Якість життя особистості та особливості її вимірювання

  • Олена Анатоліївна Чиханцова
Ключові слова: оцінка якості життя, задоволеність життям, життєстійкість

Анотація

У статті представлені результати апробації псиході-агностичної методики (n=117) на вивчення якостіжиття особистості з використанням авторськогоопитувальника. Метою є дослідження значенняоцінки якості життя для подальшого його викори-стання та визначення рівня якості життя людинияк психологічної категорії. Методи дослідження: авторський опитувальник, тести зі стандартизо-ваними анкетами, кореляційний аналіз, описовістатистики. Результати. Представлено авторськумодель якості життя, в основі якої є твердження, щодійсне значення якості життя відображене в суб’єк-тивних відчуттях людини, а ці відчуття формуютьсяна основі конкретних об’єктивних умов і визначенопсихологічні ознаки та показники, які конкретизу-ють параметри прояву якості життя. Представленостандартизацію авторської методики “Опитуваль-ник якості життя особистості”, який містить 16 твер-джень та наведено результати апробації даної мето-дики. Розподіл рівнів якості життя має наступнібали: низький рівень якості життя – 16-56 балів,середній рівень якості життя – 57-58 балів, висо-кий рівень якості життя – 86-112 балів. Вимірю-вання якості життя ґрунтується на оцінці людиною рівня свого добробуту в фізичному, психічному,соціальному і економічному відношеннях. Надій-ність методики вивчення якості життя особистостіє високою (α = .802). Авторська методика є дослід-ницькою, тому не визначає ступінь вираженості діагностованих параметрів, їх нормування, хочадозволяє визначити змістові, якісні, кількісні харак-теристики досліджуваних якостей. Виявлено пози-тивний взаємозв’язок між показниками якостіжиття та життєстійкістю(=.736; p≤.01), задоволе-ністю життям(=.707; p≤.01), суб’єктивним щастям(=.659; p≤.01) і самоефективністю (=.629; p≤.05). Висновки. Визначено складові якості життя особи-стості такі як суб’єктивна та об’єктивна і підкрес-лено особливу значимість саме суб’єктивної оцінкиякості життя для психічного здоров’я людини.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Аргайл М. Психология счастья. Санкт-Петербург: Питер. 2003. 332 c.
2. Baranauskienė, I., Serdiuk, L., Chykhantsova, O. (2016). Psychological characteristics of school-leavers’ hardiness at their professional self-determination. Social welfare: Interdisciplinary approach, № 6 (2). Р. 64-73. DOI: 10.21277/sw.v2i6.275
3. Баженов С. А., Маликов Н. С. Качество жизни населения: теория и практика. Уровень жизни населения регионов России. 2002. № 2. С. 1–46.
4. Berenger V., Verdier-Chouchane A. (2007). Multidimensional Measures of Well-Being: Standard of Living and Quality of Life Across Countries. World Development, № 35 (7). Р. 1259-1276.
5. Чабан О.С. Якість життя пацієнта з позицій медичної психології. Мистецтво лікування. 2008. № 5 (51). С. 40‑43.
6. Чиханцова О. Життєстійкість та її зв’язок із цінностями особистості. Проблеми сучасної психології. 2018. № 42. С. 211‑231. DOI: 10.32626/2227-6246.2018-42.211-231
7. Chykhantsova, O. The personal quality of life and life satisfaction. The 3rd International scientific and practical conference. Scientific Congress (March 22-24, 2020) Barca Academy Publishing, Barcelona, Spain. 2020. Р. 304-307.
8. Diener, E., Emmons, R., & Larsen R. et al. (1985). The Satisfaction with Life Scale. Journal of Personality Assessment, 49, 71-75.
9. Галян І. Особистісні детермінанти відповідальності майбутніх педагогів. Науковий журнал Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2019. № 1. С. 15-21. DOI: 10.32999/2663-970X/2019-1-2
10. Kaźmierczyk, J. Workforce segmentation model: banks’ example. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2019. № 6 (4). Р. 1938-1954. DOI: 10.9770/jesi.2019.6.4(28)
11. Кокун О. М., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Копаниця О. В., Малхазов О. Р. Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів. Київ: НДЦ ГП ЗСУ, 2011. С. 142-144.
12. Леонтьев Д. А., Рассказова Е. И. Тест жизнестойкости. Москва: Смысл, 2006. 63 с.
13. Лібанова Е. М., Гладун О. М., Лісогор Л. С. та ін. Вимірювання якості життя в Україні. Аналітична доповідь: монографія. Київ, 2013. 48 с.
14. Lyubomirsky, S., Lepper, H.S. (1999). A measure of subjective happiness: Preliminary reliability and construct validation. Social Indicators Research, № 46(2), Р. 137-155. DOI: 10.1023/A:1006824100041
15. Приступа Є., Куриш Н. Якість життя людини: категорії, компоненти та їх вимірювання. Фізична активність, здоров’я і спорт. 2010. № 2. С. 54-63.
16. Ryan, R. (2000). Self-detenrmination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychology. Vol. 55 (1). Р. 68-78.
17. Сердюк Л. З. Психологія мотивації учіння майбутніх фахівців: системно-синергетичний підхід: монографія. Київ: Університет “Україна”, 2012. 323 с.
18. Сердюк Л. З., Данилюк І. В., Турбан В. В., Пенькова О. І., Володарська Н. Д. та ін. Психологічні технології самодетермінації розвитку особистості: монографія / ред. Л. З. Сердюк. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2018. 192 с.
19. Serdiuk, L., Danyliuk, I., Chykhantsova, O. Psychological factors of secondary school graduates’ hardiness. Social welfare: Interdisciplinary approach, 2019. № 9(1). Р. 93-103. DOI: 10.21277/sw.v1i9.454
20. Вірна Ж. Аксіологія якості життя особистості. Психологія особистості. 2013. № 1(4). С. 104‑112.
Опубліковано
2020-12-01
Сторінки
11-28
Як цитувати
Чиханцова О. А. (2020). Якість життя особистості та особливості її вимірювання. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (4), 11-28. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-4-1
Розділ
1. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ