Адаптивність до стресу в студентської молоді на різних етапах російсько-українського воєнного конфлікту

Анотація

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей адаптивності до стресу в студентів-магістрантів в умовах воєнного конфлікту і з’ясуванні впливу адаптаційної здатності на психологічне благополуччя. Методи. У дослідженні використано методики адаптивної здатності до стресу В. Розова (2005) та психологічного благополуччя (Ryff, Keyes, 1995). Методи математико-статистичного опрацювання даних: Кронбаха (α), тест Шеффе, коефіцієнт Пірсона (R), обертання факторів за нормалізованим Варімакс, стандартизовані коефіцієнти регресії. Результати. З’ясовано, що індивідуальні властивості, які забезпечують адаптацію студентів до стресу, на різних етапах війни об’єднуються в різні структури. Змінюється роль окремих компонентів у структурі адаптаційної здатності до стресу. Найвагомішим інтегратором адаптаційних ресурсів на всіх етапах війни є здатність до соматичної регуляції. На етапі гібридної війни – це також адаптивність мислення, на початку повномасштабної війни – оптимістичність, один рік після початку повномасштабних воєнних дій – управління психофізіологічним станом. На всіх етапах війни важливим чинником психологічного благополуччя студентів-магістрантів була соціальна підтримка, яку вони отримували від оточення. На початку повномасштабної війни значну роль відігравала також здатність до соматичної регуляції, через рік – вміння визначати свої життєві пріоритети. Не виявлено впливу оптимістичності та здатності управляти сном на психологічне благополуччя студентів-магістрантів, проте встановлено, що між оптимістичністю та психологічним благополуччям існує тісний взаємозв’язок. Дискусія і висновки. Емпірично обґрунтовано, що на різних етапах війни змістове наповнення структури адаптаційної здатності до стресу в студентів-магістрантів різне. Адаптаційним стрижнем на всіх етапах була соматична регуляція, яка під час гібридної війни поєднувалася з адаптивністю мислення, на початку повномасштабної – з оптимістичністю, через рік – з управлінням психофізіологічними станами. Доведено, що на різних етапах війни психологічне благополуччя студентів-магістрантів залежало від отриманої соціальної підтримки, яка під час гібридної війни поєднувалася з позитивним впливом адаптивності мислення, впевненості у собі, самоорганізацією часу життя та негативним – соматичної регуляції, управління своїми психофізіологічними станами; у перші місяці повномасштабної війни – з позитивним впливом самоорганізації часу життя, соматичної регуляції та негативним – адаптивності мислення; через рік – з позитивним впливом самоорганізації часу життя, впевненості в собі, негативним – управління психофізіологічними станами та суперечливим впливом соматичної регуляції.