Хронічний стрес і резильєнтність студентів в умовах надмірного використання мобільного телефону
Анотація
Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей взаємозв’язку і встановлення достовірних відмінностей параметрів стресу та резильєнтності в умовах цифрового освітнього простору з використанням численних мобільних застосунків студентами університетів. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь Казахстану, віком від 19 до 20 років (n = 132), яка навчалася на другому курсі в університетах країни за спеціальностями соціономічного, біономічного і технономічного напрямів. Досліджувані параметри виміряно психодіагностичним інструментарієм: “Лейпцігська анкета хронічного стресу” (LKCS) K. Reschke, F. Mätzchen (2020); “Шкала резильєнтності” (RS-25) G. Wagnild, H. Young (1993); опитувальник “Велика п’ятірка” (BFI) R. McCrae, P. Costa (1991); “Шкала проблемного використання мобільного телефона” (PUMP) L. Merlo, A. Stone, A. Bibbey (2013). Результати. З’ясовано, що за рівнями вираженості шкали проблемного використання мобільного телефона, група досліджуваних, що перебуває в нормі склала четверту частину вибірки – 25.00% (n = 33), а решту – 75.00% (n = 99) – респонденти, яких віднесено до групи ризику та які мають залежність від мобільного телефона. Встановлено зв’язки параметрів проблемного використання мобільного телефона з хронічним стресом (rs = .393; p = .008) і нейротизмом (rs = .368; p = .014). Пояснено, що хронічний стрес є надто чутливим параметром для проблемного використання мобільного телефона, зв’язок із нейротизмом підсилив це твердження. Констатовано, що в порівнянні трьох груп вираженості проблемного використання мобільного телефона хронічний стрес є єдиним параметром, який наділений достовірними відмінностями між досліджуваними групами (p ≤ .050; p ≤ .01). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що в умовах цифрового освітнього середовища студенти змушені використовувати численні мобільні застосунки для опанування освітніх компонент навчальної програми, які позначаються на хронічному стресі. Дещо неочікувані результати порівняння пояснено тим, що навіть попри високу резильєнтність надмірне використання мобільного телефона спричиняє перманентний вплив, зумовлюючи хронічний стрес. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і становлять інтерес для організаторів освітнього процесу університетів.
Завантаження
Посилання
Blynova O., Derevianko S., Ivanova O., Popovych I., Estay Sepulveda J. G. Professional relevance of potential labor emigrants. Revista Notas Históricas y Geográficas. 2022. Vol. 29. P. 88–106. https://www.revistanotashistoricasygeograficas.cl/index.php/nhyg/article/view/435
Chen H., Lu, T., Sui H., Liu C., Gao Y., Tao B., Yan J. The relationship between physical activity and school adjustment in high school students: the chain mediating role of psychological resilience and self-control. BMC Psychology. 2024. Vol. 12. P. 706. https://doi.org/10.1186/s40359-024-02227-1
Criswell K. R. Effects of internalized stigma on quality of life and stress in undergraduate students with chronic health conditions. Stigma and Health. 2024. https://doi.org/10.1037/sah0000539
Delfino J. P., Barragán E., Botella C., Braun S., Bridler R., Camussi E., Chafrat V., Lott P., Mohr C., Moragrega I., Papagno C., Sanchez S., Seifritz E., Soler C., Stassen, H. H. Quantifying Insufficient Coping Behavior under Chronic Stress: A Cross-Cultural Study of 1,303 Students from Italy, Spain and Argentina. Psychopathology. 2015. Vol. 48(4). P. 230–239. https://doi.org/10.1159/000381400
Hou J., Qu D., Bu H., Chen B., Liu G., Yu N. X. The association between self-compassion and psychological distress among Chinese college students: serial mediation via emotions and resilience resources. Current Psychology. 2025. https://doi.org/10.1007/s12144-024-07227-3
Hudimova A., Popovych I., Savchuk O., Liashko V., Pyslar A., Hrys A. Research on the relationship between excessive use of social media and young athletes’ physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2021. Vol. 21(6). P. 3364–3373. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.06456
Kim S. R., Zalaquett C. P. Mediation Effect of Resilience Between Stressors and Psychological Wellbeing of Asian International Students. International Journal for the Advancement Counselling. 2025. https://doi.org/10.1007/s10447-024-09587-8
Kuanganovna B. A., Reschke H. K., Garber A., Zulkiya M., Ismailbekovna S. L. Psychological analysis of risk factors and protective factors under exam stress. Journal of Education and E-Learning Research. 2023. Vol 10(4). P. 829–836. https://dx.doi.org/10.20448/jeelr.v10i4.5243
Merlo L. J., Stone A. M., Bibbey A. Measuring Problematic Mobile Phone Use: Development and Preliminary Psychometric Properties of the PUMP Scale, Journal of Addiction. 2013. 912807, 7 pages. https://doi.org/10.1155/2013/912807
McCrae R. R., Costa P. T. The NEO Personality Inventory: Using the Five-Factor Model in Counseling. Journal of Counseling & Development. 1991. Vol. 69. P. 367–372. https://doi.org/10.1002/j.1556-6676.1991.tb01524.x
Morgan M. L., Zetzer H. A. COVID-19, Racial Injustice, and Latinx Student Wellbeing in the USA: Fostering Resilience During Chronic Stress. In: Portillo N., Morgan M. L., Gallegos M. (eds) Psychology and Covid-19 in the Americas. Springer, Cham. 2023. https://doi.org/10.1007/978-3-031-38627-5_5
Popovych I., Blynova O., Savchuk O., Halian I. Self-efficacy of future athletes with different levels of psychological safety. Journal of Physical Education and Sport. 2020а. Vol. 20(5). P. 2718–2724. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.05370
Popovych I. S., Blynova O. Ye. The Structure, Variables and Interdependence of the Factors of Mental States of Expectations in Students’ Academic and Professional Activities. The New Educational Review. 2019. Vol. 55(1). P. 293–306. https://doi.org/10.15804/tner.2019.55.1.24
Popovych I., Hoi N., Koval I., Vorobel M., Semenov O., Semenova N., Hrys A. Strengthening of student youth’s mental health using play sports. Journal of Physical Education and Sport. 2022. Vol. 22(6). P. 1384–1395. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.06174
Popovych I., Plokhikh V., Hrys A., Pavliuk M., Nosov P., Zinchenko S. Operationalization of footballers’ emotional intelligence in the dimensions of motivational orientation: analysis based on the basic positions. Journal of Physical Education and Sport. 2023. Vol. 23(3). P. 772–781. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.03095
Popovych I., Zavatskyi V., Tsiuniak O., Nosov P., Zinchenko S., Mateichuk V., Zavatskyi Yu., Blynova O. Research on the Types of Pre-game Expectations in the Athletes of Sports Games. Journal of Physical Education and Sport. 2020b. Vol. 20(1). P. 43–52. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01006
Rammstedt B., John O. P. Big Five Inventory. In: Zeigler-Hill, V., Shackelford, T. (eds) Encyclopedia of Personality and Individual Differences. Springer, Cham. 2017. https://doi.org/10.1007/978-3-319-28099-8_445-1
Reschke T., Lobinger T., Reschke K. The potential of an exam villa as a structural resource during prolonged exam preparation at university. Frontiers in Education. 2023. Vol. 8. 1130648. https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1130648
Reschke K., Mätzchen F. Leipziger Kurzfragebogen für Chronischen Stress. Düren: Shaker Verlag. (2020). 322 p. https://doi.org/10.2370/9783844076776
Rivera Gómez A. K., Perafán Collazos J. F., Prieto J. L., Pinzón P. V., Ávila González G. I., Nino Castaño V. E., Dueñas Cuellar R. A. Prolonged chronic academic stress and its relationship with cytokine dysregulation in health science students. Stress and Health. 2024. Vol. 40(3). e3363. https://doi.org/10.1002/smi.3363
Sarinova G. E., Popov V. O. The study of the features of the manifestation of stress in students of Kazakhstani universities. Eurasian Journal of Current Research in Psychology and Pedagogy. 2022. Vol. 1. P. 69–77. https://ejcrpp.turan-edu.kz/jour/article/view/20/10
Shang Z. X., Wang D., Liu Z., Zhang X. Y. Exploring the impact of smartphone addiction on mental health among college students during the COVID-19 pandemic: The role of resilience and parental attachment. Journal of Affective Disorders. 2024. Vol. 367. P. 756–767. https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.09.035
Shen X., Yan Q., Ying L., Yu S. Self-esteem moderates the effect of acute stresses on individuals’ trust behaviors. Personality and Individual Differences. 2023. Vol. 8(215). P. 201–212. https://doi.org/10.1016/j.paid.2023.112376
Vargas-Hernández J. G. Kariyev A. D. Didactic Strategies for Meaningful Learning. In R. González-Lezcano (Ed.). Advancing STEM Education and Innovation in a Time of Distance Learning (pp. 47–72). IGI Global. 2023. https://doi.org/10.4018/978-1-6684-5053-6.ch003
Vargas-Hernández J. G., Vargas-González O. C., Castañeda-Burciaga S., Kariyev A. D. Meaningful Learning Didactic Strategies in Higher Education. In: N. Alias, S. Syed-Aris, H. Hashim (Eds.). Cases on Responsive and Responsible Learning in Higher Education (pp. 54–72). IGI Global. 2023. https://doi.org/10.4018/978-1-6684-6076-4.ch004
Wagnild G. M., Young H. M. Development and psychometric evaluation of the Resilience Scale. Journal of Nursing Measurement. 1993. Vol. 1(2). P. 165–178. https://psycnet.apa.org/record/1996-05738-006
Wagnild G. M., Young H. M. Resilience Scale (RS) [Database record]. APA PsycTests. 1988. https://doi.org/10.1037/t07521-000
Zhang M., Bridler R., Mohr C., Moragrega I., Sun N., Xu Z., Yang Z., Possenti M., Stassen H. H. Early Detection of the Risk of Developing Psychiatric Disorders: A Study of 461 Chinese University Students under Chronic Stress. Psychopathology. 2020. Vol. 52(6). P. 367–377. https://doi.org/10.1159/000505787
Zhang Y., Luo X., Che X., Duan W. Protective Effect of Self-Compassion to Emotional Response among Students with Chronic Academic Stress. Frontiers in Psychology. 2016. Vol. 7. P. 1802. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01802
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
