Застосування кетамін-асистованої психотерапії для подолання резистентної депресії з коморбідним посттравматичним стресовим розладом у ветеранів

Анотація

Метою дослідження була оцінка практики використання кетамін-асистованої психотерапії згідно з міжнародними клінічними настано- вами в ДЗ “Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” МОЗ України” (Україна). У фокусі дослідження – досвід адаптації міжнародних клінічних настанов щодо застосування кетаміну в умовах української медичної системи в контексті війни. Методи. Дослідження мало відкритий неінтервенцій- ний дизайн з однією групою учасників (n = 27) без засліплення. До вибірки увійшли ветерани з підтвердженою резистентною депресією та симптомами ПТСР, які проходили лікування згідно з міжнародними клінічними настановами. Курс КАТ складався з 1–4 інфузій кетаміну в дозі .5–1.0 мг/кг маси тіла, що супроводжу- валися підготовчими та інтеграційними психотерапевтичними сесіями. Для оцінки динаміки симптомів використано опитувальники “PHQ-9” (Kroenke et al., 2001), “BDI” (Beck et al., 1996) і “PCL-M” (Weathers et al., 1993). Психодіагностику проведено до, після та через один місяць після завершення курсу терапії. Застосовано непараметричні статистичні методи (критерій Уілкоксона, коефіцієнт Спірмена, коефіцієнт Хеджеса), а також кореляційний аналіз для вивчення зв’язку між результатами та іншими змінними. Результати. Після про- ходження курсу кетамін-асистованої терапії (КАТ) у більшості учасників зафіксовано достовірне зниження інтенсивності симптомів депресії (PHQ-9: p < .001, g = 1.31; BDI: p < .001, g = 1.20) та ПТСР (PCL-M: p < .001, g = 1.10). Понад 50.00% учасників досягли або значного клінічного покращення, або ремісії. У 22.00– 26.00% учасників симптоми не змінилися або дещо погіршилися, що підкреслює потребу в індивідуалізації підходу. Позитивний ефект лікування зберігався через один місяць після завершення курсу. Якщо між результатом КАП і віком учасників та особистістю психотерапевта не виявлено зв’язку, то початковий рівень симптомів помірно корелював із величиною ефекту. Висновки. Отримані дані свідчать про високу ефективність запровадження в програми КАТ як інноваційного підходу до лікування резистентних психічних розладів у ветеранів. Адаптована модель із поєднанням фармаколо- гічного та психотерапевтичного компонентів демонструє значний потенціал для інтеграції в українську систему психічного здоров’я. Водночас результати потребують підтвердження в більших вибірках та контрольованих експериментальних дослідженнях. Запропонована терапевтична модель може слугувати підґрунтям для вдосконалення національних клінічних настанов у сфері лікування ПТСР і депресії серед ветеранів.