СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС СТУДЕНТА ЯК ЧИННИК ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УНІВЕРСИТЕТУ
Анотація
Анотація. Перехід до нової парадигми освіти потребує від вищої школи більшої гнучкості та варіативності. Перетворення мають відбутися і у сфері міжособистісного спілкування, що охоплює всіх учасників освітнього процесу. Вважаємо доцільним звернення до аналізу феномену організаційної культури.
Метою дослідження є з’ясування ставлення студентської молоді до організаційної культури університету залежно від соціального статусу студента в груповій взаємодії. Для проведення дослідження застосовано
Методи. «Шкала організаційних парадигм» (Л. Константин); метод соціометричних вимірів Дж. Морено, який проведено за параметричним критерієм, тобто з обмеженою кількістю виборів. Соціометрію застосовано для виявлення статусу студентів у груповій комунікації.
Результати. На основі аналізу уявлень про реальний та бажаний образи організаційної культури закладу вищої освіти з’ясовано, що організаційній культурі університету відповідає ієрархічна, бюрократична модель; бажаному образу організаційної культури відповідає демократична, спільна модель, де освітній процес характеризується високим рівнем узгодженості взаємодії.
Визначено відмінності між студентами з високим та низьким статусом у рівні задоволеності реальним станом організаційної культури університету, студенти з більш високим статусом отримують певне задоволення від своєї офіційної діяльності,проте, меншою мірою зацікавлені у підтриманні емоційних стосунків зі студентами в групі, в отриманні схвалення від них. Студенти з більш високим формальним статусом, здатні до активної поведінки, до прояву ініціативи, характеризуються критичним мисленням, схильністю до аналізу ситуації, яка складається, прагненням до лідерства, бажанням брати відповідальність.
Висновки. Доведено, що існують відмінності реальної та бажаної оцінки студентською молоддю організаційної культури університету, реальна культура сприймається як більш закрита, бажаний образ культури є більш відкритим та демократичним.
Завантаження
Посилання
2. Камерон, К., Куинн, Р. Диагностика и изменение организационной культуры / Пер. с англ. под ред. И. В. Андреевой. СПб: Питер, 2001. 320 с.
3. Липатов, С. А. Опросник «Шкалы организационных парадигм» Л. Л. Константина. Журнал практического психолога. 2005. № 2. С. 186–198.
4. Ловаков, А. В., Липатов, С. А. Организационная идентификация и представления работников об организационной культуре. Вестник Университета (Государственный университет управления). 2010. № 23. C. 50–54.
5. Несмеянова, Р. К. Связь социально-демографических характеристик сотрудников с их организационной идентификацией и привлекательностью для них корпоративной культуры. Социальная психология и общество. 2018. Том 9. № 1. С. 67–77. doi:10.17759/sps.2018090105
6. Сокуренко, М. Б. Социально-психологические особенности соотнесенности представлений преподавателей и студентов об организационной культуре вуза : автореф. дисс. канд. психол. наук. Москва, 2010. 27 с.
7. Солдатов, А. В. Социометрический статус как фактор организации личностных и социально-психологических характеристик в процессе профессионального взаимодействия менеджеров среднего звена. Фундаментальные исследования. 2014. № 9-8. С. 1870-1875;
8. URL: http://www.fundamental-research.ru/ru/article/view?id=35158
9. Шутенко, Е. Н. Самореализация студентов в современном вузе как гуманитарная проблема социализации молодежи [Электронный ресурс]. Перспективы науки и образования. 2014. № 1. URL: http://pnojournal.wordpress.com/archive/wordpress.com/archive/
10. Boros, S., Curseu, P.L., Miclea, M. Integrative tests of a multidimensional model of organizational identification. Social Pychology. 2011. Vol. 42. № 2. P. 111–123. doi:10.1027/1864-9335/a000051
11. McKinnon, J. L., Harrison, G. L., Chow, C. W., Wu, A. Organizational culture: association with commitment, job satisfaction, propensity to remain, and information sharing in Taiwan. International Journal of Business Studies. 2003. Vol. 11. № 1. P. 25–44.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.