Громадянська ідентичність українців: вікові, статеві, політичні виміри
Анотація
Метою статті є з’ясування та аналізування особливостей громадянської ідентичності українських громадян різного віку, статі та політичних орієнтацій. Методи: анкетування, тестування (“Діагностика зрілості та типу громадянської ідентичності” (Петровська, 2021), “Політична орієнтація” (Карковська, 2011)), описова статистика, частотний аналіз, порівняльний аналіз (t-тест, ANOVA, тест Шеффе). Результати. З’ясовано статистично значущі відмінності в осіб різних вікових груп за такими показниками, як репрезентованість, концептуальність, суб’єктна орієнтація та інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. Громадяни віку середньої дорослості мають вищі значення репрезентованості та концептуальності громадянської ідентичності; громадяни віку ранньої дорослості – вищі значення суб’єктної орієнтації громадянської ідентичності; громадяни юнацького віку – нижчі значення інтегрального показника зрілості громадянської ідентичності. Встановлено статистично значущі відмінності між чоловіками і жінками за такими ознаками, як репрезентованість, суб’єктна орієнтація, концептуальність, інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. У чоловіків вони вищі, ніж у жінок. Виявлено статистично значущі відмінності між громадянами з правими та лівими політичними орієнтаціями за такими показниками, як суб’єктна орієнтація та стійкість. Громадяни, що поділяють праві політичні погляди, мають вищі значення суб’єктної орієнтації, але нижчі значення стійкості громадянської ідентичності. Статистично значущі відмінності виявлено між прихильниками демократизму й авторитаризму за такими показниками, як концептуальність, репрезентованість та зрілість громадянської ідентичності. У громадян, що підтримують демократизм (визнання і здійснення демократії), поділяють демократичні цінності, ці показники вищі, ніж у прихильників авторитаризму. Висновки. Емпірично доведено наявність відмінностей у показниках зрілості громадянської ідентичності у жінок і чоловіків, представників різних вікових груп та політичних орієнтацій. Перспективою подальших досліджень є розробка програм щодо стимулювання розвитку зрілої громадянської ідентичності особистості з урахуванням з’ясованих вікових, статевих, політичних особливостей громадянської ідентичності українців.
Завантаження
Посилання
Буричко З. Концепт “мінімальної держави”: порівняльний аналіз у сучасних теоріях лібералізму. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2014. № 5. С. 123–132. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlu_ fps_2014_5_16
Карковська Р. Психологічні чинники політичної орієнтації студентів. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. 2011. № 14. С. 175–183. http://publications.lnu.edu.ua/ bulletins/index.php/filos/article/view/845/0
Оксамитна С. Ґендерні ролі та стереотипи. Основи теорії ґендеру / за ред. М. М. Скорик. Київ, 2004. С. 156–180. https://core.ac.uk/download/ pdf/149243852.pdf
Петровська І. Розробка та апробація опитувальника “Діагностика зрілості та типу громадянської ідентичності особистості”. Проблеми політичної психології. 2021. № 24(1). С. 208–232. https:// doi.org/10.33120/popp-Vol24-Year2021-76
Петровська І. Особливості психолого- консультативної роботи з проблемами громадянської ідентичності. Психологічний часопис. 2022. № 8(1). С. 88–101. https://doi. org/10.31108/1.2022.8.1.6
Помилуйко В. Характеристика вікових стадій дорослості з урахуванням можливості розвитку ключових компетентностей особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія психологічні науки. 2016. № 5(2). С. 50–55. https://pj.journal.kspu.edu/ index.php/pj/article/view/1153
Толочко С. Громадянська ідентичність особистості: актуальність формування та виявлення в сучасній Україні. Advanced Linguistics. 2023. № 11. С. 181–191. https://doi. org/10.20535/2617-5339.2023.11.277433
Dingler S., Kroeber C. Myths About Women in the Political Executive – How Gender Stereotypes Shape the Way MPs Assess the Competences of Ministers. Political Research Quarterly. 2023. Vol. 76(3). P. 1403–1417. https://doi. org/10.1177/10659129221141871
Enright E., Toledo W. What Type of Citizen Am I? Examining the Development of Preservice Teachers’ Civic Identities. Journal of Social Studies Education Research. 2023. Vol. 14(1). Р. 83–109. https:// jsser.org/index.php/jsser/article/view/4685
Fish J., Aguilera R., Ogbeide I., Ruzzicone D., Syed M. When the personal is political: Ethnic identity, ally identity, and political engagement among Indigenous people and people of color. Cultural Diversity and Ethnic Minority Psychology. 2021. Vol. 27(1). Р. 18–36. https://doi.org/10.1037/ cdp0000341
Gilmartin N. Civil society, solidarity and collective action: Conflict-related displacement in Northern Ireland’s Troubles, 1969–1974. Irish Journal of Sociology. 2023. Vol. 31(3). Р. 281–304. https:// doi.org/10.1177/07916035231171015
Habermas J. Citizenship and National Identity: Some Reflections on the Future of Europe. 1994. SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781446250600 Hassler T., Ulug O., Kappmeier M., Travaglino G. Intergroup contact and social change: An integrated contact-collective action model. Journal of Social Issues. 2021. Vol. 77(1). Р. 217–241. https://doi. org/10.31234/osf.io/n3xby
Idrus M., Hashim R., Raihanah M. Postcolonial Civic Identity and Youth (dis)organizing Environment: A Growth into Citizenship Analysis. Gema Online Journal of Language Studies. 2020. Vol. 20(2). P. 133–147. https://doi.org/10.17576/gema- 2020-2002-08
Jankowski M., Schneider S., Tepe M. How stable are ‘left’ and ‘right’? A morphological analysis using openended survey responses of parliamentary candidates. Party Politics. 2023. Vol. 29(1). Р. 26–39. https://doi.org/10.1177/13540688211059800
Kaldor М. Identity and War. Global Policy. 2013. Vol. 4. P. 336–346. https://doi.org/10.1111/1758- 5899.12084
Koc-Michalska K., Lilleker D., Baden C., Guzek D., Bene M., Doroshenko L., Gregor M., Scoric M. Digital media, democracy and civil society in Central and Eastern Europe. Journal of Information Technology and Politics. 2024. Vol. 21(1). Р. 1–5. https:// doi.org/10.1080/19331681.2023.2257012
Lep Z., Zupančič M. Civic Identity in Emerging Adulthood: Validation of the Civic Identity Status Scale. European Journal of Psychological Assessment. 2023. Vol. 39(2). P. 114–123. https://doi. org/10.1027/1015-5759/a000696
Martínez M., Ropert M., Rivas C., Valdés N. Identity narratives of youth involved and uninvolved in social and political participation. Qualitative Psychology. 2023. Vol. 10(2). Р. 186–207. https://doi. org/10.1037/qup0000260
Mitasova S., Romanova E., Shutova N., Voronova M., Kolpakova Y., Yakovleva S. Structural components of civic identity in the context of student youth education. Edulearn21 Proceedings. 2021. P. 4667–4670. https://doi.org/10.21125/edulearn. 2021.0969
Nagpal M., Cao J., Mai K., de Cremer D. How Can Women Take Advantage of the High-Tech Era to be Perceived as Effective Leaders? Being Tech-Savvy Helps. Journal of Leadership & Organizational Studies. 2023. Vol. 30(4). Р. 397–412. https://doi. org/10.1177/15480518231200618
Ohmura T., Bailer S. Power-seeking, networking and competition: why women do not rise in parties. West European Politics. 2023. Vol. 46(5). Р. 897–927. https://doi.org/10.1080/01402382.2 022.2097442
Reich W. The mass psychology of Fascism. 1946. Orgone Institute Press. URL: https://psycnet.apa.org/ record/1946-04712-000 Rubin B. “There’s still not justice”: Youth civic identity development amid distinct school and community contexts. Teachers College Record. 2007. Vol. 109(2). P. 449–481 https://doi. org/10.1177/016146810710900202
Sasse G., Lackner A. War and Identity: The case of the Donbas in Ukraine. Post-Soviet Affairs. 2018. 34. P. 139–157. https://doi.org/10.1080/10605 86X.2018.1452209
St Watson P. W. J. Stereotype threat research in real-world gendered contexts: Looking to the future. The Routledge International Handbook of Gender Beliefs, Stereotype Threat, and Teacher Expectations. 2023. P. 93–104 https://doi. org/10.4324/9781003275763-11
Suprun V., Volovenko I., Radionova T., Muratova O., Lakhach T., Melnykova-Kurhanova O. Gender Stereotypes in Ukrainian Mass Media and Media Educational Tools to Contain Them. Postmodern Openings. 2022. Vol. 13(1). Р. 372–387. https://doi. org/10.18662/po/13.1/402
Toledo W., Enright E. Reconceptualizing Civic Perspective- Taking: An Analysis of Elementary Student Verbal and Written Contributions within a Curricular Intervention. The Elementary School Journal. 2022. Vol. 123(1). P. 64–98. https://doi. org/10.1086/720719
Verbena S., Procentese F., Gatti F., Ciavolino E., Mannarini T. Immigrant collective civic action: Integrating group resilience into the social identity model of collective action. Journal of Community and Applied Social Psychology. 2023. Vol. 33(6). Р. 1347–1361. https://doi.org/10.1002/casp.2736
Winter K., Pummerer L., Sassenberg K. Change by (almost) all means: The role of conspiracy mentality in predicting support for social change among the political left and right. European Journal of Social Psychology. 2023. Vol. 53(7). Р. 1563– 1575 https://doi.org/10.1002/ejsp.2995
Yates М., Youniss J. Introduction: International Perspectives on the Roots of Civic Identity. In: Yates M, Youniss J, eds. Roots of Civic Identity. Cambridge University Press. 1998. P. 1–15. https://doi. org/10.1017/CBO9780511751820
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
