Румінаційне мислення військовослужбовців Збройних Сил України
Анотація
Метою дослідження є вивчення особливо- стей румінаційного мислення військовослужбовців Збройних Сил України. Методи. Загалом 297 військовослужбовців добровільно й анонімно взяли участь у цьому безкоштовному дослідженні. Респонденти, віковий діапазон яких був від 20 до 58 років (Mвік = 40.1, SD = 6.38), утворили одну досліджувану групу з внутрішньогруповими змінними. Вони відповідали на запитання опитувальника “The Ruminative Responses Scale” (Nolen-Hoeksema, Morrow, 1991; Marchetti et al., 2018), що включає 22 твердження і є сумою балів румінації загалом, а також її субшкал: скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії. Учасники дослідження оцінювали свою впевненість в ефективності відповідей, а також легкість/важкість вибору відповідей відповідно до тверджень опитувальника, підкреслюючи впевненість у правильності такого оцінювання. Для оцінювання румінації також враховували вікові особливості військовослужбовців, діагнози лікарів-спеціалістів. Для оцінювання метакогнітивних переконань (занепокоєння) щодо румінації, контролю над думками та когнітивної самосвідомості використали опитувальник “Metacognitions Questionnaire-30” (“MCQ-30”) (Wells, Cartwright-Hatton‚ 2004). Результати. Результати дослідження засвідчили значні варіації рівнів румінації, скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії серед військовослужбовців. Переважна більшість респондентів продемонструвала середній рівень румінації, тоді як скрупульозне розмірковування є більш поширеним, ніж рефлексія. Упевненість у відповідях виявилася вищою при нижчих рівнях румінації та депресії, а також при вищих рівнях скрупульозного розмірковування й рефлексії. Військовослужбовці зі встановленими медичними діагнозами мали значно вищі рівні румінації та депресії порівняно з тими, у кого такі діагнози відсутні; особливо високими ці показники є при ПТСР. Також встановлено, що рівень занепокоєння суттєво впливає на всі досліджувані показники: респонденти з високим рівнем занепокоєння демонструють підвищені рівні румінації, скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії, тоді як респонденти з низьким рівнем занепокоєння мають більш збалансовані показники. Дискусія і висновки. Дослідження зосереджене на вивченні особливостей румінації та її субшкал – скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії – у військовослужбовців України. Отримані результати сприяють глибшому розумінню механізмів розвитку психічних розладів у військових, що має важливе значення для розробки ефективних психотерапевтичних інтервенцій. Зокрема, підвищений рівень румінації може бути пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку психічних розладів, таких як посттравматичний стресовий розлад, тривожні розлади тощо. Це підкреслює необхідність врахування особливостей румінаційного мислення у програмах психологічної реабілітації військовослужбовців. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на розробці методів корекції румінаційного мислення й оцінювання їх ефективності в контексті психотерапевтичної роботи. Особливо актуальним є вивчення індивідуальних та ситуаційних чинників, що сприяють зменшенню рівня румінаційного мислення у військовослужбовців.
Завантаження
Посилання
Buyukoksuz E., Giray G. Metacognitive therapy in post-traumatic stress disorder: A meta-analysis. Dusunen Adam Journal of Psychiatry and Neurological Sciences 2024. Vol. 37. 10. https://doi.org/10.14744/DAJPNS.2024.00000
Cann A., Calhoun L. G., Tedeschi R. G., Triplett K. N., Vishnevsky T., Lindstrom C. M. Assessing posttraumatic cognitive processes: The Event Related Rumination Inventory. Anxiety, Stress, & Coping. 2011. Vol. 24(2). P. 137–156. https://doi.org/10.1080/10615806.2010.529901
Costa J., Pinto-Gouveia J., Marôco J. The role of negative affect, rumination, cognitive fusion and mindfulness on depressive symptoms in depressed outpatients and normative individuals. International Journal of Psychology & Psychological Therapy. 2018. Vol. 18. P. 207–220. https://ijpsy.com/volumen18/num2/491/the-role-of-negative-affect-rumination-EN.pdf
Decker M. L., Turk C. L., Hess B., Murray C. E. Emotion regulation among individuals classified with and without generalized anxiety disorder. Journal of Anxiety Disorders. 2008. Vol. 22(3). P. 485–494. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2007.04.002
Ehring T., Watkins E. R. Repetitive negative thinking as a transdiagnostic process. International Journal of Cognitive Therapy 2008. Vol. 1. P. 192–205. https://doi.org/10.1680/ijct.2008.1.3.192
Eisma M. C., Schut H. A. W., Stroebe M. S., Boelen P. A., van den Bout J., Stroebe W. Adaptive and maladaptive rumination after loss. A three- wave longitudinal study. British Journal of Clinical Psychology. 2015. Vol. 54(2). P. 163–180. https://doi.org/10.1111/bjc.12067
Freeston M. H., Rhéaume J., Letarte H., Dugas M. J., Ladouceur R. Why do people worry? Personality and Individual Differences. 1994. Vol. 17(6). P. 791–802. https://doi.org/10.1016/0191-8869(94)90048-5
Greene T. C. Pathways to coping with extreme events: A study of the relation between cognitive flexibility and four types of rumination: Dissertation. Charlotte. 2019. 48 p. https://www.proquest.com/89003d7760f1e61a9fe3ad1b10c6670/1.pdf?pq-origsite=gscholar&cbl=51922&diss=y
Gustavson D. E., du Pont A., Whisman M. A., Miyake A. Evidence for transdiagnostic repetitive negative thinking and its association with rumination, worry, and depression and anxiety symptoms: A commonality analysis. Collabra: Psychology. 2018. Vol. 4(1). P. 1–18. https://doi.org/10.1525/collabra.128
Harvey A., Watkins E., Mansell W., Shafran R. Cognitive behavioural processes across psychological disorders: A transdiagnostic approach to research and treatment. Oxford: Oxford University Press. 2004. https://doi.org/10.1521/ijct.2008.1.3.181
Hur J., Heller W., Kern J. L., Berenbaum H. A Bi- Factor approach to modeling the structure of worry and rumination. Journal of Experimental Psychopathology. 2017. Vol. 8(3). P. 252–264. https://doi.org/10.5127/jep.057116
Joormann J., Gotlib I. H. Emotion regulation in depression: Relation to cognitive inhibition. Cognition and Emotion. 2010. Vol. 24. P. 281–298. https://doi.org/10.1080/02699930903407948
Kim J.-H., Piao Y., Kim W.-S., Park J.-J., Kang N.-I., Lee K.-H., Chung Y.-C. The development of the brooding scale. Psychiatry Investigation. 2019. Vol. 16(6). P. 443–449. https://doi.org/10.30773/pi.2019.04.16
Legerstee J. S., Garnefski N., Verhulst F. C., Utens E. M. W. J. Cognitive coping in anxiety-disordered adolescents. Journal of Adolescence. 2011. Vol. 34(2). P. 319–326. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2010.04.008
Liang L. J., Lee Y.-H. Factor structure of the Ruminative Response Scale and measurement invariance across gender and age among Chinese adolescents. Advances in Applied Sociology. 2019. Vol. 9. P. 193–207. https://doi.org/10.4236/aasoci.2019.96016
Lyubomirsky S., Nolen-Hoeksema S. Self- perpetuating properties of dysphoric rumination. Journal of Personality and Social Psychology. 1993. Vol. 65. P. 339–349. https://doi.org/10.1037/0022-3514.65.2.339
Marchetti I., Mor N., Chiorri C., Koster E. H. W. The Brief State Rumination Inventory (BSRI): Validation and psychometric evaluation. Cognitive Therapy and Research. 2018. Vol. 42(4). 44 p. https://doi.org/10.1007/s10608-018-9901-1
Martin L. L., Tesser A. Some ruminative thoughts. In R. S. Wyer (Ed.), Advances in Social Cognition. 1996. Vol. 9. P. 1–48. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates. https://www.researchgate.net/profile/Abraham-Tesser/publication/313619338_Some_ruminative_thoughts/links/5a565cda45851547b1bf18c2/Some-ruminative-thoughts.pdf
Matthews G., Wells A. Rumination, depression, and metacognition: The S-REF model. In C. Papageorgiou & A. Wells (Eds.), Rumination:Nature, theory, and treatment. 2008. 125–151. https://doi.org/10.1002/9780470713853.ch7
McEvoy P. M., Moulds M. L., Mahoney A. E. J. Mechanisms driving pre- and post-stressor repetitive negative thinking: Metacognitions, cognitive avoidance, and thought control. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry. 2013. Vol. 44(1). P. 84–93. https://doi.org/10.1016/j.jbtep.2012.07.011
Miethe S., Wigger J., Wartemann A., Fuchs F. O., Trautmann S. Posttraumatic stress symptoms and its association with rumination, thought suppression and experiential avoidance: A systematic review and meta-analysis. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment. 2023. Vol. 45. P. 480–495. https://doi.org/10.1007/s10862-023-10022-2
Nalborczyk L. Understanding rumination as a form of inner speech. Probing the role of motor processes: Thesis. Ghent University. 2019. 336 p. https://www.afcp-parole.org/wp-content/uploads/2020/05/these_LN19.pdf
Naman K. Worry and rumination: A rationale for a transdiagnostic approach to treatment. Theses and Dissertations. 2018. 101 p. https://digitalcommons.pepperdine.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1956&context=etd
Nolen-Hoeksema S. Responses to depression and their effects on the duration of depressive episodes. Journal of Abnormal Psychology. 1991. Vol. 100(4). P. 569–582. https://doi.org/10.1037/0021-843X.100.4.569
Nolen-Hoeksema S. The response styles theory. In C. Papageorgiou & A. Wells (Eds.), Depressive rumination: Nature, theory, and treatment. 2004. P. 107–124. New York: Wiley. https://doi.org/10.1002/9780470713853.ch6
Nolen-Hoeksema S., Morrow J. A prospective study of depression and posttraumatic stress symptoms after a natural disaster: The 1989 Loma Prieta earthquake. Journal of Personality and Social Psychology. 1991. Vol. 61. P. 115–121. https://doi.org/10.1037/0022-3514.61.1.115
Nolen-Hoeksema S., Morrow J., Fredrickson B. L. Response styles and the duration of episodes of depressed mood. Journal of Abnormal Psychology. 1993. Vol. 102. P. 20–28. https://doi.org/10.1037/0021-843X.102.1.20
Nolen-Hoeksema S., Wisco B. E., Lyubomirsky S. Rethinking rumination. Perspectives on Psychological Science. 2008. Vol. 3(5). P. 400–424. https://doi.org/10.1111/j.1745-6924.2008.00088.x
Papageorgiou C., Wells A. An empirical test of a clinical meta-cognitive model of rumination and depression. Cognitive Therapy and Research. 2003. Vol. 27(3). P. 261–273. https://doi.org/10.1023/A:1023962332399
Sayar S. How rumination could hold you back: Master thesis. Aalborg Universitet. 2022. 45 p. https://vbn.aau.dk/ws/files/473814407/Speciale_Sumeyye_.pdf
Starr L. R., Davila J. Cognitive and interpersonal moderators of daily co-occurrence of anxious and depressed moods in generalized anxiety disorder. Cognitive Therapy and Research.
2012. Vol. 36(6). P. 655–669. https://doi.org/10.1007/s10608-011-9434-3
Stelmach-Lask L., Glebov-Russinov I., Henik A. What is high rumination? Acta Psychologica. 2024. Vol. 248. 11 p. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2024.104331
Stout Z. E., Fletcher S., Sanderson W. C., Van Dam N. T. Development and validation of the Repetitive Negative Thoughts Questionnaire (RNTQ). 2022. P. 1–62. https://doi.org/10.31234/osf.io/3c5z7
Sütterlin S., Paap M. C. S., Babic S., Kübler A., Vögele C. Rumination and age: Some things get better. Journal of Aging Research. 2012. P. 10. https://doi.org/10.1155/2012/267327
Treynor W., Gonzalez R., Nolen-Hoeksema S. Rumination reconsidered: A psychometric analysis. Cognitive Therapy and Research. 2003. Vol. 27(3). P. 247–259. https://doi.org/10.1023/A:1023910315561
Trincas R., Schepisi C., Leombruni E., Di Mauro V. E., Mancini F. Goals and functions of rumination: A review. Clinical Neuropsychiatry. 2018. Vol. 15(6). P. 360–372. https://www.researchgate.net/publication/333294381_Goals_and_functions_of_rumination_A_review
Wahl K., Ertle A., Bohne A., Zurowski B., Kordon A. Relations between a ruminative thinking style and obsessive-compulsive symptoms in non-clinical samples. Anxiety, Stress & Coping: An International Journal. 2011. Vol. 24(2). P. 217–225. https://doi.org/10.1080/10615806.2010.482985
Wells A., Cartwright-Hatton S. A short form of the metacognitions questionnaire: Properties of the MCQ-30. Behaviour Research and Therapy. 2004. Vol. 42(4)‚ 385–396. https://doi.org/10.1016/S0005-7967(03)00147-5
Zarghami M., Rajeh Y. N., Alipour A., Yahyavi S. T., Sadeghi H. The relationship between metacognition, meta-worry, rumination, and cognitive-attentional syndrome in Iranian combat veterans with post-traumatic stress disorder. Shiraz E-Medical Journal. 2022. Vol. 23(6). P. 1–6. https://doi.org/10.5812/semj-113658
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
