ОСОБЛИВОСТІ ЛЮБОВНИХ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН У ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ В ПОЛІАМОРНИХ СТОСУНКАХ

  • Максим Євгенович Жидко
  • Анна Шуленкова
Ключові слова: любовні відносини, поліамор, поліаморні сім’ї, любовна адикція

Анотація

Мета дослідження – вивчити структурні особливості міжособистісних та любовних відносин жінок та чоловіків в поліаморних сім’ях. Для досягнення мети було використано наступні методи: семантичний диференціал, тест на виявлення любовної адикції А. Єгоров; тест на міжособистісну залежність (любовну, від партнера в дитячо-батьківських відносинах); методика Р. Гіршфільда, адаптація О. П. Макушина; діагностика міжособистісних відносин Т. Лірі; діагностика міжособистісних відносин А.А. Рукавішникова. Методи математико-статистичної обробки даних: критерій кутового перетворення Фішера та факторний аналіз. Полілюбов відрізняється від звичної моделі моноромантичної любові лише кількістю партнерів, де відповідно у першій їх може бути декілька, у той час як у другій лише один. Результати дослідження показали, що поліаморні сім’ї мають більш високі показники у вираженості залежності під час довготривалих стосунків; мають менші показники за агресивністю в поведінці до партнерів, але більш виражену потребу у контролі. Вони також мають більший рівень задоволеності у сімейних відносинах, дещо більший рівень вираженості довіри до партнера та поваги до нього. Мають середній рівень задоволеності сімейними відносинами, відкритості, сприйняттям обов’язків у побуті. Також їм притаманна більша схильність до любовної адикції та середній рівень невпевненості у собі, прагнення до автономії та високий рівень залежності. Їм властивий високий рівень доброзичливого стилю, середній рівень авторитарного, підозрілого, підпорядкованого, залежного та альтруїстичного стилів; низький рівень агресивного стилю міжособистісних відносин. На підставі цих результатів можна зробити наступні висновки. У поліаморів досить високий рівень почуття потрібності. Вони більше ревнують, але й відчувають себе з іншого боку більш комфортно, через певний баланс поваги та довіри що неодмінно вибудовується під час довготривалих відносин подібного типу. Вони відчувають більшу потребу бути постійно поруч із усіма партнерами, адже мають прихований страх втратити отриману повагу та довіру, тому намагаються їх підтримувати. Вони набагато менш агресивно відносяться до своїх партнерів, проявляють авторитарність на середньому рівні, та дуже доброзичливі, адже розвивають у собі відкритість одночасно до декількох людей та намагаються навчитися підлаштовуватися та гармонійно співіснувати із ними.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Апресян Р. Г. Философия любви: постклассические трансформации [електронний ресурс]. Режим доступу: https://iphras.ru/page48656789.htm
2. Тарасова Е. А. Гендерные отличия в конфликтном взаимодействии Воронеж, 2013. 486 с.
3. Воронина О. А. Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций М.: МЦГИ, 2013. 415 с.
4. Бодрийяр Ж. Фантомы современности. Москва, 2015. C. 87.
5. Апресян Р.Г. Слова любви: eros, philia, agape. Философия и культура, 2012. № 8. С. 27-40
6. Sheff E. Stories from the polycule: Real life in polyamorous families. Portland: TorontreePress, 2015. P. 573.
Опубліковано
2019-11-05
Сторінки
24-30
Як цитувати
Жидко М. Є., & Шуленкова А. (2019). ОСОБЛИВОСТІ ЛЮБОВНИХ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН У ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ В ПОЛІАМОРНИХ СТОСУНКАХ. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (2), 24-30. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2019-2-3
Розділ
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ