Динаміка уявлень українців про національні символи як відображення опору російській агресії
Анотація
Мета – дослідити ті зміни, що відбуваються впродовж повномасштабного російського вторгнення в уявленнях українського суспільства про національні символи і можуть становити інтерес в аспекті оцінки його психоемоційного стану, перспектив дальшого суспільного розвитку, збереження та відновлення ментального здоров’я громадян, їхнього особистісного зростання. Методи. Динаміка символічних уявлень українців відстежувалась у процесі моніторингу, який починаючи з 2000-х років здійснюється під керівництвом автора в усіх регіонах держави, з 2015 року – крім тимчасово окупованих територій. Моніторинг проводиться за допомогою масо- вих опитувань – за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. На кожному етапі моніторингу опи- тано приблизно 1200 респондентів. Список символічних об’єктів, про які йдеться в статті, містив близько 20 найменувань. Результати. Перше з опитувань, проведених після повномасштабного російського вторгнення, показало, що зовнішня збройна агресія спершу потягла за собою редукцію символічної свідомості українського суспільства до військово-патріотичного, переважно мілітарного контенту, обмежуваного викликами війни. Проте на третьому році повномасштабної війни отримано достовірні дані, що свідчать про регенерацію та розширене відтворення символічної свідомості українців. Поряд із посиленням орієнтацій на ситуативно зумовлений мілітарний контент зросла частота вибору символів, пов’язаних з актуалізацією історичної пам’яті та художньо-естетичних почуттів громадян. Їхні символічні преференції стали не лише одностайнішими, а й значно різноманітнішими, змістовно багатшими. Дискусія і висновки. Повною мірою підтверджено гіпотезу про те, що в умовах повномасштабного російського вторгнення мало відбутися подальше увиразнення провідної ролі україноцентрованих символів у символічних преференціях українців. Отримали підтвердження й інші гіпотези: про збільшення кількості національних символів у відповідь на екзистенційну загрозу для нації, про актуалізацію історичної пам’яті громадян України як чинник подальшої трансформації їхніх символічних уявлень та про набуття національним символічним простором трансрегіональної єдності. Однак підтвердження цих гіпотез виявилося відстроченим у часі. З огляду на це обґрунтовано припущення, що виявлені психологічні ефекти редукції, регенерації та розширеного відтворення символічної свідомості, можливо, вкладаються в більш загальну гіпотезу спрощення/ускладнення структури уявлень національної спільноти про символи своєї нації в умовах загрозливих для її існування подій. Правомірним видається також припустити, що спостережені регенерація та розширене відтворення символічних преференцій свідчать про поступовий вихід громадян України зі спричиненого війною психологічного шоку, підвищення їхнього адаптивного потенціалу і здатності до посттравматичного зростання. Як прикмету нової якості символічної свідомості українців розглянуто набуття нею трансрегіональної єдності. Проте цей процес гальмує територіальна локалізація історичної пам’яті.
Завантаження
Посилання
edir U., Öztunç M. Symbolic construction of national identity: A qualitative analysis of NGOs Instagram posts on national days. The Turkish Online Journal of Design, Art and Communication. 2022. Vol. 12, Іs. 1. P. 192–211. https://doi.org/10.7456/11201100/009
Billig M. Banal Nationalism. London: Sage Publications, 1995. 208 р. https://doi.org/10.4135/9781446221648
Butz D. A. National Symbols as Agenst of Psychological and Social Change. Political Psychology. 2009. Vol. 30(5). P. 779–804. https://doi.org/10.1111/j.1467-9221.2009.00725.x
Cerulo K. A. Sociopolitical Control and the Structure of National Symbols: An Empirical Analysis of National Anthems. Social Forces. 1989. Vol. 68(1), September. P. 76–99. https://doi.org/10.1093/sf/68.1.76
Chandrashekar К. National identification: A psychoanalytic understanding of the role of renaming of streets and cities in India. Psychoanalysis, Culture & Society. 2024. Vol. 29. P. 588–603. https://doi.org/10.1057/s41282023-00393-6
Charlson F., Ommeren M., Flaxman A., Cornett J., Whiteford H., Saxena S. New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. The Lancet. 2019. Vol. 394(10194). P. 240–248. https://doi.org/10.1016/s01406736(19)30934-1
Дудок О., Школяр М. Актуалізація історичної пам՚яті в контексті національної ідентичності. Grani. 2019. Т. 22, № 8. C. 5–13. https://doi.org/10.15421/171978
Greenberg J., SolomonS., Pyszczynski T. Terror management theory of self-esteem and cultural worldviews: Empirical assessments and conceptual refinements. Advances in Experimental Social Psychology / ed. by M. P. Zanna. San Diego: Academic Press, 1997. P. 61–139. https://doi.org/10.1016/S0065-2601(08)60016-7
Johnson G. R. The evolutionary roots of patriotism. Patriotism in the lives of individuals and nations /ed.by D. Bar-Tal, E. Staub. Chicago: Nelson-Hall, 1997. P. 45–90. URL: https://archive.org/details/patriotisminlive0000unse/mode/2up
Kakaje A., Al Zohbi R., Aldeen O. H., Makki L.,Alyousbashi A.,AlhaffarMHDB. A. Mental disorder and PTSD in Syria during wartime: a nationwide crisis. BMC Psychiatry. 2021. Vol. 21(2). https://doi.org/10.1186/s12888-020-03002-3
Отрошко Л. Особливості символотворення в українському етнокультурному розвитку. Етнічна історія народів Європи. 2017. Вип. 53. С. 145–149. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2017_53_25
Petterson A. Performing national identities in everyday life: Popular motivations and national indifference in 19th-century Amsterdam. Nations and Nationalism. 2023. Vol. 29(3). P. 837–853. https://doi.org/10.1111/nana.12961
Reykowski J. Patriotism and the collective system of meanings. Patriotism in the lives of individuals and nations / ed. by D. Bar-Tal, E. Staub. Chicago: Nelson-Hall, 1997. P. 108–128. URL: https://archive.org/details/patriotisminliv-e0000unse/mode/2up
Schatz R. T., Lavine H. Waving the flag: National symbolism, social identity, and political engagement. Political Psychology. 2007. Vol. 28(3). P. 329–355. https://doi.org/10.1111/j.1467-9221.2007.00571.x
Сергійчук В. Раніше заглядали в рот Москві, а тепер кому?! Україна молода. 2024. 11 верес. С. 8. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/3924/196/185463
Шаян В. Українська символіка. Київ: Центр навчальної літератури, 2019. 36 с. URL: https://web.archive.org/web/20200222202200/ http://diasporiana.org.ua/ukrainica/shayan--v-ukrayinska-symvolika/
Sleeboom M. The power of national symbols: the credibility of a dragon՚s efficacy. Nations and Nationalism. 2002. Vol. 8(3). P. 299–313. https://doi.org/10.1111/1469-8219.00052
Слюсаревський М. Зміст і динаміка уявлень українського суспільства про національні символи. Проблеми політичної психології. 2021a. Вип. 24 (1). С. 9–34. https://doi.org/10.33120/popp-Vol24-Year2021-62
Слюсаревський М. М. Символічні преференції українського суспільства як підґрунтя його морально-психологічної єдності. Філософські, історіософські та педагогічні аспекти єдності українського суспільства: матеріали Всеукр. міжгалуз. наук.-практ. онлайн-конф. (31 берез. – 2 квіт. 2021 р., м. Київ) / Ін-т обдарованої дитини НАПН України. Київ, 2021b. С. 22–28. URL: https://youtu.be/JRLOvoV0In8?t=2309
Слюсаревський М. Особливості змісту та тенденції динаміки суспільних уявлень про війну і Перемогу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2024. Вип. 2(20). С. 5–13. https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).1
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
