Теоретико-емпіричне дослідження життєстійкості учасників воєнних дій

Ключові слова: стрес, життєздатність, копінг, копінг-стратегії, кризова ситуація.

Анотація

Метою статті є теоретико-емпіричне дослідження особливостей життєстійкості осіб, що були учасниками воєнних дій, та її зв’язку з копінг-стратегіями. Задля досягнення мети використано психодіагностичні методики: тест життєстійкості С. Мадді та тест Д. Лазаруса. Застосовано методи статистичної обробки даних (порівняльний та кореляційний аналізи). Вибірку емпіричного дослідження склали 35 чоловіків у віці 22–55 років, які перебували в Україні й у різний спосіб були залучені до воєнних дій (сили спеціальних операцій, тероборона, волонтери тощо). Результати. Показники складових життєстійкості вибірки розподілилися таким чином: “залучення” характеризується високим рівнем у 63.50% респондентів, середнім рівнем – у 28.30%, низьким рівнем – у 8.20%, “контроль” – високий рівень – 69.20%, середній рівень – 15.30%, низький рівень – 15.50%; “прийняття ризику” – високий рівень прояву характерний лише для 14.10%, середній рівень – для 35.30%, низький рівень – для 50.60%. Домінуючими копінгами у досліджуваних виявлено “прийняття відповідальності” (М = 15.10), “самоконтроль” (М = 14.50) та “конфронтаційний копінг” (М = 10.30). Найнижчий рівень копінгу отримала “позитивна переоцінка” (М = 5.60). За результатами проведеного кореляційного аналізу з’ясовано наявність таких кореляційних зв’язків: кореляційний зв’язок між “залученням” і “плануванням вирішення проблеми” (R = .432; р ≤ .01) та “прийняттям відповідальності” (R = .451; р ≤ .01), “прийняттям ризику” і “конфронтаційним копінгом” (R = .611; р ≤ .01) та копінгом “втеча-уникнення” (R = .550; р ≤ .01). У результаті теоретико-емпіричного дослідження подано характеристику життєстійкості особистості в контексті стресостійкості та життєздатності. Установлено, що запорука формування життєстійкості – це розвиток життєздатності особистості, яка допомагає подолати кризові ситуації. Запропоновано розглядати життєстійкість як комплекс навичок, що допомагають людині не лише пережити важкі часи, а навіть зміцнити себе чи здобути нові вміння і навички. Дискусія та висновки. За результатами проведеного емпіричного дослідження виявлено домінування в респондентів таких складників життєстійкості, як контроль та залученість, а також набагато менший рівень прояву прийняття ризику. Серед домінуючих копінг-стратегій виокремлено “прийняття відповідальності”, “самоконтроль” та “конфронтаційний копінг”. Найнижчий рівень прояву спостерігається в копінг-стратегії “позитивна переоцінка”. Визначено кореляційні зв’язки копінг-стратегій та складників життєстійкості, а саме: компонент “залучення” пов’язаний із копінг-стратегіями “прийняття відповідальності” та “планування вирішення проблем”, а “прийняття ризику” – з конфронтаційним копінгом і копінгом “утеча – уникнення”. Отримані результати дають змогу розширити напрями і методи психологічної підтримки та допомоги особам з формування життєстійкості задля ефективної адаптації у кризових ситуаціях.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Басенко О. Е. Психосоціальні передумови розвитку життєстійкості у підлітків в умовах воєнного конфлікту. Український психологічний журнал. 2019. № 2. С. 27-48. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ukpsj_2019_2_4.
Boardman S. Everyday vitality: turning stress into strength. Penguin Life. 2021. 262 p. https:// www.amazon.com/Everyday-Vitality-Turning- Stress-Strength/dp/0735222290
Chen R., Yu, M. Emerging resilience: stress and coping strategies in Chinese families living with children with disabilities. Disability & Society. 2023. https:// doi.org/10.1080/09687599.2023.2215391
Чиханцова О. А. Життєстійкість та її зв’язок із цінностями особистості. Проблеми сучасної психології. 2018. Вип. 42. С. 211–231. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2018_42_13
Dawud L. M., Holbrook E. M., Lowry C. A. Evolutionary Aspects of Diverse Microbial Exposures and Mental Health: Focus on “Old Friends” and Stress Resilience. In: Savitz J., Yolken R. H. (eds) Microorganisms and Mental Health. Current Topics in Behavioral Neurosciences. 2022. Vol. 61. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/7854_2022_385
Dekel R., Solomon Z., Horesh D. Predicting secondary posttraumatic stress symptoms among spouses of veterans: Veteran’s distress or spouse’s perception of that distress? Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2023. Vol. 15(SI 2). P. 409–417. https://doi. org/10.1037/tra0001182
First J. M., Yu M., Houston J. B. The Disaster Adaptation and Resilience Scale: development and validation of an individual-level protection measure. Disasters. 2021. Vol. 45(4). P. 939–967. https://doi. org/10.1111/disa.12452
Fletcher D., Sarkar M. Psychological resilience: A review and critique of definitions, concepts, and theory. European Psychologist. 2013. Vol. 18(1). P. 12–23. https://doi.org/10.1027/1016-9040/a000124
Folkman, S. and Lazarus, R. S. (1980). An Analysis of Coping in a Middle-Aged Community Sample. Journal of Health and Social Behavior. 1980. Vol. 21. P. 219–231. http://dx.doi.org/10.2307/2136617
Förster C., Duchek S., Geithner S., Kragler M. Developing an integrated framework of healthcare leaders’ resilience. Review of Managerial Science. 2023. Vol. 17. P. 1765–1788 https://doi.org/10.1007/ s11846-022-00572-2
Greenglass E., Fiksenbaum L., Eaton J. The relationship between coping, social support, functional disability and depression in the elderly. Anxiety, Stress & Coping: An International Journal. 2006. Vol. 19(1). P. 15–31. https://doi. org/10.1080/14659890500436430
Ivanov D. Two views of supply chain resilience. International Journal of Production Research. 2023. Vol. 1–15. https://doi.org/10.1080/00207543.2 023.2253328 Karakuş C., Göncü-Köse A. Relationships of domestic violence with bullying, silencing-the-self, resilience, and self-efficacy: Moderating roles of stress-coping strategies. Current Psychology. 2023. Vol. 42. P. 13913–13926 https://doi. org/10.1007/s12144-022-02726-7
Kardum I., Hudek-Knežević J., Krapić N. The structure of hardiness, its measurement invariance across gender and relationships with personality traits and mental health outcomes. Psihologijske Teme. 2012. Vol. 21(3). P. 487–507. https://psycnet.apa. org/record/2013-03108-006
Кондратюк С. М. Життєстійкість як ресурс подолання життєвих труднощів в умовах війни. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 4. С. 78–83. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.11
Kuldas S., Foody M. Neither Resiliency-Trait nor Resilience- State: Transactional Resilience. Youth & Society. 2022. Vol. 54(8). P. 1352–1376. https://doi. org/10.1177/0044118X211029309
Kuzikova S., Shcherbak T., Blynova O., Pobokina G., Dyatchenko D., Mariichyn A., Popovych I. Empirical Research of the Hardiness of the Personality in Critical Conditions of Life. Postmodern Openings. 2021. Vol. 12(2). P. 57–77. https://doi. org/10.18662/po/12.2/297
Lavrusheva O. The concept of vitality. Review of the vitality- related research domain. New Ideas in Psychology. 2020. Vol. 56. https://doi.org/10.1016/j.newideapsych. 2019.100752
Lazarus R. S., Folkman S. Stress and coping: A theoretical and empirical analysis. New York: McGraw-Hill. 1984. https://psycnet.apa.org/ doi/10.1037/0022-3514.46.4.839
Maddi S. R. The story of hardiness: Twenty years of theorizing, research, and practice. Consulting Psychology Journal: Practice and Research. 2002. Vol. 54(3). P. 173–185. https://doi.org/10.1037/1061- 4087.54.3.173
Maddi S. R. Hardiness: The courage to grow from stresses. The Journal of Positive Psychology. 2006. Vol. 1(3). P. 160–168. https://doi. org/10.1080/17439760600619609
Mansell P. C., Turner M. J. The mediating role of proactive coping in the relationships between stress mindset, challenge appraisal tendencies, and psychological wellbeing. Frontiers in Psychology. 2023. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1140790
Nuetzel B. Coping strategies for handling stress and providing mental health in elite athletes: a systematic review. Frontiers in Sports and Active Living. 2023. Vol. 5. https://doi.org/10.3389/ fspor.2023.1265783
Предко В. В. Психологічне значення життєстійкості задля ефективного розвитку підлітка в умовах освітнього середовища. Габітус. 2020. Вип. 19. С. 185–189. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/habit_2020_19_34.
Richardson N. M., Lamson A. L., Schoemann A. M., Cobb E., Renze T. Exploring the protective experiences of those who “protect and serve”: A psychometric evaluation of Protective and Compensatory Experiences Survey within a military sample. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2023. Vol. 15(SI 2). P. 297–304. https://doi. org/10.1037/tra0001497
Сахарова К. Життєстійкість як складова відновлення психічного здоров’я. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 3. С. 123–128. https:// doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.3
Shapiro J., Donaldson S. The Leader Vitality Scale: Development, Psychometric Assessment, and Validation. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. P. 1–10. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.884672
Sharif Nia H., Froelicher E. S., Hosseini L., Ashghali Farahani M. Evaluation of Psychometric Properties of Hardiness Scales: A Systematic Review. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. P. 840187. https://doi. org/10.3389/fpsyg.2022.840187
Смольська Л. М. Стресостійкість та життєстійкість: креативна модель формування в сучасних умовах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2022. № 4. С. 113–117. https://doi. org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.22
Sony A. M., Hasan M. K. Roy T. Coping with disasters: changing patterns of disaster risk reduction activities in the southwestern coastal areas of Bangladesh. SN Social Sciences. 2023. Vol. 3(202). https:// doi.org/10.1007/s43545-023-00791-8
Thoma M. V., Holtge J. Resilience and Stress in Later Life: A Network Analysis Approach Depicting Complex Interactions of Resilience Resources and Stress-Related Risk Factors in Older Adults. Fronters in behavioral neuroscience. 2020. Vol. 14. https://doi.org/10.3389/fnbeh.2020.580969
Титаренко Т., Ларіна Т. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека. Київ: Марич, 2009. 160 с. URL: https://lib.iitta.gov. ua/9065/1/Zhiznestoykost_lichnosti.pdf
Westh J., Gelkopf M., Bloomfield M. A. P., Greene T. Does armed conflict exposure predict psychotic experiences in the general population? An experience sampling study. International Journal of Stress Management. 2023. https://doi.org/10.1037/ str0000308
Опубліковано
2024-05-01
Сторінки
239-259
Як цитувати
Бліхар В., Калька Н., & Кузьо Л. (2024). Теоретико-емпіричне дослідження життєстійкості учасників воєнних дій. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (11), 239-259. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-13
Розділ
СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ