ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
Анотація
Мета. Визначити характер впливу особистісних особливостей на соціально-психологічну адаптацію військовослужбовців за призовом.
Методи. У дослідженні застосовано діагностичні методики: опитування за «Особистісною шкалою прояви тривоги»; рисунковий тест Розенцвейга; методика діагностики ціннісних орієнтацій (М. Рокіч); соціометричний тест Дж. Морено (А. А. Реан); методика визначення адекватності усвідомлення свого статусу в статусній ієрархії групи (модифікований варіант методики А. С. Силакова).
Результати. Визначено чинники, що сприяють формуванню суб’єктності солдатів за варіативного проходження служби і умовах, які практично забезпечують цей процес для військовослужбовців: формування «привабливого» образу підрозділу, членства взводу, роти, підвищення авторитету особистості у військовому колективі, в ідеалі – створення військового соціокультурного простору з оптимальним поєднанням психічного і соціального, наявності широкого спектру діяльності, залучення солдатів у діяльність в широкому плані, що не обмежуються рамками підрозділу.
Висновки. Проведено дослідження соціально-психологічних особливостей адаптації військовослужбовців до військової служби. Зроблено низку практичних рекомендацій виховним структурам Збройних сил про організацію розробки педагогічних технологій, спрямованих на адаптацію особистості військовослужбовців за призовом до різних якісно нових для них видів діяльності. Зазначено, що адаптацію до військової служби, необхідно перевести з рівня стихійного хаотичного способу виховання на рівень професійної педагогіки, на рівень психолого-педагогічних технологій. Обгрунтованого, що розробка психолого-педагогічних технологій з урахуванням особливостей адаптації призовників до армійської служби слід врахувати, викликає спрямовану зміну характеристик особистості людини, зокрема зниження рівня тривожності, зміну механізму взаємодії з фрустратором. Встановлено, що при розробці процедур, пов’язаних з адаптацією військовослужбовців, необхідно враховувати, що психолого-педагогічний вплив командирів повинен будуватися відповідно до зміни особистісних властивостей військовослужбовців.
Завантаження
Посилання
2. Воробйов Г. П. Організація психологічної підготовки особового складу підрозділів Сухопутних військ. Львів: АСВ, 2016. 430 с.
3. Замана В. М. Організація психологічної підготовки особового складу підрозділів Сухопутних військ. Львів: АСВ, 2014. 404 с.
4. Кравченко Т. В. Соціалізація особистості і соціальне середовище. Теоретико-методологічні проблеми дітей та учнівської молоді. К., 2016. С. 23-29.
5. Осьодло В. І. Психологія професійного становлення офіцера. – К.: ПП «Золоті ворота», 2017. 354 с.
6. Попович І. С. Конструювання особистістю моделі очікуваного майбутнього. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: психологічні науки : зб. наук. праць ХДУ. Херсон: ВД «Гельветика», 2015. Вип. 6. С. 145-154.
7. Попович І. С. Соціальні очікування як регулятор соціально-психологічної реальності. Актуальні проблеми психології. К.: Фенікс. 2016. Т. 1. Вип.44. С. 138-143.
8. Попович І. С. Соціально-психологічні очікування в міжособистісній взаємодії малої групи. Проблеми заг. та пед. психології. К. 2006. Т. VIII. В. 7. С. 259-268.
9. Приходько І. І. Прикладна психологія службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку. Харків.: Акад. ВВ МВС України, 2017. 675 с.
10. Popovych I. S. Social expectations – a basic component of the system of adjusting of social conduct of a person. Australian Journal of Scientific Research. 2014, 2(6), P. 393-398.
11. Rokeach M. Undestanding human values Individual and social. NY: New York the Free press, 1979. Р. 7.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
