Резильєнтність у змінених умовах навчально-професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю
Анотація
Метою є дослідження зв’язку резильєнтності респондентів із ключовими показниками навчально-професійної підготовки у змінених умовах освітнього середовища. Вибіркову сукупність склали здобувачі першого і другого рівнів вищої освіти, що навчаються в університетах України, належать до майбутніх фахівців соціономічного профілю, і на час дослідження освітній процес цих університетів зазнав суттєвих трансформаційних змін. Загальні параметри вибірки: кількість респондентів (n=243); віковий діапазон – від 18 до 36 років; описові частотні характеристики віку (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні тести: “Шкала резильєнтності” (CD-RISC-10) (Connor, Davidson, 2003); методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); опитувальник “Життєстійкості” (Maddi, Khoshaba, 1994) та середній бал академічної успішності за результатами 2022–2023 навчального року. Результати. Констатовано відсутність значущих відмінностей між психологічними змістовими параметрами резильєнтності, життєстійкості та ключовими показниками навчально-професійної підготовки бакалаврів і магістрантів за критерієм Манна-Уітні (U). З’ясовано, що резильєнтність має п’ять статистично достовірних кореляційних зв’язків із досліджуваними параметрами (р<.050; р<.010): потреба саморозвитку; умови саморозвитку; залученість; контроль; прийняття ризику; загальний рівень життєстійкості. Порівняння низьких (група І) і високих (група ІІ) рівнів резильєнтності продемонструвало перевагу групи ІІ за п’ятьма параметрами (р<.050; р<.010): потреби саморозвитку (U=149.500; p=.000); умови саморозвитку (U=134.000; p=.000); механізми саморозвитку (U=198.500; p=.038); загальний рівень саморозвитку (U=178.500; p=.000) і залученість (U=145.500; p=.000). Дискусія і висновки. Доказано, що здобувачі з високим рівнем резильєнтності здатні розвиватися за будь- яких обставин, а негативні події, критичні ситуації і змінені умови сприймаються ними як черговий етап випробування. Рекомендовано отримані наукові факти впровадити у викладацьку і організаційно-педагогічну роботу.
Завантаження
Посилання
Bartusevičienė I., Pazaver A., Kitada M. Building a Resilient university: Ensuring Academic Continuity- Transition from Face-To-Face to Online in the COVID-19 Pandemic. WMU Journal of Maritime Affairs. 2021. Vol. 20. P. 1–22. https://doi. org/10.1007/s13437-021-00239-x
Blynova O., Derevianko S., Ivanova O., Popovych I., Estay Sepulveda J. G. Professional relevance of potential labor emigrants. Revista Notas Históricas y Geográ- ficas. 2022a. Vol. 29. P. 88–106. https://www.revistanotashistoricasygeograficas. cl/index.php/nhyg/ article/view/435
Bondarchuk O., Balakhtar V., Pinchuk N., Pustovalov I., Pavlenok K. Adaptation of Coping Strategies to Reduce the Impact of Stress and Lonelines on the Psychological Well-Being of Adults. Journal of Law and Sustainable Development. 2023. Vol. 11(10). e1852. https://doi.org/10.55908/sdgs. v11i10.1852
Connor K. M., Davidson J. R. Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson resilience scale (CD-RISC). Depression and anxiety. 2003. Vol. 18(2). P. 76–82. https://doi.org/10.1002/ da.10113
Fullerton D. J., Zhang L. M., Kleitman S. An Integrative Process Model of Resilience in an Academic Context: Resilience Resources, Coping Strategies, and Positive Adaptation. Plos One. 2021. Vol. 16. e0246000. https://doi.org/10.1371/journal. pone.0246000
Halian A., Halian I., Popovych I., Zavatskyi Y., Semenov O., Semenova N. Stress Resistance in the Situation of Uncertainty as a Factor of Development of Adaptive Ability of Medical Personnel. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2021. Vol. 12(1). P. 251–264. https://doi. org/10.18662/brain/12.1/181
Грішин Е. Резилієнтність особистості: сутність феномену, психодіагностика та засоби розвитку. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди “Психологія”. 2021. № 64. С. 62–81. https://doi. org/10.34142/23129387.2021.64.04
Huang Q., Qin D. B., Liu J., Park H.-J. Challenges and Resilience of First-Year Chinese International Students on Academic Probation. Journal of International Students. 2023. Vol. 14(1). P. 134–151. https://doi. org/10.32674/jis.v14i2.5282
Kovtunyk I., Ishchenko Ye., Yuvsechko Ya., Tychyna V., Datso T. Social Changes that Occurred on the European Continent Due to the War in Ukraine. Revista de cercetare și intervenție socială. 2023. Vol. 82. P. 38–49. https://doi.org/10.33788/rcis.82.3
Kurova A., Popovych I., Hrys A., Koval I., Pavliuk M., Polishchuk S., Kolly-Shamne A. Dispositional optimistic and pessimistic mental states of young athletes: gender differentiation. Journal of Physical Education and Sport. 2023. Vol. 23(4). P. 857–867. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.04110
Кузікова С. Б. Психологічні основи становлення суб’єкта саморозвитку в юнацькому віці. Одеса: Олді-плюс, 2023. 408 с. https://oldiplus.ua/psihologichni- osnovi-stanovlennya-subekta-samorozvitku- v-yunatskomu-vitsi/
Kuzikova S. Methodology and technology research of personality self-development resources. Personality psychology. 2017. Vol. 8(1). P. 97–103. https:// doi.org/10.15330/ps.8.1.97-103
Кузікова С. Б., Щербак Т. І. Життєстійкість як адаптаційний ресурс особистості у реальності невизначеності життя. Слобожанський науковий вісник. 2023. № 2. С. 24–29. https://doi. org/10.32782/psyspu/2023.2.4
Luthans F., Church, A. H. Positive Organizational Behavior: Developing and Managing Psychological Strengths [and Executive Commentary]. The Academy of Management Executive (1993-2005). 2002. Vol. 16(1). P. 57–75. http://www.jstor.org/ stable/4165814
Maddi S. R., Khoshaba D. M. Hardiness and Mental Health. Journal of Personality Assessment. 1994. Vol. 63(2). Р. 265–274. https://doi.org/10.1207/ s15327752jpa6302_6
Martin A. J., Marsh H. W. Academic Resilience and Academic Buoyancy: Multidimensional and Hierarchical Conceptual Framing of Causes, Correlates, and Cognate Constructs. Oxford Review of Education. 2009. Vol. 35. P. 353–370. https://doi. org/10.1080/03054980902934639
Morales-Rodríguez F. M., Martínez-Ramón J. P., Méndez I., Ruiz-Esteban C., Ruiz-Esteban C. Stress, Coping, and Resilience before and after COVID-19: A Predictive Model Based on Artificial Intelligence in the university Environment. Frontiers Psychology. 2021. Vol. 12. P. 647964. https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2021.647964
Naidu S. Building Resilience in Education Systems post-COVID-19. Distance Education. 2021. Vol. 42. P. 11–14. https://doi.org/10.1080/01587919.202 1.1885092 Nandy M., Lodh S., Tang A. Lessons from COVID- 19 and a Resilience Model for Higher Education. Industry and Higher Education. 2020. Vol. 35. P. 3–9. https://doi.org/10.1177/0950422220962696
Односталко О. С., Кірєєва З. О., Бірон Б. В. Психометричний аналіз адаптованої версії Шкали резильєнтності (CD-RISC-10). Габітус. 2020. № 13. С. 110–117. https://doi. org/10.32843/2663-5208.2020.14.17
Popovych I., Halian I., Lialiuk G., Chopyk R., Karpenko Ye., Melnyk Yu. Research of young female handball players’ self-actualizing mental states. Journal of Physical Education and Sport. 2022a. Vol. 22(7). P. 1599– 1607. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.07201
Popovych I., Hudimova A., Bokhonkova Yu., Savchuk O., Hoian I., Shevchenko N. Dispositional Mental States of Internally Displaced University Teachers Under Martial Law: Gender Differences. Journal of Education Culture and Society. 2023. Vol. 14(2). P. 171–187. https://doi.org/10.15503/jecs2023.2.171.181
Popovych I., Radul I., Hoian I., Ohnystyi A., Doichyk V., Burlakova I. Athletes’ resilience typology: a comparative analysis of individual and team sports. Journal of Physical Education and Sport. 2022b. Vol. 22(9). P. 2036–2046. https://doi.org/10.7752/ jpes.2022.09260
Popovych I. S., Blynova O. Ye. The Structure, Variables and Interdependence of the Factors of Mental States of Expectations in Students’ Academic and Professional Activities. The New Educational Review. 2019. Vol. 55(1). P. 293–306. https://doi. org/10.15804/tner.2019.55.1.24
Raghunathan S., Darshan Singh A., Sharma B. Study of Resilience in Learning Environments During the Covid-19 Pandemic. Frontiers Education. 2022. Vol. 6. P. 677625. doi: https://doi.org/10.3389/ feduc.2021.677625
Radul V., Stryzhakov A., Hornar I., Radul O., Tkachenko O. Research of future masters of pedagogy’s socio-professional activity. Amazonia Investiga. 2022. Vol. 11(56). P. 18–27. https://doi. org/10.34069/AI/2022.56.08.2
Rutter M. Resilience, Competence and Coping. Child Abuse & Neglect. 2007. Vol. 31. P. 205–209. http:// dx.doi.org/10.1016/j.chiabu.2007.02.001
Sánchez Ruiz L. M., Moll-López S., Moraño-Fernández J. A., Llobregat-Gómez N., Llobregat-Gómez J. A. B-learning and Technology: Enablers for university Education Resilience. An Experience Case under COVID-19 in Spain. Sustainability. 2021. Vol. 136. P. 3532. https://doi.org/10.3390/ su13063532
Tkalych M. H. Psychoemotional states and vitality: psychological adaptation during wartime. In: Psychological patterns of social processes and personality development in modern society: Scientific monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2023. P. 230–243. https://doi.org/10.30525/978-9934- 26-326-2-13
Xie X., Wang X., Zhao F., Lei L., Niu G., Wang P. Online Real-Self Presentation and Depression among Chinese Teens: Mediating Role of Social Support and Moderating Role of Dispositional Optimism. Child Indicators Research. 2018. Vol. 11. P. 1531– 1544. https://doi.org/10.1007/s12187-017- 9484-5
Valóta I. A. da C., Rodrigo da Silva Pimentel R., Neroni Stina Saura A. P., Marques da Silva R., Siqueira Costa Calache A. L., José dos Santos M. Fatigue and resilience in Master’s and PhD students in the Covid- 19 pandemic in Brazil: A cross-sectional study. PLoS ONE. 2023. Vol. 18(12). e0295218. https:// doi.org/10.1371/journal.pone.0295218
Vega G. H., Herrera-Enríquez G. Impact of SARS-COV2 on University Students. A Socio-economic Resilience and Emotional Intelligence Approach. In: Reis, J.L., Del Rio Araujo, M., Reis, L. P., dos Santos, J. P. M. (eds) Marketing and Smart Technologies. ICMark- Tech 2022. Smart Innovation, Systems and Technologies. 2024. Vol. 344. Springer, Singapore. https:// doi.org/10.1007/978-981-99-0333-7_9
Walker F., Pfingst K., Carnevali L., Sgoifo A., Nalivaiko E. In the search for integrative biomarker of resilience to psychological stress. Neuroscience and Biobehavioral Reviews. 2017. Vol. 74. P. 310–320. https://doi. org/10.1016/j.neubiorev.2016.05.003
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
