Психологічні особливості організації дитячо-батьківських стосунків у старшому дошкільному віці
Анотація
Метою є теоретико-емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів дитячо-батьківських стосунків у вихованців старшого дошкільного віку. Методи. Учасниками дослідження є батьки і діти: n = 33 сімейних тріади, з яких 18 сімей виховували хлопчиків, 15 сімей виховували дівчаток і n = 3 квадріади: у двох сімей були двійнята (хлопчик і дівчинка та двоє дівчаток) і в одній сім’ї – близнюки-хлопчики. Діти були вихованцями старших груп закладів дошкільної освіти. Віковий діапазон дітей знаходився в межах від 5 до 6 років. Вибірку батьків склали n = 72 особи віком від 19 до 37 років. Застосовано психодіагностичні інструменти, якими з’ясовано релевантні психологічні змістові параметри дитячо-батьківських стосунків. Результати. З’ясовано, що вербальна складова стосунків дитини має один прямий зв’язок зі сприятливою сімейною ситуацією й один обернений – із труднощами спілкування. Емоційна складова має один прямий зв’язок зі сприятливою сімейною ситуацією і два обернені – з тривожністю й конфліктністю сім’ї. Констатовано, що емоційна складова є більш залежною змінною на відміну від вербальної складової. Зазначено, що сприятлива сімейна ситуація закономірно зв’язана з вербальною й емоційною складовими дітей. Констатовано, що з позиції батьків, емоційний зв’язок є найбільш навантаженим параметром, який відображає основні виміри атмосфери, виховних традицій і цінностей сім’ї та володіє всіма достовірними зв’язками. З’ясовано, що оптимальний емоційний контакт із боку батьків сприяє зростанню й формуванню диференційованих змістових особливостей міжособистісної взаємодії, що відбувається в адекватній і конгруентній соціальній ситуації. Встановлено, що гіперактивна концентрація на дитині демонструє інтернальну позицію батьків у дитячо-батьківських стосунках. Зазначено, що така позиція проявляється через лідерство, контроль, дисципліну й сімейні правила, які застосовують батьки. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що розвиток дитячо-батьківських стосунків у старшому дошкільному віці зумовлений диференціюванням змістових особливостей міжособистісної взаємодії у виховній підсистемі “батьки–дитина” та наявністю адекватного й конгруентного до соціальної ситуації типу поведінки. Узагальнено, що сім’я є еталонним простором розвитку, який забезпечує формування поведінкових патернів та емоційно-почуттєвої сфери. Зазначено, що спроби конструювання вихованцями інтеракцій, які здійснюються в підсистемі “батьки–дитина”, мають важливе значення для побудови конструктивних дитячо-батьківських стосунків. Рекомендовано отримані результати імплементувати в теорію і практику роботи вихователів і психологів закладів дошкільної освіти.
Завантаження
Посилання
Blynova O., Derevianko S., Ivanova O., Popovych I., Estay Sepulveda J. G. Professional relevance of potential labor emigrants. Revista Notas Históricas y Geográficas. 2022. Vol. 29. P. 88–106. https://www.revistanotashistoricasygeograficas.cl/index.php/nhyg/article/view/435
Burns R. C., Kaufman S. H. Action, Styles, And Symbols In Kinetic Family Drawings Kfd (1st ed.). Routledge. 1972. 320 p. https://doi.org/10.4324/9780203765531
Degotardi S., Sweller N., Pearson E. Why relationships matter: parent and early childhood teacher perspectives about the provisions afforded by young children’s relationships. International Journal of Early Years Education. 2013. Vol. 21. Vol. 4–21. https://doi.org/10.1080/09669760.2013.771325
Deininger W. T. Dimensions of a New Identity: The 1973 Jefferson Lectures in the Humanities: Erikson, Erik H.: New York: W. W. Norton & Co., 125 pp., Publication Date: May 20, 1974. History: Reviews of New Books. 1974. Vol. 2(9). P. 222. https://doi.org/10.1080/03612759.1974.9946487
Denisenkova N. S., Taruntaev P. I. The Relationship between Parent-Child Relationships and theUse of Digital Devices by Older Preschoolers. Social Psychology and Society. 2023. Vol. 14(3). P. 31–45. https://doi.org/10.17759/sps.2023140303
Erikson E. H. Dimensions of a New Identity. Jefferson Lectures in the Humanities. New York: W. W. Norton & Company. 1974. 125 p. URL: https://www.proquest.com/docview/894191990?sourcetype=Scholarly%20Journals
Cabrera-Perona V., Moriano J. A., Lloret-Irles D., González-Galnares I., Ordoñez A. Development and validation of the EFFAM Scale (Family Functioning Scale-Madrid). Journal of Child and Family Studies. 2024. Vol. 33(1). P. 129–140. https://doi.org/10.1007/s10826-023-02719-5
Huang H. The Exploration and Practice of Blended Learning for “Preschool Child Development Psychology” Course, 2023 IEEE 12th International Conference on Educational and Information Technology (ICEIT), Chongqing, China. 2023. pp. 73–77. https://doi.org/10.1109/ICEIT57125.2023.10107846
Kovalenko A. Interpersonal Relations of Older Preschool-Age Children who are in the Institutional Care. Social Welfare Interdisciplinary Approach. 2019. Vol. 1(10). P. 47–56. http://dx.doi.org/10.21277/sw.v1i9.465
Kurova A., Popovych I., Hrys A., Koval I., Pavliuk M., Polishchuk S., Kolly-Shamne A. Dispositional optimistic and pessimistic mental states of young athletes: gender differentiation. Journal of Physical Education and Sport. 2023. Vol. 23(4). P. 857–867. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.04109
Lee I.-S., Jeon J.-H. Factors influencing children’s emotional and behavioral problems perceived by North Korean refugee mothers: a descriptive study. Child Health Nursing Research. 2024. Vol. 30(2). P. 129-141. https://doi.org/10.4094/chnr.2024.011
Lee K., Walsh D. J. Teaching children at-risk: An American preschool teacher’s folk psychology and folk pedagogy. Journal of Early Childhood Research. 2004. Vol. 2(3). P. 229–246. https://doi.org/10.1177/1476718X04046647
Olson D. H., Portner J., Lavee Y. “Faces III”: Family Adaptability & Cohesion Evaluation Scales, Family Social Science. St. Paul: University of Minnesota. 1985. URL: https://eurofamnet.eu/toolbox/tools/family-adaptability-and-cohesion-evaluation-scales
Ouyang X., Zhang X., Zhang Q., Gong X., Zhang R. Preschool children’s screen time during the COVID-19 pandemic: associations with family characteristics and children’s anxiety/withdrawal and approaches to learning. Current Psychology. 2024. Vol. 43. P. 18659–18673. https://doi.org/10.1007/s12144-023-04783-y
Place M, Hulsmeier J, Brownrigg A, Soulsby A. The Family Adaptability and Cohesion Evaluation Scale (FACES): an instrument worthy of rehabilitation? Psychiatric Bulletin. 2005. Vol. 29(6). P. 215–218. https://doi.org/10.1192/pb.29.6.215
Pomytkina L., Moroz R., Kovalchuk O., Pomytkin E. Psychological predictors of formation and development of personal identity of older preschool children. MATEC Web of Conferences. 2021. Vol. 342. P. 11001. https://doi.org/10.1051/matecconf/202134211001
Popovych I. S., Blynova O. Ye. The Structure, Variables and Interdependence of the Factors of Mental States of Expectations in Students’ Academic and Professional Activities. The New Educational Review. 2019. Vol. 55(1). P. 293–306. https://doi.org/10.15804/tner.2019.55.1.24
Popovych I., Hudimova A., Bokhonkova Yu., Savchuk O., Hoian I., Shevchenko N. Dispositional Mental States of Internally Displaced University Teachers Under Martial Law: Gender Differences. Journal of Education Culture and Society. 2023. Vol. 14(2). P. 171–187. https://doi.org/10.15503/jecs2023.2.171.181
Popovych, I., Yaremchuk, N., Yakovleva, S., Kariyev, A., Sadykova, A., & Kulbida, S. (2024). Research on the Types of Future Teachers’ Self-Realization Under Conditions of a Digital Educational Environment. Journal of Education Culture and Society, 15(1), 435–451. https://doi.org/10.15503/jecs2024.1.435.451
Popovych I., Zavatskyi V., Tsiuniak O., Nosov P., Zinchenko S., Mateichuk V., Zavatskyi Yu., Blynova O. Research on the Types of Pre-game Expectations in the Athletes of Sports Games. Journal of Physical Education and Sport. 2020. Vol. 20(1). P. 43–52. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01006
Портницька Н. Дитячо-батьківські стосунки як чинник розвитку здібностей: ретроспективна рефлексія. Актуальні проблеми психології. 2017. Т. VІ. Вип. 13. С. 145–152. URL: http://appsychology.org.ua/index.php/ua/arkhiv-vydannia/tom-6/vipusk-13-2017
Prokhorenko L., Popovych I., Sokolova H., Chumaieva Yu., Kosenko Yu., Razumovska T., Zasenko V. Gender differentiation of self-regulating mental states of athletes with disabilities: comparative analysis. Journal of Physical Education and Sport. 2023. Vol. 23(2). P. 349–359. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.02042
Sau Thi U. N., Thuy Thi V. L. Actual Status and Factors Affecting the Psychology of School Readiness of 5 to 6-Year-Old Preschool Children in Vietnam. Journal of Educational and Social Research. 2023. Vol. 13(3). P. 209. https://doi.org/10.36941/jesr-2023-0070
Schaefer E. S., Bell R. Q. Development of a Parental Attitude Research Instrument. Child Development. 1958. Vol. 29(3). P. 339–361. https://doi.org/10.2307/1126348
Semenov O., Yaremchuk N., Vitiuk V., Kashubiak I., Lukashov O., Soroka O. Impact of digital educational environment on the emotional intelligence of future primary school teachers: a comparative research. Amazonia Investiga. 2024. Vol. 13(76). P. 217–227. https://doi.org/10.34069/AI/2024.76.04.17
Shin N., Vaughn B. E., Akers V., Kim M., Stevens S., Krzysik L., Coppola G., Bost K. K., McBride B. A., Korth B. Are happy children socially successful? Testing a central premise of positive psychology in a sample of preschool children. The Journal of Positive Psychology. 2011. Vol. 6(5). P. 355–367. https://doi.org/10.1080/17439760.2011.584549
Shoshani A., Slone M. Positive Education for Young Children: Effects of a Positive Psychology Intervention for Preschool Children on Subjective Well Being and Learning Behaviors. Frontiers Psychology. 2017. Vol. 8. P. 1866. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01866
Smith-Longee A., Johnson S., Aubert A. M. et al. The early educational environment at five years of age in a European cohort of children born very preterm: challenges and opportunities for research. BMC Pediatrics. 2024. Vol. 24. P. 369. https://doi.org/10.1186/s12887-024-04792-1
Torres M. M., Domitrovich C. E., Bierman K. L. Preschool Interpersonal Relationships Predict Kindergarten Achievement: Mediated by Gains in Emotion Knowledge. Journal of Applied Developmental Psychology. 2015. Vol. 39. P. 44–52. https://doi.org/10.1016/j.appdev.2015.04.008
Трубавіна І. М., Бугаєць Н. А. Методи вивчення сім’ї. Київ: УДЦССМ. 2001. 68 с. URL: https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe
Яблонська Т. М. Дитячо-батьківські взаємини як чинник розвитку ідентичності дитини. Актуальні проблеми психології. Загальна психологія. Історична психологія. 2016. Т. 9. Вип. 9. С. 589–598. URL: http://appsychology.org.ua/index.php/ua/arkhiv-vydannia/tom-9/vipusk-9-2016-t9-u
Zhang N., Cheng F., Wu X., Wang Y. Mothers’ negative expressivity and children’s emotion dysregulation: Mediating effect of discipline. Children and Youth Services Review. 2023. Vol. 155. P. 107158. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2023.107158
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
