Порівняння життєво-змістових параметрів наркотично залежних осіб юнацького та молодіжного віку
Анотація
Мета роботи полягає в емпіричному дослідженні й порівнянні життєво-змістових параметрів наркотично залежних осіб юнацького та молодіжного віку. Реалізовано спробу визначення та порівняння показників суб’єктивного контролю, функціонального стану та сенсожиттєвих орієнтацій двох категорій наркозалежних – юнацького і молодіжного віку. Емпіричну базу дослідження склали дві групи респондентів, які зверталися за допомогою до міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія” (Київ, Україна): наркозалежні юнацького віку 18–23 років (n=52) та пацієнти молодіжного віку 24–29 років (n=46). Методи: бібліосемантичний, порівняльний, психолого-діагностичний (валідні опитувальники), метод системного аналізування та узагальнення, математико-статистичний. Результати. З’ясовано, що наркотизм молоді є динамічним явищем, що виявляє супутні ознаки поведінки наркозалежних у різних вікових групах. Юнаки з ознаками адикції демонструють низький рівень суб’єктивного контролю, вони не вбачають зв’язку між своїми діями та значимими для себе подіями; у них проявляється монотонія, яка визначає поведінку щодо пошуку джерел нових відчуттів. Натомість, у наркозалежних молодіжного віку діагностується більш високий рівень суб’єктивного контролю, насамперед, у міжособистісних стосунках та у сфері досягнень; у них спостерігається значно більша вираженість втоми. Доведено, що наркотична залежність вносить певні корективи в сенсожиттєві орієнтації молоді. Зокрема, у наркозалежних молодіжного віку (порівняно з юнаками) встановлена неадекватність при визначенні цілей в житті; прагнення жити сьогоднішнім чи навіть учорашнім днем. Дискусія і висновки. Узагальнено й обґрунтовано змістові параметри наркотичної залежності представників юнацького та молодіжного віку. Пояснено з’ясовані відмінності в показниках суб’єктивного контролю респондентів за перебігом та сферами власної життєдіяльності, що ймовірно є спокусою щодо вживання наркотиків. Окреслено особливості функціонального стану організму респондентів, а також сенсожиттєві орієнтації наркозалежної молоді.
Завантаження
Посилання
Aleksandrov, D., Okhrimenko, I., Medvediev, V., Moiseieva, O., & Prontenko, K. (2020). Psychoprophylactic correction of the individual psychological factors of narcotism. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(2), 01–17. https://doi.org/10.18662/brain/11.2/71
Ashar, B. H. (2019). Deviant Behavior. Medical Clinics of North America, 103(5), XV–XVI. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2019.05.010
Baklytska, O. P., Baklytsky, I. O., Sirko, R. I., & Slobodianyk, V. I. (2015). Psykhodiahnostyka. Psykholohichnyy praktykum [Psychodiagnosis. Psychological workshop]. Lviv: Spolom. http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/17579
Bateson, A., & Dardick, W. R. (2020). A comparison of the two-option versus the four-option multiple-choice item: A case for fewer distractors. Personnel Assessment and Decisions, 6(3), Article 5. https://doi.org/10.25035/pad.2020.03.005
Blum, K., Bowirrat, A., Gomez, L. L., Downs, B. W., Bagchi, D., Barh, D., et al. (2022). Why haven’t we solved the addiction crisis?. Journal of the Neurological Sciences, 442, e120404. https://doi.org/10.1016/j.jns.2022.120404
Bondarenko, V., Okhrimenko, I., Piaskovskyi, V., Antoshchuk, A., & Marchuk, A. (2022). Scientific tools for forming professional competence of patrol police officers. International Journal of Evaluation and Research in Education, 11(2), 687–695. https://doi.org/10.11591/ijere.v11i2.21987
Clerke, J. A., Congiu, M., & Mameli, M. (2021). Neuronal adaptations in the lateral habenula during drug withdrawal: Preclinical evidence for addiction therapy. Neuropharmacology, 192, e108617. https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2021.108617
Costin, A., & Roman, A. F. (2020). Discussing with the parents of high school students: What do they know about drugs?. Postmodern Openings, 11(1), 01–19. https://doi.org/10.18662/po/105
DeYoung, C. G., Beaty, R. E., Genç, E., Latzman, R. D., Passamonti, L., Servaas, M. N., et al. (2022). Personality neuroscience: An emerging field with bright prospects. Personality Science, 3, 1–21. https://doi.org/10.5964/ps.7269
Farisco, M., Evers, K., & Changeux, J. P. (2018). Drug addiction: From neuroscience to ethics. Frontiers in Psychiatry, 9, 595. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00595
Garland, E. L. (2021). Mindful positive emotion regulation as a treatment for addiction: from hedonic pleasure to self-transcendent meaning. Current Opinion in Behavioral Sciences, 39, 168–177. https://doi.org/10.1016/j.cobeha.2021.03.019
Graham, D. P., Harding, M. J., & Nielsen, D. A. (2022). Pharmacogenetics of addiction therapy. Methods in Molecular Biology (Clifton, N. J.), 2547, 437–490. https://doi.org/10.1007/978-1-0716-2573-6_16
Griban, G. P., Okhrimenko, I. М., Myroshnychenko, M. S., Tomenko, O. A., Matrosov, S. O., & Rohovenko, M. M. (2022). Ecological education and its relationship with students’ health. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 75(2), 525–532. https://doi.org/10.36740/WLek202202136
Griban, G. P., Yavorska, T. Y., Tkachenko, P. P., Kuvaldina, O. V., Dikhtiarenko, Z. M., Yeromenko, E. A., et al. (2020). Motor activity as the basis of a healthy lifestyle of student youth. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 73(6), 1199–1206. https://doi.org/10.36740/WLek202006123
Hamonniere, T., & Varescon, I. (2018). Metacognitive beliefs in addictive behaviours: A systematic review. Addictive Behaviors, 85, 51–63. https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2018.05.018
Iswardani, T., Dewi, Z. L., Mansoer, W. W., & Irwanto, I. (2022). Meaning-making among drug addicts during drug addiction recovery from the perspective of the meaning-making model. Psych, 4(3), 589–604. https://doi.org/10.3390/psych4030045
Morris, N. P., & Bentzley, B. S. (2020). Supporting the use of medications for addiction treatment in US drug courts: Opportunities for health professionals. Journal of Addiction Medicine, 14(4), 277–279. https://doi.org/10.1097/ADM.0000000000000583
Okhrimenko, I. М., Tomenko, O. A., Leonenko, A. V., Cherednichenko, S. V., Krasilov, A. D., Liakhova, N., et al. (2023). Cadets’ motivation for motor activity as an important factor in improving their health. Polski merkuriusz Lekarski : organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego, 51(3), 260–267. https://doi.org/10.36740/Merkur202303113
Olsen, Y. (2022). What is addiction? History, terminology and core concepts. The Medical Clinics of North America, 106(1), 1–12. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2021.08.001
Polkhovska, I. K., Sydorenko, A. S., & Melnyk O. D. (2020). The right to medical assistance for drug addicts: Examination of the problem. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 73(12 pt. 2), 2927–2933. https://doi.org/10.36740/WLek202012237
Popovych, I., Blynova, O., Halian, I., & Savchuk, O. (2020). Self-efficacy of future athletes with different levels of psychological safety. Journal of Physical Education and Sport, 20(5), 2718–2724. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.05370
Popovych, I., Hoi, N., Koval, I., Vorobel, M., Semenov, O., Semenova, N., et al. (2022). Strengthening of student youth’s mental health using play sports. Journal of Physical Education and Sport, 22(6), 1384–1395. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.06174
Razaghi, E., Farhoudian, A. Pilevari, A., Noroozi, A., Hooshyari, Z., Radfar, R., et al. (2023). Identification of the socio-cultural barriers of drug addiction treatment in Iran. Heliyon, 9(5), e15566. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e15566
Rømer Thomsen, K., Callesen, M. B., Hesse, M., Kvamme, T. L., Pedersen, M. M., Pedersen, M. U., et al. (2018). Impulsivity traits and addiction-related behaviors in youth. Journal of Behavioral Addictions, 7(2), 317–330. https://doi.org/10.1556/2006.7.2018.22
Roos, C. R., & Witkiewitz, K. A. (2017). contextual model of self-regulation change mechanisms among individuals with addictive disorders. Clinical Psychology Review, 57, 117–128. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2017.08.008
Ruisoto, P., & Contador, I. (2019). The role of stress in drug addiction. An integrative review. Physiology & Behavior, 202, 6 2–68. https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2019.01.022
Truong, A., Moukaddam, N., Toledo, A., & Onigu-Otite, E. (2017). Addictive disorders in adolescents. The Psychiatric clinics of North America, 40(3), 475–486. https://doi.org/10.1016/j.psc.2017.05.012
van der Weele, S., Bredewold, F., Leget, C., & Tonkens, E. (2021). What is the problem of dependency? Dependency work reconsidered. Nursing Philosophy: An International Journal for Healthcare Professionals, 22(2), e12327. https://doi.org/10.1111/nup.12327
Verdejo-Garcia, A., Garcia-Fernandez, G., & Dom, G. (2019). Cognition and addiction. Dialogues in ClinicalNeuroscience, 21(3), 281–290. https://doi.org/10.31887/DCNS.2019.21.3/gdom
Volkow, N. D., Jones, E. B., Einstein, E. B., & Wargo, E. M. (2019). Prevention and treatment of opioid misuse and addiction: A review. JAMA Psychiatry, 76(2),
208–216. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2018.3126
Wang, S. C., Chen, Y. C., Lee, C. H., & Cheng, C. M. (2019). Opioid addiction, genetic susceptibility, and medical treatments: A review. International Journal of Molecular Sciences, 20(17), 4294. https://doi.org/10.3390/ijms20174294
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
