ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ ЧИННИКІВ СХИЛЬНОСТІ ДО ПРОКРАСТИНАЦІЇ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
Анотація
Мета. Метою дослідження є вивчення психологічного змісту феномену прокрастинації у контексті різних теоретичних підходів, особливостей її впливу на діяльність особистості з позиції емоційного, когнітивного та поведінкового проявів та емпіричне встановлення зв’язку поведінкових патернів із відтермінуванням особами юнацького віку. У дослідженні взяли участь 20 студентів четвертого курсу, спеціальності «Психологія» Херсонського державного університету.
Методи. Для реалізації поставленої мети використано такі методи та методики дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, узагальнення психологічних даних за проблемою дослідження, шкала загальної прокрастинації К. Лей, опитувальник «Багатомірні шкали перфекціонізму Хьюітта–Флетта», опитувальник тривожності Ч. Спілбергера і Ю. Ханіна,
опитувальник «Мотивація успіху та уникнення невдачі» А. О. Реана.
Результати. Теоретичний огляд проблеми прокрастинації дозволив уточнити фактори, що впливають на частоту і інтенсивність прояву прокрастинації. Розглянути основні теоретичні підходи до розуміння феномену відкладання з позицій психодинамічного, поведінкового та когнітивного підходу. Емпіричне дослідження дозволило встановити, що серед досліджуваних частіше домінує середній рівень прокрастинації. Такі респонденти схильні час від часу демонструвати у поведінкових патернах відкладання справ та прийняття рішень на певний час.
Висновки. Отримані результати дозволяють стверджувати про наявність прямого зв’язку між ситуативною тривожністю та прокрастинацією. При збільшенні рівня тривожності як особистісної так і ситуативної, збільшується відтермінування, що позначається на усіх сферах життєдіяльності, тобто коли студент не впевнений у результативності виконання поставленого завдання, хвилюється перед якоюсь справою, є висока ймовірність відкладання запланованого на потім; також встановлено у досліджені оберненні зв’язки між ситуативною тривожністю та мотивацією, отримані дані дозволяють стверджувати, що при збільшенні тривожності особистості у неї зменшується мотивація, а отже відтермінування та відкладання вирішення запланованих справ стає неминучим.
Завантаження
Посилання
2. Baranova R.A., Karlovskaja N.N. (2008). Vzaimosvjaz' prokrastinacii i parametrov otvetstvennosti u studentov s raznoj akademicheskoj uspevaemost'ju [Intercommunication of prokrastinatsiya and parameters of responsibility for students with different academic progress]. Aktivnost' i otvetstvennost' lichnosti v kontekste zhiznedeyatel'nosti: materialy Vseros. nauch. prakt. konf. s mezhdunar. uchastiyem – The activity and responsibility of the individual in the context of life: materials of vseros. scientific-practical conf. from the international the participation. (рр. 20–25). Omsk [in Russian].
3. Bykova D. V. (2010). Prokrastinacija kak projavlenie jemocional'no orientirovannogo i orientirovannogo na izbeganie stilej kopinga [Procrastination as a manifestation of emotionally oriented and avoidance-oriented coping styles]. Proceedings from MIIM ʹ10: II Mezhdunar. nauch.-prakt. konf. «Psikhologiya sovladayushchego povedeniya» – The Second International Scientific and Practical Conference «Psychology of coping behavior». (рр. 194–196). Kostroma : KGU im. N. A. Nekrasova [in Russian].
4. Varvaricheva,Ya. I. (2010). Fenomen prokrastinatsii: problemy i perspektivy issledovaniya. [The phenomenon of procrastination: Problems and research perspectives]. Voprosy psikhologii – Psychology Issues, 3, 121–131. [in Russian].
5. Dvornyk M. S. (2018). Prokrastynatsiia v konstruiuvanni osobystisnoho maibutnoho : monohrafiia [Prokrastinatsiya in constructing of the personality future]. Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii NAPN Ukrainy. Kropyvnytskyi : Imeks-LTD [in Ukrainian].
6. Dementij L.I., Karlovskaja N.N. (2013). Osobennosti otvetstvennosti i vremennoj perspektivy u studentov s raznym urovnem prokrastinacii [Features of responsibility and time perspective for students with different levels of procrastination]. Psihologija obuchenija – Psychology of learning, 7, 4–19 [in Russian].
7. Karlovskaya N. N. (2008). Vzaimosvyaz' obshchey i akademicheskoy prokrastinatsii i trevozhnosti u studentov s raznoy akademicheskoy uspevaye most'yu [The relationship of general and academic procrastination and anxiety in students with different academic performance]. Psikhologiya v vuze – Psychology at the university. Р. 38–49 [in Russian].
8. Tytarenko T. M. (Eds.). (2007). Zhyttyevi domahannya osobystosti : kol. monohr. [Life harassment of the individual: count. Monogram]. Kyiv: Ped.dumka [in Ukrainian].
9. Mokhova, S. B. (2013). Psikhologicheskiye korrelyaty obshchey i akademicheskoy prokra-stinatsii u studentov [Psychological correlates of general and academic procrastination in students]. Voprosy psikhologii – Psychology Issues. 1, 24-35 [in Russian].
10. Nyutten ZH. (2004). Motivatsiya, deystviye i perspektiva budushchego [Motivation, action and future perspective]. Moscow. Smysl [in Russian].
11. Pechers’ka N. (2017). «Syndrom zavtra»: Shcho take prokrastynatsiya i yak z neyu borotysya [«Tomorrow Syndrome»: What is procrastination and how to deal with it]. [Elektronnyy resurs]. Retrieved from https://24tv.ua/ lifestyle/ru/sindrom_zavtra_chto_takoe_prokrastinacija_i_kak_s_nej_borotsja_n839859 [in Ukrainian].
12. Tytarenko T. M. (2009). Suchasna psykholohiya osobystosti [Modern psychology of personality]. Kyiv: Marych [in Ukrainian].
13. Yudeyeva T. Yu., N. G. Garanyan, D. N. Zhukova (2011). Aprobatsiya oprosnika studencheskoy prokrastinatsii S. Lay. [Testing the student procrastination questionnaire K. Lay]. Psikhologicheskaya diagnostika – Psychological diagnostics, 2, 84–94 [in Russian].
14. Milgram, N. A., Marshevsky, S., Sadeh, C. (1995). Correlates of academic procrastination: Discomfort, task aver-siveness and task capability. Journal of Psychology, Vol. 129, No 2, 145–155 [in English].
15. Milgram N. A. (1992). Procrastination: A malady of modern time. Boletin de Psicologia. Vol. 35 (83), 102–128 [in English].
16. Milgram N., Tenne R. (2000). Personality correlates of decisional and task voidant procrastination. European Journal of Personality, 14, 141–156 [in English].
17. Milgram N.A., Batori G., Mowrer D. (1993). Correlates of academic procrastination. Journal of School Psychology, 31, 487–500 [in English].
18. Ferrari J.R. (1990). Self-handicapping by procrastinators: Effects of task importance and performance privacy: Doctoral dissertation, Adelphi University, Garden City. – NY [in English].
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
