Психологічні захисти студентів у протистоянні стресорам воєнних дій
Анотація
Мета. Визначення зв’язку прийнятної для поточної адаптації реалізації психологічних захистів із рівнем стресогенної нервово-психічної напруги у студентів (цивільних осіб) в умовах впливу стресорів воєнних дій. Методи. Досліджуваними були 109 студентів бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти (вік – від 18 до 55 років). У дослідженні використано: методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х.Р. Конте); Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу психологічного стресу PSM-25; методику визначення рівня стресу В. Щербатих. Результати. У третини загального складу групи досліджуваних (32.11 %) встановлено наявність суттєво виразних тензійних станів тривожності і стресу. У виділених через кластерний аналіз трьох групах досліджуваних є значні розбіжності за наступними показниками: рівень стресу (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); реактивна тривожність (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); особистісна тривожність (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). З підвищенням стресогенної нервово-психічної напруги в групах суттєво на значущому рівні змінюється застосування досліджуваними психологічних захистів проекції (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), раціоналізації (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), компенсації (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). Виділені завдяки експлораторному факторному аналізу Фактор 1 (поєднує всі параметри, що характеризують наявність стресогенної нервово-психічної напруги, і параметри, які стосуються втрати досліджуваними ресурсів стресостійкості й можливостей адекватного спротиву стресогенним впливам) та Фактор 2 (поєднує переважну більшість психологічних захистів) пояснюють 41.87 % накопиченої дисперсії. Дискусія і висновки. Психологічні захисти студентів (цивільних осіб) від стресорів воєнних дій концептуально визначають як спосіб адаптивного реагування на актуальні загрози, що характеризується загальним прийняттям ійсності, частковою змістовою неадекватністю відповідей на суттєві впливи загрозливих обставин задля усунення або суттєвого послаблення впливу емоційно важкої, небажаної для сприймання, психотравмуючої інформації. Серед психологічних захистів студентів у протистоянні стресорам воєнних дій найбільш виразними і значущими виявилися проєкція, раціоналізація, компенсація. При надмірній виразності тензійних станів і ускладненні організації розумових дій компенсаторних ресурсів раціоналізації та компенсації, а також інших психологічних захистів, стає недостатньо для необхідного зниження нервово-психічної напруги. При розвитку дистресу також посилюється активація деструктивної проєкції.
Завантаження
Посилання
Candeias A. A., Galindo E., Reschke K., Bidzan M., Stueck M. Editorial: The interplay of stress, health, and well-being: unraveling the psychological and physiological processes. Frontiers in Psycholodgy. 2024. Vol. 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1471084
Carvalho L. de Francisco Reis A. M., Pianowski G. Investigating Correlations Between Defence Mechanisms and Pathological Personality Characteristics. Revista Colombiana de Psiquiatría. 2019. Vol. 48(4). P. 232–243. https://doi.org/10.1016/j.rcpeng.2018.01.004
Cheban Yu., Chebykin O., Plokhikh V., Massanov A. Mental resources for the self-mobilization of rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2020. Vol. 20(3). P. 1580–1589. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03216
Cramer P. Psychological maturity and change in adult defense mechanisms. Journal of Research in Personality. 2012. Vol. 46(3). P. 306–316.https://doi.org/10.1016/j.jrp.2012.02.011
Gireesh Y. M., Hiremath N. V., Nagaraj B. V., Hiremath S. R., Manjunath K. V. A Novel Job Stress Scale for Employees in the Midst of Post Covid Work Environment: Empirical Evidence from Indian IT Sector. Journal of Mines, Metals and Fuels. 2023. Vol. 71(2). P. 223–229. https://doi.org/10.18311/jmmf/2023/33385
Irfan S., Amin R., Khizar U., Saeed W. The Relationship between Employee Attitude Toward Change and Organizational Commitment: The Moderating Role of Psychological Defense Mechanisms. Journal of Business and Social Review in Emerging Economies. 2021. Vol. 7(3). P. 761–772. https://doi.org/10.26710/jbsee.v7i3.1929
Khraban T., Khraban I. A Psychosemantic Study of Compensation Psychological Defense Mechanism in the Novice Military Leaders. East European Journal of Psycholinguistics. 2020. Vol. 7(2). P. 97–106. https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.2.khr
Коваль С. М., Пенькова М. Ю., Мисниченко О. В., Литвинова О. М. Хронічний стрес воєнного часу як чинник тривожних і депресивних розладів у хворих на цукровий діабет 2 типу та артеріальну гіпертензію. Проблеми ендокринної патології. 2023. No 3. C. 48–54. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2023.3.06
Kurova A., Popovych I., Hrys A., Koval I., Pavliuk M., Polishchuk S., Kolly-Shamne A. Dispositional optimistic and pessimistic mental states of young athletes: gender differentiation. Journal of Physical Education and Sport. 2023. Vol. 23(4). P. 857–867. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.04109
Lazarus R. S., Folkman S. Transactional theory and research on emotions and coping. European Journal of Personality. 1987. Vol. 1. P. 141–169. https://doi.org/10.1002/per.2410010304
Луценко О. Л. Фрайбурзький особистісний опитувальник FPI – перевірка валідності та локальна стандартизація. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2016. No 61. С. 49–54. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2016_61_11
Marwaha K. Examining the Role of Psychosocial Stressors in Hypertension. Journal of Preventive Medicine and Public Health. 2022. Vol. 55(6). P. 499–505. https://doi.org/10.3961/jpmph.21.266
Милославський Д. К., Коваль С. М. Розлади адаптації, артеріальна гіпертензія і цукровий діабет 2-го типу: погляд кардіолога (огляд літератури). Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2023. Vol. 19(5). P. 383–390. https://doi.org/10.22141/2224-0721.19.5.2023.1303
Nater U. M. Recent developments in stress and anxiety research. Journal of Neural Transmission. 2021. Vol. 128. P. 1265–1267. https://doi.org/10.1007/s00702-021-02410-3
Наугольник Л. Б. Психологія стресу: підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с. https://library.megu.edu.ua:9443/jspui/handle/123456789/2128
Неурова А. Б., Капінус О. С., Грицевич Т. Л. Діагностика індивідуально-психологічних властивостей особистості. Львів: НАСВ, 2016. 181. https://ep3.nuwm.edu.ua/21224/1/07-03-332%D0%9C.pdf
Nutten J. Motivation, Planning, and Action: a Relational Theory of Behavior Dynamics. Leuven & Hillsdale, New York: Leuven University Press & Erlbaum, 1984. 251. URL: https://www.amazon.com/Motivation-Planning-Action-Crosscurrents Contemporary/dp/0898593328
Peters A., McEwen B. S., Friston K. Uncertainty and stress: Why it causes diseases and how it is mastered by the brain. Progress in Neurobiology. 2017. Vol. 156. P. 164–188. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301008217300369
Pfeifer L. S., Heyers K., Ocklenburg S., Wolf O. T. Stress research during the COVID-19 pandemic and beyond. Neuroscience and Biobehavioral Reviews. 2021. Vol. 131. P. 581–596. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2021.09.045
Плохіх В. В. Обмеження психологічних захистів на формування часової перспективи студентів. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2022. No 8. С. 39–55. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-4
Plokhikh V., Popovych I., Kruglov K., Sabadukha O., Melnyk N., Omelianiuk S., Hoian I. Strategies for extreme self-organization among handball players. Journal of Physical Education and Sport. 2024. Vol. 24(8). P. 1849–1859. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.08205
Плохіх В., Супонєва Л. Психологічні захисти в організації часової перспективи студентів в умовах COVID-обмежень. Наука і освіта. 2021. No 3. C. 12–21. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-3-2
Плохіх В., Чіпіленко О. Прояви психічного здоров’я в організації часової перспективи вимушено переміщених осіб. Наука і освіта. 2023. No 4. С. 54–62. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-4-8
Popovych I., Plokhikh V., Hrys A., Pavliuk M., Nosov P., Zinchenko S. Operationalization of footballers’ emotional intelligence in the dimensions of motivational orientation: analysis based on the basic positions. Journal of Physical Education and Sport. 2023. Vol. 23(3). P. 772–781. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.03095
Popovych I., Shcherbak T., Kuzikova S., Blynova O., Nosov P., Zinchenko S. Operationalization of tactical thinking of football players by main game roles. Journal of Physical Education and Sport. 2021. Vol. 21(5). P. 2480–2491. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.05334
Popovych I., Zavatskyi V., Tsiuniak O., Nosov P., Zinchenko S., Mateichuk V., Zavatskyi Yu., Blynova O. Research on the Types of Pre-game Expectations in the Athletes of Sports Games. Journal of Physical Education and Sport. 2020. Vol. 20(1). P. 43–52. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01006
Salari, N., Hosseinian-Far, A., Jalali, R., Vaisi-Raygani, A., Rasoulpoor, S., Mohammadi, M., Rasoulpoor, S. & Khaledi-Paveh, B. Prevalence of stress, anxiety, depression among the general population during the COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. Global Health. 2020. Vol. 16. P. 57. https://doi.org/10.1186/s12992-020-00589-w
Sattar K., Yusoff M. S. B., Arifin W. N., Yasin, M. A. M. & Nor, M. Z. M. Effective coping strategies utilised by medical students for mental health disorders during undergraduate medical education-a scoping review. BMC Medical Education. 2022. Vol. 22. P. 121. https://doi.org/10.1186/s12909-022-03185-1
Schönfeld P., Brailovskaia J., Bieda A., Zhang X. C., Margraf J. The effects of daily stress on positive and negative mental health: Mediation through self-efficacy Efectos del estrés cotidiano en la salud mental positiva y negativa: mediación de la autoeficacia. International Journal of Clinical and Health Psychology. 2016. Vol. 16. P. 1–10. https://www.redalyc.org/pdf/337/33743098001_1.pdf
Seligman M. E., Csikszentmihalyi M. Positive Psychology: An Introduction. In Flow and the Foundations of Positive Psychology. 2014. 279–298. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-9088-8_18
Selye H. A. Confusion and Controversy in the Stress Field. Journal of Human Stress. 1975. Vol. 1. P. 37–44. http://dx.doi.org/10.1080/0097840X.1975.9940406
Sheth M. S., Castle D. J., Wang W., Lee A., Jenkins Z. M., & Hawke L. D. Changes to coping and its relationship to improved wellbeing in the optimal health program for chronic disease. SSM-Mental Health. 2023. Vol. 3. P. 100–190. https://doi.org/10.1016/j.ssmmh.2023.100190
Staude V., Romanenko K., Radzishevska Y.,Prozorovsky D., & Staude A. Rehabilitation treatment for patients with post-traumatic deformities of long bones of lower extremities in the long term after trauma. Journal of Physical Education and Sport. 2023a. Vol. 23(3). P. 748–755. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.03091
Staude V., Prozorovsky D., Radzishevska Y. Rehabilitation therapy for athletes after orthopedic surgery procedures on the forefoot. Journal of Physical Education and Sport. 2023b. Vol. 23(6). P. 1468–1472. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.06179
Штепа О. С. Самоменеджмент (самоорганізування особистості): навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 362. https://filos.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/Resurs-menedzhment.-Samomenedzhment-samoorhanizuvannia-osobystosti.-SHtepa-O.-S..pdf
Tanzilli A., Di Giuseppe M., Giovanardi G., Boldrini T., Caviglia G., Conversano C., Lingiardi V. Mental-ization, attachment, and defense mechanisms: a PsychodynamicDiagnostic Manual-2-oriented empirical investigation. Researchin Psychotherapy: Psychopathology, Process and Outcome. 2021. Vol. 24(1). P. 31– 41. https://doi.org/10.4081/ripppo.2021.531
Uribe Guajardo, M. G., Slewa-Younan, S., Smith, M., Eagar, S., Stone, G. Psychological distress is influenced by length of stay in resettled Iraqi refugees in Australia. International Journal of Mental Health Systems. 2016. Vol. 10. P. 4. https://doi.org/10.1186/s13033-016-0036-z
Valencia-Florez K. B., Sánchez-Castillo H., Baruch K., Vázquez P., Zarate P., Paz D. B. Stress, a Brief Update. International Journal of Psychological Research. 2023. Vol. 16(2). P. 105–121. https://doi.org/10.21500/20112084.5815
Van der Hallen R., Jongerling J., Godor B. P. Coping and resilience in adults: a cross-sectional network analysis. Anxiety, Stress, & Coping. 2020. Vol. 33(5). P. 479–496. https://doi.org/10.1080/10615806.2020.1772969
Walkera G., McCabe T. Psychological defence mechanisms duringthe COVID-19 pandemic: Acaseseries. The European Journal of Psychiatry. 2021. Vol. 35(1). P. 41–45. https://doi.org/10.1016/j.ejpsy.2020.10.005
Wersebe H., Lieb R., Meyer A. H., Hofer P.,Gloster A. T. The link between stress, well-being, and psychological flexibility during an Acceptance and Commitment Therapy self-help nterventionRelación entre estrés, bienestar y flexibilidad psicológica durante una intervención de autoayuda de Terapia de Aceptación y Compromiso. International Journal of Clinical and Health Psychology. 2018. Vol. 18(1). P. 60–68. https://www.sciencedirect.com/journal/international-journal-of-clinical-and-health-psychology/vol/18/issue/1
Yaribeygi H., Panahi Y., Sahraei H., Johnston T. P., Sahebkar A. The impact of stress on body function: A review. EXCLI Journal. 2017. Vol.16. P. 1057–1072. https://doi.org/ 10.17179/excli2017-480
Zeigler-Hill V., Chadha S., & Osterman L. Psychological defense and self-esteem instability: Is defense style associated with unstable self-esteem? Journal of Research in Personality. 2008. Vol. 42(2). P. 348–364. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2007.06.002
Zimbardo P. G., Boyd, J. N. Putting time in perspective: a valid, reliable individual-differences metric. Journal of Personality and Social Psychology. 1999. Vol. 77. P. 1271–1288. https://doi.org/10.1037/0022-3514.77.6.1271
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
