Семантичний простір особистості у дорослих активних web-користувачів
Анотація
У статті обговорюється загальна проблема впливуонлайн-практик на когнітивну сферу дорослих спо-живачів інформації. Метою статті є перевірка гіпо-тези про більшу когнітивну складність свідомості активних web-користувачів в області знань проособистість, оскільки вони частіше мають доступдо необмеженого обсягу мережевої інформації,зокрема в області соціальної перцепції. Методи.Дослідження здійснювалося на гомогенній за віком(всі учасники старше 35 років) та за сферою про-фесійної діяльності (вища освіта, представникирозумової праці) вибірці респондентів. На основіанонімного анкетування із загальної вибірки булодиференційовано дві групи на підставі особистихуподобань носіїв інформації (традиційних, паперо-вих і цифрових). Моделювання семантичного про-стору особистості здійснювалося в даних контраст-них групах. Методологічною основою дослідженнябула експериментальна психосемантика. Основнимметодом отримання емпіричних даних виступивметод особистісного семантичного диференціала,обробка якого за допомогою факторного аналізууможливила побудувати моделі семантичного про-стору особистості знайомої людини. Результати.Порівняльний аналіз показав, що семантичний про-стір особистості у активних web-користувачів про-стіший за двома параметрами: по-перше, за числомскладових його особистісних категорій, по-друге,за внутрішньою структурою знань про особистість,представлених у категоріях. Висновки. Отриманідані констатують відсутність у дорослих web-користувачів збільшення знань про особистістьу порівнянні з тими, хто надає перевагу традицій-ному читанню. Виявлені відмінності можна пояс-нити специфікою слова та медіаобразу як одиницькодування інформації. Ймовірно, слово є сильні-шою знаковою системою, носієм пропозиційної засвоїм характером інформації, в порівнянні з медіа-образом, носієм переважно іконічної інформації.
Завантаження
Посилання
2. Бодрийяр Ж. Почему все еще не исчезло? [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://syg.ma/@alesya-bolgova/zhan-bodriiiar-pochiemu-vsie-ieshchie-nie-ischiezlo.
3. Budrionis A., Wynn R., Marco-Ruiz L., Yigzaw K. Y., Bergvik S., Oyeyemi S. O., Bellika J. G. Impact of the Use of Electronic Health Tools on the Psychological and Emotional Well-Being of Electronic Health Service Users (The Seventh Tromsø Study – Part 3): Population-Based Questionnaire Study. J Med Internet Res. 2020. 22(3). DOI:10.2196/13118.
4. Diaz-Prieto C., Nicasio J., Sanchez G. Psychological profiles of older adult Web 2.0 tool users. Computers in Human Behavior. 2016. V. 64. P. 673-681.
5. Jarrahi N. H., Philips G., Sutherland W., Sawyer S., Erickson I. Personalization of knowledge, personal knowledge ecology, and digital nomadism. Journal of the Association for Information Science and Technology. 2019. V. 70. P. 313-324.
6. Kirby A. Digimodernism: How New Technologies Dismantle the Postmodern and Reconfigure Our Culture. New York: Continuum Publishing Corporation, 2009. 282 р.
7. Lee J, Jatowt A, Kim K-S. Discovering underlying sensations of human emotions based on social media. Journal of the Association for Information Science and Technology, 2020, 1-16. DOI: 10.1002/asi.24414
8. Лотман Ю. М. Семиосфера. Культура и взрыв. СПб: Искусство, 2004. С. 12-148.
9. Medvedskaia Е. Features of Categorization in the Field of Subject Perception of Adult Active Internet Users. Problems of Modern Psychology: Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine Issue 45. Kamianets-Podilskyi: Ruta, 2019. P. 261-279. DOI: 10.32626/2227-6246.2019-45.261-279
10. Nie, N. H., Hillygus D. S. The impact of Internet use on Sociability. Time-diary finding. IT & Society. 2002, № 1. P. 1-20.
11. Osgood C. E. Studies on generality of affective meaning system. Amer. Psychologist. 1962. Vol. 17. P. 10-28.
12. Osgood C. E., Suci G., Tannenbaum P. The measurement of meaning. Chicago and London: University of Illinois Press, 1957. 342 р.
13. О’Рейли Т. Что такое Веб 2.0? [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.computerra.ru/think/234100/.
14. Петренко В. Ф. Основы психосемантики. СПб: Питер, 2005. 480 с.
15. Токарева Н, Шамне А. Концептуалізація суб’єктивного образу дорослості у семантичному просторі мовної особистості. Психолінгвістика. 2020, № 27(1), 287-309. DOI: 10.31470/2309-1797-2020-27-1-287-309
16. Шапіро О. О. Масова комунікація в он line вимірі: зміна парадигми. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. 2013. С. 57-65.
17. Шмелев А. Г. Об устойчивости факторной структуры личностного семантического дифференциала. Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 1982. С. 62-65.
18. Шмелев А. Г., Похилько В. И., Козловская-Тельнова А. Ю. Репрезентативность личностных черт в сознании носителя русского языка. Психологический журнал. 1991, № 12(2). С. 27-44.
19. Смолл Г. Мозг онлайн. Человек в эпоху Интернета. М.: КоЛибри, 2011. 352 с.
20. Смульсон М. Л. Розвиток інтелекту та суб’єктності дорослих у віртуальному просторі. Технології розвитку інтелекту. К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2016. Т. 2, 2(13). URL: http://psytir.org.ua/index.php/technology_ intellect_develop/issue/view/18
21. Zhydko M. Рhenomenology and topology for states of consciousness in the context of digital future shock. Insight: the psychological dimensions of society, 1, 2019. P. 26-32. DOI: 10.32999/2663-970х/2019-1-4
Авторське право (c) 2020 Олена Іванівна Медведська, Ліана Анатоліївна Онуфрієва, Наталія Іванівна Тавровецька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.