Психологічна підготовка сестер медичних до надання паліативної та хоспісної допомоги як фактор їхньої професіоналізації
Анотація
Мета роботи: узагальнити рівень психологічної підготовки сестер медичних до надання паліативної та хоспісної допомоги як визначального фактору набуття професійної готовності, починаючи від додипломного періоду навчання у закладах вищої освіти, сестер медичних загальної практики до аналізу цієї компоненти серед сестер медичних із досвідом роботи у відповідній галузі. Методи. Анкетування, суб’єктивно оцінний метод, методика “Книжкова полиця”. За допомогою описової статистики, методу Краскала-Уоллеса для трьох і більше незалежних вибірок, кореляційного аналізу за Спірменом, а також множинного регресійного аналізу методом поетапного включення показників були опрацьовані результати дослідження. Показники рівня готовності сестер медичних паліативної служби та сестер медичних загального профілю є вищими, аніж у здобувачів вищої медичної освіти – р≤.000001 (критерій Краскала-Уоллеса). Підсумки проведеного анкетування: 66.0% сестер медичних загального профілю і 54.0% сестер медичних паліативної служби виявляють високий, а 70.0% здобувачів вищої освіти – середній з тенденцією до високого загальний рівень професійної готовності до роботи з інкурабельними пацієнтами. Встановлено, що, за критерієм рангової кореляції Спірмена, з віком підвищується рівень професійної готовності сестер медичних до надання паліативної допомоги – rs= .42 при р≤ .004. Для 61.0% здобувачів освіти, 50.0% сестер медичних паліативної служби та 76% сестер загального профілю переважають дефіцитарні мотиви. При цьому метамотиви праведності та святості, духовного самовдосконалення, служіння, мудрості, вагомими є лише для 7.0% здобувачів вищої освіти, 16% сестер медичних загального профілю та 25.0% сестер медичних паліативної служби. У сестер медичних паліативної служби мотив служіння проявлений сильніше (р≤.020). Множинний регресійний аналіз вказав на вагомість стажу роботи (р≤ .003), рівня освіти (р≤.001), зменшення зосередженості на власній безпеці й упевненості як смислоутворюючих мотивах (р≤.030). Дискусія і висновки. Переважна більшість респондентів на всіх етапах професійної підготовки виявляють бажання допомагати інкурабельним пацієнтам. З віком важливість цього догляду ще більше усвідомлюється. Для сестер медичних паліативних відділень більш вагомим, ніж для інших, є мотив служіння. Стаж трудової діяльності та рівень освіти є визначальним фактором серед інших досліджуваних змінних визначення професійної готовності до роботи у паліативі. На рівні додипломної освіти вкрай необхідним є включення у навчальні програми блоків тем, які б посилили прояв особистісних метамотивів.
Завантаження
Посилання
Chernyshenko, T. (2015). Pidhotovka medychnykh sester z paliatyvnoi dopomohy v Ukraini [Training of nurses in palliative care in Ukraine]. Reabilitatsiia ta paliatyvna medytsyna – Rehabilitation and palliative medicine], 2(2), 78–83. http://surl.li/jtlaa
Crimmins, R. M., Elliott, L., & Absher, D. T. (2020). Palliative care in a death-denying culture: Exploring barriers to timely palliative efforts for heart failure patients in the primary care setting. American Journal of Hospice and Palliative Medicine, 38(1), 77–83. https://doi.org/10.1177/1049909120920545
Marchuk, O. (2021). Eastern patristic tradition of interpretation “νοῦς-λόγος”: the sanogenical-therapeutic potential of communicativeness (Part II. Prospects of the practical implementation). Osvitnii dyskurs: zbirnyk naukovykh prats – Educational discourse: a collection of scientific works], 35(7), 86–97. https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.35(7)-8
Marchuk, O. T., & Marchuk, I. V. (2022). Perspektyvy praktychnoi realizatsii kontseptiv neopatrystychnoho napriamu terapevtychnoho bohoslovia v ukrainskomu medychnomu kapelanstvi [Prospects of the Practical Implementation of the Concepts of the Neopatrist Direction of Therapeutic Theology in the Ukrainian Medical Chaplaincy]. Osvitnii dyskurs: zbirnyk naukovykh prats – Educational discourse: a collection of scientific works], 42(10–12), 98–110 https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.42(10-12)-10
Marciniak, K., Scherg, A., Paal, P., Mason, S., & Elsner, F. (2023). The outcomes of postgraduate palliative care education and training: Assessment and comparison of nurses and physicians. BMC Palliative Care, 22(1). https://doi.org/10.1186/s12904-023-01217-1
Marshall, A. P., Tobiano, G., Roberts, S., Isenring, E., Sanmugarajah, J., Kiefer, D., … Molassiotis, A. (2020). End-user perceptions of a patient- and family-centred intervention to improve nutrition intake among oncology patients: A descriptive qualitative analysis. BMC Nutrition, 6(1). https://doi.org/10.1186/s40795-020-00353-8
Paladino, J., Sanders, J. J., Fromme, E. K., Block, S., Jacobsen, J. C., Jackson, V. A., … Mitchell, S. (2023). Improving serious illness communication: A qualitative study of clinical culture. BMC Palliative Care, 22(1). https://doi.org/10.1186/s12904-023-01229-x
Pandya, S., & Muckaden, M. (2016). Motivation of volunteers to work in Palliative Care Setting: A qualitative study. Indian Journal of Palliative Care, 22(3), 348. https://doi.org/10.4103/0973-1075.185083
Pomytkin, E. O. (2013). Psykholohichna diahnostyka dukhovnoho potentsialu osobystosti [Psychological diagnosis of the spiritual potential of the individua]. Kirovohrad: Imeks-LTD, 100–103 URL: http://surl.li/klvzx
Pro udoskonalennia orhanizatsii nadannia paliatyvnoi dopomohy v Ukraini : nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 01 lypnia 2020 roku № 609/34892 [On improving the organization of palliative care in Ukraine: order of the Ministry of Health of Ukraine dated July 1, 2020 № 609/34892]. URL: http://surl.li/jtkxj
Schroeder, K., & Lorenz, K. (2018). Nursing and the future of Palliative Care. Asia-Pacific Journal of Oncology Nursing, 5(1), 4–8. https://doi.org/10.4103/apjon.apjon_43_17
Sijabat, M., Dahlia, D., & Waluyo, A. (2019). Experiences of palliative care nurses in providing home-based care for patient with advanced cancer. Enfermería Clínica, 29, 413–417. https://doi.org/10.1016/j.enfcli.2019.04.060
Silva, T. C., Nietsche, E. A., & Cogo, S. B. (2022). Palliative care in primary health care: An integrative literature review. Revista Brasileira de Enfermagem, 75(1). https://doi.org/10.1590/0034-7167-2020-1335
Sorensen, A., Le, L. W., Swami, N., Hannon, B., Krzyzanowska, M. K., Wentlandt, K., Rodin, G., & Zimmermann, C. (2020). Readiness for delivering early palliative care: A survey of primary care and specialised physicians. Palliative Medicine, 34(1), 114–125. https://doi.org/10.1177/0269216319876915
Stenman, T., Näppä, U., Rönngren, Y., & Melin-Johansson, C. (2023). “Daring to deal with the difficult and unexpected” registered nurses confidential conversations with patients with palliative care needs: A qualitative interview study. BMC Palliative Care, 22(1). https://doi.org/10.1186/s12904-023-01228-y
Tymofiieva, M. P., Marchuk, I. V., & Marchuk, O. T. (2022). Spiritual and personal orientation of nurses’ practice in dealing with palliative patients. Insight: the psychological dimensions of society, 7, 118–130. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-7-9
Yang, Y., Cui, M., Zhao, X., Wang, S., Wang, Y., & Wang, X. (2023). Association of Pain Management and positive expectations with psychological distress and spiritual well‑being among terminally ill cancer patients admitted to a Palliative Care Unit. BMC Nursing, 22(1). https://doi.org/10.1186/s12912-023-01259-z
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
