Українська адаптація шкали для оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7: досвід діагностики в умовах воєнного стану
Анотація
Мета дослідження – розробити україномовну адаптацію методики оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7 та перевірити її психометричні властивості. Методи. Прямий і зворотній переклад здійснювався незалежно декількома фахівцями, що мають фахову підготовку з англійської філології та психології, після чого підлягав експертній перевірці узгодженості. Збір даних відбувався онлайн і проходив у два етапи (грудень 2023 р., січень 2024 р.). Вибірку склали цивільні українці віком 17–75 років, які проживали в різних областях країни або перебували у вимушеній міграції за кордоном (786 та 315 осіб відповідно), серед них переважали жінки з вищою освітою. Результати переконують у високій психометричній компетентності адаптованого інструменту. Підтверджено відмінні показники внутрішньої узгодженості й дискримінативності пунктів, показано ретестову надійність та критеріальну валідність шкали (кореляції з показниками опитувальників “Психічне здоров’я дорослих” та Шкали позитивного ментального здоров’я). Факторна структура методики відповідає оригінальній одновимірній моделі. Показник GAD-7 достатньо точно прогнозує необхідність звернення за психологічною допомогою, має міцні прямі кореляції з діагностичними змінними, що вимірюють тривожність та депресію, негативно корелює з оцінками психологічного здоров’я. Водночас емпіричні показники GAD-7 у вибірці розподілені анормально: більше 40.0% респондентів отримали оцінку 10 та більше балів, що відповідає вияву патологічної симптоматики. Такі оцінки не рекомендовано однозначно інтерпретувати як свідчення генералізованого тривожного розладу, оскільки вони можуть відображати закономірний вплив тривалої воєнної агресії на психоемоційний стан українців (неадаптивна реакція на хронічний стрес, психологічне травмування тощо). Обидва статуси свідчать про порушення психічного здоров’я і потребують відповідних втручань, проте шляхи та засоби цієї допомоги різняться. Середній показник тривоги жінок значимо перевищує такий у чоловіків (9.70 та 6.93 відповідно), що відповідає природним особливостям цього стану. Висновки. Адаптована україномовна версія GAD-7 є ефективним інструментом для скринінгу симптомів тривожного розладу в психологічній практиці та наукових дослідженнях, у тому числі – в екстремальних умовах існування. У ситуації воєнного стану слід відрізняти клінічні розлади, пов’язані з тривогою, від ситуативно-обумовленої реакції на об’єктивну небезпеку, що потребує додаткових досліджень.
Завантаження
Посилання
Ansseau M., Fischler B., Dierick M., Albert A., Leyman S., Mignon A. Socioeconomic correlates of generalized anxiety disorder and major depression in primary care: the GADIS II study (Generalized Anxiety and Depression Impact Survey II). Depression and Anxiety. 2008. Vol. 25(6). Р. 506-513. https:// doi.org/10.1002/da.20306
Basińska B. A., Kwissa-Gajewska Z. Psychometric Properties of the Polish Version of The Generalized Anxiety Disorder 7-Item Scale (GAD-7) in a Non-Clinical Sample of Employees During Pandemic Crisis. International Journal of Occupational Medicine and Environmental Health. 2023. Vol. 36(4). Р. 1–12. https://doi.org/10.13075/ijomeh.1896.02104
Chong S. A., Abdin E., Vaingankar J. A., Heng D., Sherbourne C., Yap M., Lim Y. W., Wong H. B., Ghosh-Dastidar B., Kwok K. W., Subramaniam M. A population- based survey of mental disorders in Singapore. Annals of the Academy of Medicine of Singapore. 2012. Vol. 41(2). Р. 49–66. URL: https://www. annals.edu.sg/pdf/41VolNo2Feb2012/V41N1p49. pdf
Donker T., van Straten A., Marks I., Cuijpers P. Quick and easy self-rating of Generalized Anxiety Disorder: Validity of the Dutch web-based GAD-7, GAD-2 and GAD-SI. Psychiatry Research. 2011. Vol. 188, Is. 1. P. 58-64. https://doi.org/10.1016/j. psychres.2011.01.016
Hankins M. Questionnaire discrimination: (re)-introducing coefficient δ. BMC Medical Research Methodology. 2007. Vol. 7, 19. https://doi. org/10.1186/1471-2288-7-19
Herr N. R., Williams J. W. Jr, Benjamin S., McDuffie J. Does this patient have generalized anxiety or panic disorder?: The Rational Clinical Examination systematic review. JAMA. 2014. Vol. 312(1). Р. 78-84. https://doi.org/10.1001/jama.2014.5950
Jackson J. L., Passamonti M., Kroenke K. Outcome and impact of mental disorders in primary care at 5 years. Psychosomatic medicine. 2007. Vol. 69(3). Р. 270-276. https://doi.org/10.1097/ PSY.0b013e3180314b59
Kessler R. C., Brandenburg N., Lane M., Roy-Byrne P., Stang P. D., Stein D. J., Wittchen H.-U. Rethinking the duration requirement for generalized anxiety disorder: evidence from the National Comorbidity Survey Replication. Psychological Medicine. 2005. Vol. 35(7). Р. 1073-1082. https://doi.org/10.1017/ s0033291705004538
Kroenke K., Spitzer R. L., Williams J., Monahan P. O., Löwe B. Anxiety disorders in primary care: prevalence, impairment, comorbidity, and detection. Annals of Internal Medicine. 2007. Vol. 146(5). Р. 317- 325. https://(COVID-19 Mental Disorders Collaborators). Global prevalence and burden of depressive and anxiety disorders in 204 countries and territories in 2020 due to the COVID-19 pandemic. Lancet, Vol. 398, Is. 10312. Р. 1700 – 1712. https://doi. org/10.1016/S0140-6736(21)02143-7
Spitzer R. L., Kroenke K., Williams J., Löwe B. A Brief Measure for Assessing Generalized Anxiety Disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine. 2006. Vol. 166. Р. 1092-1097. https://doi.org/10.1001/ archinte.166.10.1092
Ströhle A., Gensichen J., Domschke K. The Diagnosis and Treatment of Anxiety Disorders. Deutsches Ärzteblatt International. 2018. Vol. 155 (37). Р. 611- 620. https://doi.org/10.3238/arztebl.2018.0611.
Vinogradova V. V., Kivite-Urtane A., Vrublevska J., Rancans E. Anxiety Screening among the General Population of Latvia and Associated Factors. Medicina (Kaunas). 2022. Vol. 58(9), 1163. https://doi. org/10.3390/medicina58091163
World Health Organization (WHO). Anxiety or fear-related disorders. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. Eleventh Revision, 2024-01. Reference Guide. URL: https://icd.who.int/browse/2024-01/ mms/en#1336943699
World Health Organization (WHO). Depression and Other Common Mental Disorders Global Health Estimates. Geneva : World Health Organization, 2017. 24 р. URL: https://www.who.int/ publications/i/item/depression-global-health-estimates
Yang X., Fang Y., Chen H., Zhang T., Yin X., Man J., Yang L., Lu M. Global, regional and national burden of anxiety disorders from 1990 to 2019: results from the Global Burden of Disease Study 2019. Epidemiology and Psychiatric Sciences. 2021. Vol. 30, e36. https://doi.org/10.1017/S2045796021000275
Асанова А., Хаустова О., Чабан О., Прохорова О., Кузьмицький M., Тимощук Є., Авраменко О. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19. НейроNews: психоневрологія та нейропсихіатрія. 2021. № 8 (129). С. 33-37. https://doi. org/10.26766/PMGP.V6I2.304
Вельдбрехт О. О., Тавровецька Н. І. Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології. 2022. № 2(25). P. 16‒27. https://doi. org/10.26661/2310-4368/2022-2-2
Звєрєва І. Д., Кияниця З. П., Кузьмінський В. О., Петрочко Ж. В., Саммон І. Оцінка потреб дитини та її сім’ї / заг. ред. І. Д. Звєрєвої. К. : Держсоцслужба, 2007. 144 с. URL: http://archive. p4ec.org.ua/upload/library/pdf/Child_Needs_ Assesment.pdf
Карамушка Л., Терещенко К., Креденцер О. Адаптація на українській вибірці методик “The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)” та “Positive Mental Health Scale (PMHscale)”. Організаційна Психологія. Економічна Психологія, 2022. Вип. 3(27). С. 85-94. https:// doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8
Максименко С. Д., Яковлева Н. Ю. Генералізований тривожний розлад у міжнародному форматі DSM-V у людей з вадами слуху в їхньому соціальному житті. Психологічний часопис. 2018. Вип. 4(5). С. 98–112. https://doi. org/10.31108/1.2018.5.15.7
Орос М. М., Іваньо Т. В. Панічний і генералізований тривожний розлади. У страху очі великі? Здоров’я України. Тематичний номер “Неврологія, Психіатрія, Психотерапія”. 2018. № 3(46). С. 17-18. URL: https://health-ua.com/ article/40056-panchnij-generalzovanij-trivozhnij- rozladi--ustrahu-och-velik Чабан О. С., Хаустова О. О. Психічне здоров’я в період пандемії COVID-19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів): реалії та перспективи. НейроNews: психоневрологія та нейропсихіатрія. 2020. № 3 (114). С. 1–10. https://neuronews.com.ua/ uploads/issues/2020/3(114)/nn20_3_26-36.pdf
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
