при збіль-шенні часу орієнтування в задачі “подвійноговибору” для одного і для трьох варіантів рішень(критерій Фрідмана відповідно: χ²r=300,65 (df = 5;p<.001 ) та χ²r=62.67 (df = 5; p<.001 ). Були отримані математичні моделі лінійного зв’язку зміни часусенсомоторного реагування на стимул від часу орі-єнтування у двох означених варіантах. Підтвер-джено реалізацію в експерименті закону У. Хіка: про-ста сенсомоторна реакція досліджуваних швидшереакції вибору з трьох альтернатив (критерій зна-кових рангів Уілкоксона: Z = -7.073; p < .001). Буловизначено ідентичність організації процесів реа-гування для варіантів задачі “подвійного вибору”.Для рішень задачі “подвійного вибору” встановленонаявність антиципаційного ефекту у випадках реак-ції на один можливий варіант стимулу при значен-нях часу орієнтування в .25 с та .30 с (відповідно:t=3.138 при р=.003; t=8.656 при р<.001). Висновок.Оцінка швидкості термінових дій суб’єкта можепроводитися з використанням задачі “подвійноговибору”, в якій оперативно обирається й реалізу-ється один з двох варіантів сенсомоторного реа-гування. Автоматичні варіації часу орієнтуванняв задачі “подвійного вибору” з урахуванням зада-ного критерію – часу простої сенсомоторної реакції,дозволяють визначити необхідну тривалість тер-мінового формування нового оперативного образуі способу дій.
Завантаження
Посилання
2. Cheban, Yu. V., Chebykin, O. Ya., Plokhikh, V. V. & Massanov A.V. (2020b). Emotional factor of competitive self-mobilization of professional rowers. Insight: the psychological dimensions of society, №.3, Р. 28-43. DOI: 10.32999/2663-970X/2020-3-2
3. Cheban, Yu., Chebykin, O., Plokhikh, V. & Massanov, A. (2020c). Mental resources for the self-mobilization of rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport, Vol. 20 (3), Р. 1580-1589. DOI:10.7752/jpes.2020.03216
4. Чхартишвили, Ш. Н. (1978) К вопросу об онтологической природе бессознательного. Бессознательное (The unconscious): Природа, функции методы исследования / Под ред. Ф. В. Бассина, А.С. Прангишвили, А.Е. Шерозия. Тбилиси, С. 95–110.
5. Чуприкова Н. И., (1995). Время реакций и интеллект: почему они связаны (о дискриминативной способности мозга). Вопросы психологии. №4. С. 65–81.
6. Конопкин, О. А. (1980). Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Наука. 256 с.
7. Lynall, R. C., Blackburn, J. T., Guskiewicz, K. M., Marshall, S. W., Plummer, P., and Mihalik, J. P. (2018). Reaction time and joint kinematics during functional movement in recently concussed individuals. Arch. Phys. Med. Rehabil. №99, Р. 880–886. doi: 10.1016/j.apmr.2017.12.011
8. Nosov, P., Popovych, I., Zinchenko, S., Cherniavskyi, V., Plokhikh, V. & Nosova, H. (2020). The research on anticipation of vessel captains by the space of Kelly’s graph. Revista Inclusiones, Vol: 7 num Especial, Р. 90-103.
9. Okubo, Y., Schoene, D., and Lord, S. R. (2017). Step training improves reaction time, gait and balance and reduces falls in older people: a systematic review and meta-analysis. Br. J. Sports Med. № 51, Р. 586–593. DOI: 10.1136/bjsports-2015-095452
10. Плохих, В. В. (2019). Антиципационные процессы в организации своевременных действий человека. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Психологія творчості. К: “Фенікс”. №26 (ХІІ). С. 250-262.
11. Popovych, I., Zavatskyi, V., Tsiuniak, O., Nosov, P., Zinchenko, S., Mateichuk, V., Zavatskyi, Yu. & Blynova, O. (2020). Research on the types of pregame expectations in the athletes of sports games. Journal of Physical Education and Sport, № 20(1), Р. 43-52. DOI:10.7752/jpes.2020.01006
12. Popovych, I. S., Blynova, O. Ye., Bokshan, H. I., Nosov, P. S., Kovalchuk, Z. Ya., Piletska, L. S., & Berbentsev, V. I. (2019a). The Research of the Mental States of Expecting a Victory in Men Mini-football Teams. Journal of Physical Education and Sport, № 19(4), Р. 2343-2351. DOI:10.7752/jpes.2019.04355
13. Reigal, R.E., Barrero, S., Martín, I., Morales-Sánchez, V., Juárez-Ruiz, de Mier, R. and Hernández-Mendo, A. (2019). Relationships Between Reaction Time, Selective Attention, Physical Activity, and Physical Fitness in Children. Front. Psychol. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02278
14. Sant’Ana, J., Franchini, E., da Silva, V., and Diefenthaeler, F. (2016). Effect of fatigue on reaction time, response time, performance time, and kick impact in taekwondo roundhouse kick. Sport Biomech. № 16, Р. 201–209. doi: 10.1080/14763141.2016.1217347
15. Шумилов, И.С. (2006). Авиационные происшествия. Причины возникновения и возможности предотвращения. М.: Изд-во МГТУ имени Н. Э. Баумана. 384 с.
16. Silverman I.W. (2010). Simple reaction time: It is not what it used to be. The American Journal of Psychology. V. 123. № 1. P. 39-50.
17. Van de Water, T., Huijgen, B., Faber, I., and Elferink-Gemser, M. (2017). Assessing cognitive performance in badminton players: a reproducibility and validity study. J. Hum. Kinet. № 55, Р. 149-159. doi: 10.1515/hukin-2017-0014
18. Завалова, Н. Д., Ломов, Б. Ф., Пономаренко, В. А. (1986). Образ в системе психической регуляции деятельности. М.: Наука. 175 с.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
