Шкала самооцінки Розенберга: українська адаптація та психометричні властивості
Анотація
Шкала самооцінки Розенберга є одним із найбільш відомих і визнаних у світі інструментів для вимірювання ставлення особистості до себе. Така популярність зумовлена доступністю й ефективністю методики, а також давньою історією її використання. Хоча шкала добре відома вітчизняним психологам, наукового обґрунтування її застосування в Україні досі немає. Мета – представити результати адаптації та апробації методики в українській вибірці. Методи. Відповідно до сучасних стандартів культурної адаптації психометричних інструментів здійснено прямий і зворотний переклад шкали, проведено претестинг у вибірці 25 студентів-психологів. Апробація методики включала три хвилі досліджень, у яких узяли участь 537 осіб віком 11–45 років, серед них – 168 чоловіків та 369 жінок. Результати підтвердили високу психометричну якість інструменту. Середній показник самооцінки у вибірці склав 28.26 балів зі стандартним відхиленням 5.49. Глобальна самооцінка не відрізняється в досліджуваних різної статі, але значуще залежить від віку: найнижчий рівень виявлено в підліткових групах. Шкала має високі показники внутрішньої узгодженості та врівноваженості (значення альфи Кронбаха дорівнює .88, лямбди Гуттмана – .89). Усі пункти мають достатню розподільну здатність (значення дельти Фергюсона від .61 до .75). Коефіцієнт ретестової надійності (повторне вимірювання з інтервалом у 12–15 тижнів) склав .74. Аналіз головних компонент підтвердив одновимірну структуру шкали, але за результатами конфірматорного факторного аналізу двофакторна модель показала кращу відповідність емпіричним даним. Показники самооцінки за Шкалою Розенберга, отримані в підліткових і студентських вибірках, тісно корелюють з аналогічними параметрами, виміряними за допомогою інших інструментів: емоційна валентність самоописів у проєктивній методиці “Хто Я?”, глобальна і специфічні самооцінки в різних життєвих сферах за “Профілем самосприйняття” С. Хартер, загальна самоефективність, задоволеність життям, близькість реального та ідеального “Я”, довіра до себе. Показано чутливість результатів до вираженості мотивації соціальної бажаності особистості. Рівень самооцінки прямо корелює з показниками психологічного благополуччя, негативно – із вираженістю стресу. Дискусія і висновки. Адаптована українська версія Шкали самооцінки Розенберга є зручним, надійним і валідним інструментом для вимірювання глобального самоставлення особистості, який можна використовувати в підліткових групах, починаючи з 11–12 років. Потребує додаткового уточнення можливість виокремлення двох вимірів шкали, означених позитивно і негативно сформульованими пунктами (самоповага та самозневага).
Завантаження
Посилання
Baumeister R. F., Campbell J. D., Krueger J. I., Vohs, K. D. Does High Self-Esteem Cause Better Performance, Interpersonal Success, Happiness, or Healthier Lifestyles? Psychological science in the public interest: a journal of the American Psychological Society, 2003. Vol. 4(1). Р. 1–44. https://doi.org/10.1111/1529-1006.01431
Blatny M., Urbánek T., Osecka, L. Structure of Rosenberg’s Self-Esteem Scale: Three-factor solution. Studia Psychologica. 2006. Vol. 48. Р. 371–378.
Cameron J. J., Granger S. Does Self-Esteem Have an Interpersonal Imprint Beyond Self-Reports? A Meta-Analysis of Self-Esteem and Objective Interpersonal Indicators. Personality and Social Psychology Review, 2019. Vol. 23(1). Р. 73-102. https://doi.org/10.1177/1088868318756532
Diener E., Emmons R. A., Larsen R. J., Griffin S. The Satisfaction with Life Scale. Journal of Personality Assessment, 1985. Vol. 49. P. 71–75.
Diener E., Wirtz D., Tov W., Kim-Prieto C., Choi D., Oishi S., Biswas-Diener R. New measures of well-being: Flourishing and Positive and Negative Feelings., Assessing Well-Being (Social Indicators Research Series, vol 39) / ed. E. Diener. Springer, Dordrecht, 2009. https://doi.org/10.1007/978-90-481-2354-4_12
Eklund M., Bäckström M., Hansson L. Psychometric evaluation of the Swedish version of Rosenberg's self-esteem scale. Nordic journal of psychiatry. 2018. Vol. 72(5). Р. 318–324. https://doi.org/10.1080/08039488.2018.1457177
Галецька І. І. Самоефективність у структурі соціальної адаптації. Вісник Львівського університету. Серія: Філософські науки. 2003. Вип. 5. С.138–149. https://www.academia.edu/45081034
Harter S. Self-Perception Profile for Adolescents: Manual and Questionnaires. Revision. University of Denver, 2012. 50 р. https://www.apa.org/obesity-guideline/self-preception.pdf
Jiang C., Zhu Y., Luo Y., Tan C. S., Mastrotheodoros S., Costa P., Chen L., Guo L., Ma H., Meng R. Validation of the Chinese version of the Rosenberg Self-Esteem Scale: evidence from a three-wave longitudinal study. BMC psychology, 2023. Vol. 11(1). Р. 345. https://doi.org/10.1186/s40359-023-01293-1
Klimanska M., Haletska I. Psychometric Characteristics of the Questionnaire on Positive and Negative Affects (OPANA), Based on the Panas Scales. Psychological Journal. 2020. No 6(4). Р. 119–132. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.4.10
Kuhn M. H., McPartland T. S. An empirical investigation of self-attitudes. American Sociological Review. 1954. Vol. 19(1). Р. 68–76. https://doi.org/10.2307/2088175
Laguna M., Lachowicz-Tabaczek K., Dzwonkowska I. The Rosenberg Self-Esteem Scale: Polish adaptation of the scale. Psychologia Społeczna, 2007. No 4, 164–176.
Mayordomo T., Gutierrez M., Sales A. Adapting and validating the Rosenberg Self-Esteem Scale for elderly Spanish population. International psychogeriatrics. 2020. Vol. 32(2), 183–190. https://doi.org/10.1017/S1041610219001170
Monteiro, R.P., Coelho, G.L.d., Hanel, P.H.P. et al. The Efficient Assessment of Self-Esteem: Proposing the Brief Rosenberg Self-Esteem Scale. Applied Research Quality Life, 2022. No 17. Р. 931–947. https://doi.org/10.1007/s11482-021-09936-4
Orth U., Robins R. W. Is high self-esteem beneficial? Revisiting a classic question. American Psychologist, 2022. Vol. 77(1). Р. 5–17. https://doi.org/10.1037/amp0000922
Pylat N., Senyk O., Kryvenko-Horbal I. Українськомовна адаптація короткої версії опитувальника особистісного нарцисизму (NPI-16): Аналіз психометричних показників. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 2021. Вип. 48(51). С. 76–89. https://doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).240.
Reynolds W. M. Development of reliable and valid short forms of the Marlowe-Crowne Social Desirability Scale. Journal of Clinical Psychology, 1982. Vol. 38(1). Р. 119–125.
Rosenberg M. Society and the Adolescent Self-Image. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1965. 338 р.
Rosenberg, M. (1979). Conceiving the Self. New York: Basic Books. 319 р.
Rosenberg, M. (1989). Society and the Adolescent Self-Image. Revised edition. Middletown, CT: Wesleyan University Press. 370 р.
Rosenberg M., Schooler C., Schoenbach C., Rosenberg F. Global self-esteem and specific self-esteem: Different concepts, different outcomes. American Sociological Review, 1995. Vol. 60(1). Р. 141–156. https://doi.org/10.2307/2096350
Roth M., Decker O., Herzberg P. Y., Brähler E. Dimensionality and Norms of the Rosenberg Self-esteem Scale in a German General Population Sample. European Journal of Psychological Assessment, 2008. Vol. 24(3). Р. 190–197. https://doi.org/10.1027/1015-5759.24.3.190
Ryff C. D., Singer B. Psychological well-being: meaning, measurement, and implications for psychotherapy research. Psychotherapy and psychosomatics, 1996. Vol. 65(1). Р. 14–23. https://doi.org/10.1159/000289026
Савченко О. В., Петренко В. В., Тімакова А. В. Методика довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе (А. Купрейченко): україномовна адаптація, валідизація та стандартизація. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, 2022. Вип. 5. С. 16–22. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.5.3
Sbicigo J., Bandeira D., Dell’Aglio, D. Rosenberg Self-Esteem Scale (RSS): factorial validity and internal consistency. Psico-USF, 2010. Vol. 15. Р. 395–403. https://doi.org/10.1590/S1413-82712010000300012
Schmitt D. P., Allik J. Simultaneous Administration of the Rosenberg Self-Esteem Scale in 53
Nations: Exploring the Universal and Culture-Specific Features of Global Self-Esteem. Journal of Personality and Social Psychology, 2005. Vol. 89(4). Р. 623–642. https://doi.org/10.1037/0022-3514.89.4.623
Zhang X., Zhou L., Savalei V. Comparing the Psychometric Properties of a Scale Across Three Likert and Three Alternative Formats: An Application to the Rosenberg Self-Esteem Scale. Educational and Psychological Measurement, 2023. Vol. 83(4). Р. 649–683. https://doi.org/10.1177/00131644221111402
Вельдбрехт, О. О., Тавровецька, Н. І. (2022). Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології, 2, 16–27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2
Яновська С., Севост’янов П., Туренко Р. Психометричні показники та адаптація методу Ч. Осгуда “Семантичний диференціал” (українська версія методу). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, серія “Психологія”, 2023. No 74. Р. 24–30. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2023-74-03
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
