Уявлення студентської молоді про психологічне благополуччя: результати контент-аналізу творів
Анотація
Мета статті полягає у виявленні певних семантичних особливостей лексичних одиниць, які, на думку респондентів, могли б бути еквівалентами понять “психологічне благополуччя” та “психологічно благополучна людина”. У дослідженні було застосовано наступні методи: теоретичний аналіз досліджень з проблеми психологічного благополуччя особистості; метод контент-аналізу творів-самозвітів. Дослідження проводилося за допомогою бесіди та контент-аналізу творів-самозвітів. Результати. Визначено складові психологічного благополуччя людини. У результаті проведеної бесіди та за результатами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є “життєстійкість”, який обрало 71,14%, “задоволеність життям” – 67,07% респондентів, “щастя” – 66,12%, “довіра” та “свобода” – 64%, “цінність життя” – 62,15%, “самодостатність” – 61%, “час” та “саморозуміння” – 60,7%, “духовність” – 60,2%, “задовільний психічний та фізичний стан людини” – 59,13%, “розуміння навколишнього світу”, “матеріальний добробут” – 58,8%, “соціальна стабільність” – 58,1%, “справедливість” – 57,9%, “осмисленість життям” та “сміливість” – 56,4%, “воля”, “самоефективність” та “життєва сила” – 56,2%, “оптимізм”, “емоційна стабільність” та “позитивне ставлення до навколишньої дійсності” – 56%, тощо. Дані бесіди засвідчують, що поняття психологічного благополуччя людини є неоднозначними, на що вказує велика кількість еквівалентних категорій. Висновки. У результаті проведеної бесіди та за результатами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є життєстійкість, задоволеність життям, щастя, довіра, свобода, цінність життя, самодостатність, час, саморозуміння, духовність. За результатами дослідження визначено риси особистості, що гіпотетично пов’язані з психологічним благополуччям особистості. Кількісний розподіл одиниць аналізу показав виділення рис, характерних психологічно благополучній особистості, а саме: задоволеність життям, довіра, цінність життя, сміливість, життєстійкість, незалежність, осмисленість життям та оптимізм.
Завантаження
Посилання
2. Bradburn N. The structure of psychological well-being, 1969, 320 p.
3. Diener E., Biswas-Diener R. Will money increase subjective well-being? A literature review and guide to needed research. Social Indicators Research. 2002. Vol. 57, pp. 119-169.
4. Diener E. Subjective well-being is essential to wellbeing. E. Diener, J. Sapyta, E. Suh. Psychological Inquiry. 1998. Vol. 9 (1), pp. 94-99.
5. Франкл В. Воля к смыслу. М.: Апрель Пресс; ЭКСМО-Пресс, 2000, 297 с.
6. Иванов В.Ф. Контент-анализ как формализованный метод исследования документов. Философская и социологическая мысль, 1994, 3. С. 223-230.
7. Психология личности. Дж. Капрара, Д. Сервон. СПб.: Питер, 2003. 640 с.
8. Энциклопедический словарь в 6 т. / ред.-сост. Л.А. Карпенко; под общ. ред. А.В. Петровского. М., 2005.
9. Мангейм Дж. Б., Рич Р.К. Политология. Методы исследования: Пер. с англ. М.: Весь мир, 1997, 544 с.
10. Социологический словарь. Отв. ред.: Г. В. Осипов, Л. Н. Москвичев.: М.: Норма. 2008, 608 с.
11. White L.G., Clark R.P. Political Analysis. Technique and Practice. L.G. White, R.P. Clark. Monterey, California: Brooks. Cole Publishing Company. 1983. 286 р.
12. Зилова Е. В. Исследование концепта “благополучие” / “prosperity”в русской,британскойиамериканскойлингвокультурах (на материале ассоциативного эксперимента). Сопоставительные исследования 2010. Воронеж: Изд-во “Истоки”, 2010. С. 106-112.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.