Коротка шкала подолання “Brief COPE-26”: українськомовна адаптація та модифікація для онлайн-діагностики

Ключові слова: копінг, реагування на стрес, проблемно-фокусований копінг, емоційно-фокусований копінг, уникання, соціальна підтримка, російсько-українська війна

Анотація

Вивчення психологічних ресурсів подолання стресу є одним із найактуальніших завдань психологічної науки та практики в період війни, що потребує розробки відповідних психометричних інструментів. Метою статті є аналіз психометричних властивостей опитувальника Brief-COPE та розгортання наукової дискусії щодо його факторної структури. Методи. До прямого та зворотного перекладу методики залучені двоє психологів-білінгвів, експертну оцінку українськомовної версії здійснено трьома фахівцями з психології, англійської та української філології. Для перевірки психометричних властивостей методики сформовано вибірку цивільних українців від 17 до 75 років, загальною кількістю 1101 особа. Результати. Ухвалено рішення про виключення двох пунктів шкали самовідволікання, які погіршували психометричну якість опитувальника. Скорочена версія Brief-COPE-26 має високі показники внутрішньої узгодженості та ретестової надійності. Конвергентна валідність підтверджена кореляціями з показниками інших шкал, що оцінюють поведінку людини у стресовій ситуації: рівнем емоційного прийняття, соціального дистанціювання, оцінками ментального здоров’я, вираженістю генералізованої тривоги. Тісні зв’язки між результатами Brief-COPE-26 і диспозиційного опитувальника COPE засвідчують повноту відображення вимірюваного явища. Факторна структура шкал не є досконалою, але вона подібна до оригінальної авторської моделі й результатів факторизації, отриманих в інших культурних адаптаціях. Пошук оптимальної структури, яка найповніше відповідає емпіричній реальності, призвів до виділення п’яти-факторної моделі, що включила 11 шкал: проблемно-сфокусовані дії та міркування (активний копінг); примирення з існуванням проблеми (пасивний копінг); комплексна соціальна підтримка включно з вентиляцією негативних почуттів (колективний копінг); безпорадність і гумор. Ця структура може відображати особливості подолання української популяції в умовах хронічного стресу, обумовленого повномасштабною війною. Дискусія і висновки. Опитувальник є Brief-COPE інформативним, валідним та надійним інструментом для вимірювання широкого спектру індивідуальних реакцій на стрес. Його методологічною перевагою є гнучкість застосування  відповідно до цілей та умов проведення дослідження, що досягається модифікацією інструкцій, формулювань і комплекту вимірювальних шкал.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Алексіна Н., Герасименко О., Лавриненко Д., Савченко О. Українська адаптація шкали для оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7: досвід діагностики в умовах воєнного стану. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2024. № 11. С. 77–103. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-5
Aldwin C. M. Stress, coping, and development: An integrative perspective. 2nd ed. New York: The Guilford Press, 2009. 432 р.
Appel H. B., Raney A. A., Ai A. L. Positive emotional traits and coping related to depression in the aftermath of Category 5 hurricanes. Traumatology, 2021. Vol. 27(4). Р. 455–464. https://doi.org/10.1037/trm0000330
Bongelli R., Fermani A., Canestrari C., Riccioni I., Muzi M., Bertolazzi A., Burro R. Italian validation of the situational Brief Cope Scale (I-Brief Cope). PloS ONE. 2022. Vol. 17(12), Article e0278486. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0278486
Brasileiro S. V., Orsini M. R. C. A., Cavalcante J. A., Bartholomeu D., Montiel J. M., Costa P. S. S., Costa L. R. Controversies regarding the psychometric properties of the Brief COPE: The case of the Brazilian-Portuguese Version “COPE Breve”. PLoS ONE, 2016. Vol. 11(3), Article e0152233. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0152233
Cardeña E., Marcusson-Clavertz D., Cervin M. The relation between peritraumatic dissociation and coping strategies: A network analysis. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2024. Vol. 16(5). Р. 749–758. https://doi.org/10.1037/tra0001403
Carver C. S., Connor-Smith J. Personality and coping. Annual Review of Psychology. 2010. Vol. 61. P. 679–704. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.093008.100352
Carver C. S. You want to measure coping but your protocol is too long: Consider the brief cope. International Journal of Behavioral Medicine. 1997. Vol. 4(1). P. 92–100. https://doi.org/10.1207/s15327558ijbm0401_6
Carver C. S., Scheier M. F., Weintraub J. K. Assessing coping strategies: A theoretically based approach. Journal of Personality and Social Psychology. 1989. Vol. 56(2). P. 267–283. https://doi.org/10.1037/0022-3514.56.2.267
Чуніхіна С., Базь Л., Черниш Л. Стан суспільної свідомості в Україні під час повномасштабного російського вторгнення: інформаційний бюлетень (березень 2024 р.). Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2024. 92 с. https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2024/06/bul032024.pdf
Cook S. W., Heppner P. P. A psychometric study of three coping measures. Educational and Psychological Measurement. 1997. Vol. 57(6). P. 906–923. https://doi.org/10.1177/0013164497057006002
Данильченко Т. В. Психологія суб’єктивного соціального благополуччя : дис. … д. психол. наук : 19.00.05. Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2018. 557 с. https://scc.knu.ua/upload/iblock/e13/dis_Danilchenko%20T.%20V..pdf
DeDios-Stern S., Lee E.-J., Nitsch K. Clinical utility and psychometric properties of the Brief: Coping With Problems Experienced with caregivers. Rehabilitation Psychology. 2017. Vol. 62(4). P. 609–610. https://doi.org/10.1037/rep0000188
Duncan C., Cacciatore J. A systematic review of the peer-reviewed literature on self-blame, guilt, and shame. Omega. 2015. Vol. 71(4). P. 312–342. https://doi.org/10.1177/0030222815572604
Fernández-Martín F. D., Flores-Carmona L., Arco-Tirado J. L. Coping strategies among undergraduates: Spanish adaptation and validation of the Brief-COPE inventory. Psychology Research and Behavior Management. 2022. Vol. 15. P. 991–1003. https://doi.org/10.2147/PRBM.S356288
Folkman S., Lazarus R. S. An analysis of coping in a middle-aged community sample. Journal of Health and Social Behavior. 1980. Vol. 21(3). P. 219–239. https://doi.org/10.2307/2136617
Hegarty D., Buchanan B. The value of NovoPsych data – New norms for the Brief-COPE. NovoPsych. June 25, 2021. https://novopsych.com.au/news/the-value-of-novopsych-data-new-norms-for-the-brief-cope/
Kalaitzaki A., Tsouvelas G., Tamiolaki A. Perceived posttraumatic growth and its psychosocial predictors during two consecutive COVID-19 lockdowns. International Journal of Stress Management. 2023. Vol. 30(3). P. 223–234. https://doi.org/10.1037/str0000273
Kapsou M., Panayiotou G., Kokkinos C. M., Demetriou A. G. Dimensionality of coping: An empirical contribution to the construct validation of the brief-COPE with a Greek-speaking sample. Journal of Health Psychology. 2010. Vol. 15(2). P. 215–229. https://doi.org/10.1177/1359105309346516
Карамушка Л., Терещенко К., Креденцер О. Адаптація на українській вибірці методик “The modified BBC Subjective Well-being (BBC-SWB)” та “Positive Mental Health Scale (PMH-scale)”. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. №3-4(27). С. 85–94. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8
Khraban T. E. Adoption of coping strategies by Ukrainian civilians in the first fifteen days after the outbreak of military conflict in 2022. Insight: The Psychological Dimensions of Society. 2022. Vol. 7. P. 59–74. DOI: 10.32999/2663-970X/2022-7-5
Kovalenko Y. V. Adaptation and validation of the Ukrainian dispositional ‘COPE’ questionnaire. Bulletin of Alfred Nobel University. Series “Pedagogy and Psychology”. 2019. Vol. 2(18). P. 75–84. DOI: 10.32342/2522-4115-2019-2-18-9
Lam S. K. K., Fung H. W. Can dissociative symptoms be explained by coping and emotion regulation? A longitudinal investigation. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2024. Advance online publication. https://doi.org/10.1037/tra0001713
Marcil M. J., Houchi C., Nadarajah K., Khairy P., Mageau G. A., et al. The influence of illness perception and coping on anxiety in adults with congenital heart disease. JACC: Advances. 2023. Vol. 2(6). Article 100425. https://doi.org/10.1016/j.jacadv.2023.100425
Mellish S., Ryan J. C., Litchfield C. A. Short-term psychological outcomes of Australia’s 2019/20 bushfire season. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2024. Vol. 16(2). P. 292–302. https://doi.org/10.1037/tra0001323
Morán C., Landero R., González M. T. COPE-28: A psychometric analysis of the Spanish version of the Brief COPE. Universitas Psychologica. 2010. Vol. 9(2). P. 543–552. DOI: 10.11144/Javeriana.upsy9-2.capv
Morse J. L., Wooldridge J. S., Afari N., Angkaw A. C., Schnurr P. P. et al. Associations among meaning in life, coping, and distress in trauma-exposed U.S. military veterans. Psychological Services. 2024. Vol. 21(2). P. 247–253. https://doi.org/10.1037/ser0000755
Muller L., Spitz E. Multidimensional assessment of coping: Validation of the Brief COPE among French population. L'Encephale. 2003. Vol. 29(6). P. 507–518. https://hal.univ-lorraine.fr/hal-02936831v1/document
Munroe M., Al-Refae M., Chan H. W., Ferrari M. Using self-compassion to grow in the face of trauma: The role of positive reframing and problem-focused coping strategies. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2022. Vol. 14(S1). S157–S164. https://doi.org/10.1037/tra0001164
Radulovic D., Masic S., Stanisavljevic D., Bokonjic D., Radevic S., et al. A complex relationship between quality of life, anxiety, and depression among general population during second year of COVID-19 pandemic: A population-based study. Journal of Clinical Medicine. 2024. Vol. 13(13). Article 3874. https://doi.org/10.3390/jcm13133874
Rolin S. N., Flis A., Davis J. J. Work coping, stress appraisal, and psychological resilience: Reaction to the COVID-19 pandemic among health care providers. Psychology & Neuroscience. 2022. Vol. 15(2). P. 131–146. https://doi.org/10.1037/pne0000257
Skinner E. A., Edge K., Altman J., Sherwood H. Searching for the structure of coping: A review and critique of category systems for classifying ways of coping. Psychological Bulletin. 2003. Vol. 129(2). P. 216–269. https://doi.org/10.1037/0033-2909.129.2.216
Solberg M. A., Gridley M. K., Peters R. M. The factor structure of the Brief COPE: A systematic review. Western Journal of Nursing Research. 2022. Vol. 44(6). P. 612–627. https://doi.org/10.1177/01939459211012044
Stroebe M., Stroebe W., van de Schoot R., Schut H., Abakoumkin G., Li J. Guilt in bereavement: The role of self-blame and regret in coping with loss. PLoS ONE. 2014. Vol. 9(5). Article e96606. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0096606
Вельдбрехт О. О., Тавровецька Н. І. Оптимістичні уявлення про майбутнє – спонтанний спосіб самодопомоги та саморегуляції в умовах війни. Проблеми політичної психології. 2023. Том 13. С. 43–56. https://doi.org/10.33120/popp-Vol13-Year2023-123
Weeratunga E., Senadheera C., Hettiarachchi M., Perera B. Validation of the Sinhalese version of Brief COPE scale for patients with cancer in Sri Lanka. BMC Psychology. 2022. Vol. 10(1). Article 157. https://doi.org/10.1186/s40359-022-00863-z
Yablonska T., Vernyk O., Haivoronskyi H. Ukrainian adaptation of the Brief-COPE questionnaire. Insight: The Psychological Dimensions of Society. 2023. Vol. 10. P. 66–89. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-4
Younas A., Zeb H., Inayat S., Aziz F. Coping among South Asian individuals living with chronic illnesses: A latent profile analysis. International Journal of Psychology: Journal International de Psychologie. 2024. Advance online publication. https://doi.org/10.1002/ijop.13157
Zajdel M., Swan T., Robinson T., Keller K. R., Mountcastle L., Koehly L. M. Stress, coping, and physical health in caregiving. Translational Issues in Psychological Science. 2023. Vol. 9(2). P. 123–136. https://doi.org/10.1037/tps0000349
Опубліковано
2024-10-29
Сторінки
191-227
Як цитувати
Алексіна Н., Лавриненко Д., Савченко О., & Герасименко О. (2024). Коротка шкала подолання “Brief COPE-26”: українськомовна адаптація та модифікація для онлайн-діагностики. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (12), 191-227. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-18
Розділ
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ