Статева детермінація сприйняття образу жіночності: якісний і статистичний аналізи
Анотація
Метою експериментального дослідження є встановлення відмінностей в оцінюванні жіночності представниками різних статей, виявлення специфічних критеріїв оцінювання жіночності та розкриття різноманітності в інтерпретації ознак жіночності. Методи. Основним методом отримання дослідницьких даних стала проєктивна методика – авторський набір стилізованих зображень архетипів жіночності, створення яких відбулося за допомогою сервісу нейромережі Lexica Art. Сирі дані дослідження отримано під час проведення напівстандартизованого інтерв’ю із застосуванням стилізованих зображень архетипів жіночності й методу суб’єктивного шкалювання. У ході дослідження опитано вибірку з 33 осіб віком від 20 до 65 років, приблизно в однаковому співвідношенні жінок і чоловіків. Отримані дані опрацьовано контент-аналізом (це дало можливість одержати додаткові критерії сприйняття жіночності, що значно розширило отриману з літератури інформацію, дозволило побудувати семантичне насичення жіночних образів) і статистичним аналізом (зокрема, застосовано частотний розподіл, U-критерій Манна-Уітні, крос-табуляційний та дисперсійний аналізи). Результати. Встановлено статистично достовірну відмінність в оцінюванні критеріїв жіночності при порівнянні результатів чоловіків і жінок. Підтверджено статистично достовірні відмінності для такого критерію жіночності, як “зрілість”, що є важливішим і ціннішим для жінок, та “скромність”, який частіше підкреслювали чоловіки. Виявлено, що архетиповий образ “Берегиня” постає найбільш жіночним у сприйнятті чоловіків і є найменш жіночним для жінок. Дискусія і висновки. Підтверджено: наявні загальноприйняті якості та риси в оцінюванні жіночності (наприклад, краса) залишаються актуальними для обох статей. Серед виявлених додаткових критеріїв найбільше впливають на оцінку образу жінки як жіночної впевненість, зрілість, мудрість, самодостатність, скромність і багатство внутрішнього світу. Особливий внесок нашої роботи полягає в апробації стилізованих зображеннях архетипів жіночності, що дозволить надалі створити метафоричні карти “Архетипи жіночності”. Але вже зараз цей набір продемонстрував свій терапевтичний вплив.
Завантаження
Посилання
Brooks R. J. Femininity, class & status: the societal devaluation of the female early years workforce. Journal of Vocational Education & Training. 2023. 75(5), 1088. https://doi.org/10.1080/13636820.2023.2246331
Другова О. С. Гендерна рівність у лідерстві. Економіка та суспільство. 2024. No 65. С. 55–59. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-10
Desjardins B. Muscularity and femininity: no longer a contradiction? Journal of Gender Studies. 2025. 1–14. https://doi.org/10.1080/09589236.2025.2473926
Eagly A. H., Koenig A. M. The vicious cycle linking stereotypes and social roles. Current Directions in Psychological Science. 2021. Vol. 30(4). P. 343–350. https://doi.org/10.1177/09637214211013775
Hobbins J., Kristiansen E., Carlström E. Women, Leadership, and Change – Navigating between Contradictory Cultures. NORA - Nordic Journal of Feminist and Gender Research. 2022. 31(3), 209–221. https://doi.org/10.1080/08038740.2022.2098377
Грицай І. Соціальні стандарти та гендерна рівність: інтеграція теорії та практики в правовому забезпеченні. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2024. No 1(128). С. 59–66. https://doi.org/10.31733/2078-3566-2024-1-59-66
Khodachuk Y., Maslova Y. Gender stereotypes in the information picture of the world (on the example of Ukraine and Poland). Journal of Education, Health and Sport. 2021. Vol. 11(6), P. 28–36. https://doi.org/10.12775/JEHS.2021.11.06.003
Кісь О. Р. Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Львів: Інститут народознавства НАН України. 2012. 233 с. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000024325
Коханова О., Бурячок Є. Гендерні стереотипи: сутність, види та вплив на самореалізацію жінок різного віку. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2023. No 39(1). С. 87–93. https://doi.org/10.28925/2311-2409.2023.3913
Коляденко С. М., Літяга І. В. Використання проективних метафоричних асоціативних карт “Pockets” (“Кишені”) у процесі підготовки фахівців соціальної сфери. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки:реалії та перспективи. 2022. No 90. С. 68–75. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.90.14
Коломоєць Т. Людина, суспільство, держава: гендерний вимір. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник “Повітряне і космічне право”. 2024. No2(71). С. 236. https://doi.org/10.18372/2307-9061.71.18815
Куравська Н. Гендерні стереотипи як джерело гендерної дискримінації та сексизму. Психологія і суспільство. 2018. No 22. С. 55–62. https://doi.org/10.15330/psp.22.55-62
Li J., Liu Y., Song J. The Relationship Between Gender Self-Stereotyping and Life Satisfaction: The Mediation Role of Relational Self-Esteem and Personal Self-Esteem. Frontiers in Psychology. 2022. Vol.12, 769459. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.769459
Li X. “Yea I’m a f* Tomboy”: “girl crush,” postfeminism, and the reimagining of K-pop femininity. Social Semiotics. 2022. 34(4), 576–592. https://doi.org/10.1080/10350330.2022.2150542
Москаленко В. В., Пугач А. Є. Жіночність у психології: основні критерії та підходи. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія. 2020. No 69. С. 43–47. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2020-69-06
Орищенко Н. О. Прекрасна Дама як об’єкт бажання: роль куртуазного культу в європейській культурі. Slovak international scientific journal. 2017. No 9(9). С. 36–38. https://sis-journal.com/wp-content/uploads/2017/09/SIS-journal_9.pdf
Плюта Н., Михальчук Р., Косяк С. Статус жінки в епоху середньовіччя: упослідження та дискримінація. Вісник науки та освіти. 2023. No 9(15). С. 897–907. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-9(15)-897-907
Pleyers G., Janssen F., Shinnar R. S. Female but not too feminine. Perceptions of female entrepreneurs and their ventures: the role of gender and feminine adornments. Entrepreneurship & Regional Development. 2025. 1–22. https://doi.org/10.1080/08985626.2025.2458015
Сабовчик A., Попович A. Визначення поняття та цілі сталого розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2025. No 86(5). С. 415–422. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.5.61
Святненко I. O. Гендерні стандарти та очікування щодо сексуальних відхилень у гендерній культурі України. Грані: Науково-теоретичний альманах. 2019. No 22(1). С. 102–109. https://doi.org/10.15421/171913
Сизоненко А. В. Психологічні особливості гендерних стереотипів особистості. Проблеми сучасної психології. 2016. 31. С. 123–134. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25p
Sage S. M. The Feminine as an Energetic Principle for Jungian Work with Transgender and Nonbinary Clients. Psychological Perspectives. 2024. 67(4), 366–377. https://doi.org/10.1080/00332925.2024.2442279
Vink M., van der Lippe T., Derks B., Ellemers N. Does National Context Matter When Women Surpass Their Partner in Status? Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 12. 670439. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.670439
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
