Особливості травмівного досвіду та посттравматичного зростання осіб підліткового і юнацького віку в умовах воєнного стану
Анотація
Метою дослідження є з’ясування психологічних особливостей травмівного досвіду та посттравматичного зростання осіб підліткового і юнацького віку в умовах воєнного стану.
Методи. Здійснено порівняння травмівного досвіду та стресостійкості підлітків і юнаків. Загальною вибіркою об’єднано 151 особу, з них жіночої статі (n = 78; 51.66%), чоловічої (n = 73; 48.34%). У віковому діапазоні має- мо такий розподіл: від 10 до 12 років (n = 48; 31.79%), від 13 до 15 (n = 52; 34.44%) і віком від 16 до 17 років (n = 51; 33.77%). Учасники описали їхні травмівні події за допомогою анкети симптомів ПТСР “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Опитувальника посттравматичного зростання” (Tedeschi, Calhoun, 1996) та “Опитувальника сенсу життя” (Steger et al., 2006). Важливою для нашого дослідження була наявність травмівної події (критерій А за методикою посттравматичного стресового розладу “PCL–5”), виявлена у 91.39% опитаних. Результати. Серед травмівних подій найчастіше траплялися загибель рідних і друзів та травмування. З’ясовано, що смерть і поранення стали вже звичним явищем в умовах війни, вони сприймаються як індивідуальне горе, але через масовість не вважаються колективною трагедією (як це було після деокупації Київщини, Харківщини та Херсонщини). За результатами діагностики, ПТСР виявлено у 12.78% досліджуваних вибірки, що загалом узгоджується із загальним світовими даними у цій галузі, включно з дітьми й підлітками та дорослими. Висновки. Наявність травмівної події та вираженість окремих симптомів ПТСР не свідчить про ПТСР як медичний діагноз, не останню роль при цьому відіграє стресостійкість і посттравматичне зростання зі створенням нових сенсів травмівних подій. Пояснено, що по завершенню бойових дій ситуація може змінитися й актуалізується так званий відкладений у часі ПТСР. Констатовано низький рівень посттравматичного зростання в молодших підлітків і помірний – у старших підлітків та в осіб юнацького віку. Можна припустити, що показники посттравматичного зростання змінюватимуться з часом після травми й залежатимуть від перебігу та тривалості воєнного стану.
Завантаження
Посилання
Beierl E. T., Böllinghaus I., Clark D. M., Glucksman E., Ehlers A. Cognitive paths from trauma to posttraumatic stress disorder: A prospective study of Ehlers and Clark’s model in survivors of assaults or road traffic collisions. Psychological medicine. 2020. Vol. 50(13). P. 2172–2181. https://doi.org/10.1017/S0033291719002253
Benight C. C. Understanding human adaptation to traumatic stress exposure: Beyond the medical model. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2012. Vol. 4(1). P. 1–8. https://doi.org/10.1037/a0026245
Blevins C. A., Weathers F. W., Davis M. T., Witte T. K., Domino J. L. The posttraumatic stress disorder checklist for DSM-5 (PCL-5): Development and initial psychometric evaluation. Journal of traumatic stress. 2015. Vol. 28(6). P. 489–498. https://doi.org/10.1002/jts.22059
Bovin M. J., Marx B. P. The problem with overreliance on the PCL–5 as a measure of PTSD diagnostic status. Clinical Psychology: Science and Practice. 2023. Vol. 30(1). P. 122–125. https://doi.org/10.1037/cps0000119
Branje S., De Moor E. L., Spitzer J., Becht A. I. Dynamics of identity development in adolescence: A decade in review. Journal of Research on Adolescence. 2021. Vol. 31(4). P. 908–927. https://doi.org/10.1111/jora.12678
Dulaney E. S., Graupmann V., Grant K. E., Adam E. K., Chen E. Taking on the stress-depression link: Meaning as a resource in adolescence. Journal of adolescence. 2018. Vol. 65. P. 39–49. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2018.02.011
Dwivedi S., Chung K. C. Finding Meaning in Life. Plastic and Reconstructive Surgery. 2023. Vol. 152(3). P. 477–481. https://doi.org/10.1097/PRS.0000000000010534
Forkus S. R., Weiss N. H., Goncharenko S., Schick M. R., Monteith L. L., Contractor A. A. Elucidating the association between military sexual trauma types and different types of risky behaviors. Journal of Trauma & Dissociation. 2022. Vol. 23(3). P. 324–338. https://doi.org/10.1080/17439760.2015.1137623
Gutgesell M. E., Payne N. Issues of adolescent psychological development in the 21st century. Pediatrics in Review. 2004. Vol. 25(3). P. 79–85. https://doi.org/10.1542/пір.25-3-79
Keats L., Jose P. E., Salmon K. Specificity and valence of adolescents’ turning point memory narratives: Relationships with depressive symptoms over time. Behaviour Research and Therapy. 2024. Vol. 179. P. 104570. https://doi.org/10.1016/j.brat.2024.104570
Lipscy P. Y. COVID-19 and the Politics of Crisis. International Organization. 2020. Vol. 74(S1). P. E98–E127. https://doi.org/10.1017/S0020818320000375
Looman W. S., Geiger-Simpson E., Eull D. J., Lee J., Nersesian P. V., Bell A. N., Miller A. L. Beyond coping: The role of supportive relationships and meaning making in youth well-being. Journal of Nursing Scholarship. 2023. Vol. 55(6). P. 1189–1203. https://doi.org/10.1111/jnu.12901
Martela F., Steger M. F. The three meanings of meaning in life: Distinguishing coherence, purpose, and significance. The Journal of Positive Psychology. 2016. Vol. 11(5). P. 531–545. https://doi.org/10.1080/17439760.2015.1137623
McCann I. L., Pearlman L. A. Vicarious traumatization: A framework for understanding the psychological effects of working with victims. Journal of traumatic stress. 1990. Vol. 3. P. 131–149. https://doi.org/10.1007/BF00975140
Prati G., Pietrantoni L. Optimism, social support, and coping strategies as factors contributing to posttraumatic growth: A meta-analysis. Journal of loss and trauma. 2009. Vol. 14(5). P. 364–388. https://doi.org/10.1080/15325020902724271
Ramos-Vera C., O’Diana A. G., Vallejos-Saldarriaga J., Saintila J. Validation of the Post-Traumatic Growth Inventory in Adolescents Who Lost a Family Member in the Past 4 years: Effects of Time After the Death Event and Gender. OMEGA-Journal of Death and Dying. 2023. P. 00302228231166833. https://doi.org/10.1177/00302228231166833
Rivnyák A., Pohárnok M., Péley B. Láng A. Identity diffusion as the organizing principle of borderline personality traits in adolescents – a non-clinical study. Frontiers in Psychiatry. 2021. Vol. 12. P. 683288. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.683288
Steger M. F., Frazier P., Oishi S., Kaler M. The Meaning in Life Questionnaire: Assessing the Presence of and Search for Meaning in Life. Journal of Counseling Psychology. 2006. Vol. 53(1). P. 80-93. https://doi.org/10.1037/0022-0167.53.1.80
Tedeschi R. G., Calhoun L. G. The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of traumatic stress. 1996. Vol. 9. P. 455–471. https://doi.org/10.1007/BF02103658
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
