Взаємозв’язок комунікативно-мовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів

Ключові слова: соціально-особистісні характеристики, комунікативний контроль, емпатія, альтруїзм, емпатичні здібності, просоціальні схильності

Анотація

У статті представлено результати теоретичного та емпіричного аналізування проблеми впливу комунікативно-мовленнєвої компетентності на розвиток просоціальної поведінки майбутніх фахівців соціономічного фаху. Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку між рівнем розвитку комунікативно- мовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів. У дослідженні використано методи: аналізування наукових джерел, спостереження, опитування з метою з’ясування рівня розвитку комунікативної компетентності та просоціальної поведінки, методи математичної статистики. Результати. З’ясовано особливості розвитку комунікативного контролю у спілкуванні, рівень сформованості компетентності в спілкуванні; мовленнєвої компетентності, рівень емпатійних здібностей, просоціальні тенденції фахових компетентностей у студентів на різних етапах навчання: першого року (етап входження в професію) і шостого року навчання (здобуття повної вищої освіти). Встановлено, що чим вищий рівень комунікативно-мовленнєвої підготовки у студентів-першокурсників, тим вищі показники емпатійних здібностей та альтруїстичної тенденції просоціальної поведінки, а рівень конформізму та поступливості знижується. Виявлено, що у студентів-магістрів зі збільшенням комунікативно-мовленнєвої підготовки підвищується емпатія та поступлива просоціальна тенденція, при цьому знижується емоційність та альтруїзм, орієнтація на надання допомоги людям, які мають потребу в емоційній підтримці та можливість безкорисливого і благодійного надання допомоги. Констатовано статистично достовірні відмінності у групах студентів першого та шостого курсів у рівні комунікативно-мовленнєвої підготовки та рівні розвитку емпатійних тенденцій. Відповідно, магістранти переважають першокурсників. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що підвищення рівня комунікативних характеристик у студентів соціономічного фаху має суттєвий вплив на прояв просоціальних тенденцій. Зроблено припущення, що освітня підготовка фахівців соціономічного фаху не долає існуючої невідповідності між особистісним і професійним становленням студентів. Зазначено, що виявлений вплив розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності на формування просоціальної поведінки у студентів соціономічного фаху вказує на необхідність подальшого дослідження проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвої складової у підготовці психологів та соціальних працівників.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Benish-Weisman, М., Daniel, E., Sneddon, J., & Lee, J. (2019). The relations between values and prosocial behavior among children: The moderating role of age. Personality and Individual Differences, 141, 241–247. https://doi.org/10.1016/j.paid.2019.01.019
Bhogal, M. S., & Farrelly, D. (2019). The psychology of prosocial behavior: An introduction to a special issue. Current Psychology, 38, 910–911. https://doi.org/10.1007/s12144-019-00377-9
Chaikovska, O., Holovach, T., Melnyk, L., & Kuzo, L. (2020). Prosocial Behaviour of Teenagers and Adolescents: Concepts and Tendencies. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(1), 226–243.https://doi.org/10.18662/rrem/211
Coombs, W. T., & Tachkova, E. R. (2023). Integrating Moral Outrage in Situational Crisis Communication Theory: A Triadic Appraisal Model for Crises.Management Communication Quarterly. https://doi.org/10.1177/08933189221151177
Daga, S., & Rajan, G. (2023). Investigating Linguistic Abilities and its Relationship with Empathy, Emotional Intelligence and Cognitive Flexibility. PSYCHOLINGUISTICS, 33(2), 57–89. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2023-33-2-57-89
Fonteyn, L. (2020). Book Review: English Historical Linguistics: Approaches and Perspectives. Journal of English Linguistics, 48(2), 199–204. https://doi.org/10.1177/0075424220913087
Harwood, J., & Tracy, K. (2021). Language–AND–Social Psychology: Epilogue. Journal of Language and Social Psychology, 40(1), 172–178. https://doi.org/10.1177/0261927X20962846
Ironsi, C. S. (2023). Improving Communicative Competence Levels of Pre-Service Teachers Through Spoken-Based Reflection Instruction. Journal of Education, 203(3), 678–689. https://doi.org/10.1177/00220574211044543
Jiang, Y., Yao, Y., Zhu, X., & Wang, S. (2021). The Influence of College Students’ Empathy on Prosocial Behavior in the COVID-19 Pandemic: The Mediating Role of Social Responsibility. Frontiers in Psychiatry, 12, 782246. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.782246
Kazmirenko, V. P., Sivers, Z. V. & Dukhnevych, V. M. (2011). Aktyvizatsiia kohnityvnykh protsesiv u spilkuvanni [Activation of cognitive processes in communication]. Kyiv: Milenium. http://psy-lpr.at.ua/Materials/aktivizacija_kognitivnikh_procesiv_u_spilkuvanni.pdf
Kiessling, C., & Fabry, G. (2021). What is communicative competence and how can it be acquired? GMS Journal for Medical Education, 38(3), 49. https://doi.org/10.3205/zma001445
Kim, M. Y., Joshanloo, M., & Foldesi, E. (2020). Relationship Between Emotional Expression Discrepancy and Life Satisfaction Across Culture and Personal Values. Current Psychology, 39, 1087–1097. https://doi.org/10.1007/s12144-018-9826-6
Korchakova, N. V. (2018). Vikova heneza prosotsialnoi povedinky [Age-related genesis of personality prosociality]. Candidate’s thesis. Kyiv. https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/%D0%94_26.053.10/Korchakova.pdf
Korniyaka, O. (2018). The Communicative Determinants of Professional Self-Fulfilment of University Lecturers. PSYCHOLINGUISTICS, 23(1), 139–159. https://doi.org/10.5281/zenodo.1211179
Lukianchuk, N. V. (2013). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti obdarovanykh starshoklasnykiv u virtualnii komunikatsii [Formation of communicative competence of gifted high school students in virtual communication]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti – Education and development of a gifted personality, 5, 35–39. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otros_2013_5_11
Martí-Vilar, M., Corell-García, L., & Merino-Soto, C. (2019). Systematic review of prosocial behavior measures. Revista de Psicología, 37(1), 349–377. https:/psycnet.apa.org/doi/10.18800/psico.201901.012
Oberle, E., Ji, X. R., & Molyneux, T. M. (2023). Pathways from Prosocial Behaviour to Emotional Health and Academic Achievement in Early Adolescence. The Journal of Early Adolescence, 43(5), 632–653. https://doi.org/10.1177/02724316221113349
Rickheit, G., & Strohner, H. (2008). Handbook of communication competence. Berlin. https://doi.org/10.1515/9783110199000
Rivella, C., Zanetti, A., Bertamino, M., Primavera, L., Moretti, P., & Viterbori, P. (2022). Emotional and social functioning after stroke in childhood: a systematic review. Disability and Rehabilitation. https://doi.org/10.1080/09638288.2022.2144490
Samper, P., Llorca, A., Malonda, E., & Mestre, M. V. (2021). Examining the predictors of prosocial behavior in young offenders and nonoffenders. International Journal of Behavioral Development, 45(4), 299–309.https://doi.org/10.1177/0165025421995930
Shashikanta, T., Rupsha, M., Quais, F, Bikesh, K., & Arindam, B. (2019). Use of Prosocial Word Enhances the Processing of Language: Freguency Domain Analysis of Human EEG. Journal of Psycholinguist Research, 48(1), 145–161. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30043323/,
Shevchenko, N. F. (2005). Stanovlennia profesiinoi svidomosti praktychnykh psykholohiv u protsesi fakhovoi pidhotovky [Formation of professional consciousness of practical psychologists during the professional training]. Kyiv: Milenium. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2015_3_23
Shevenko, A. M. (2016). Metodychne zabezpechennia vidboru uchnivskoi molodi do vyshchykh navchalnykh zakladiv pedahohichnoho profiliu [Methodological support for the selection of young students to higher educational institutions of a pedagogical profile]. Kyiv. https://lib.iitta.gov.ua/705891/1/методичні%20реком_Шевенко.pdf
Tarvin, L. D. (2015). Communicative Competence: Its Definition, Connection to Teaching, and Relationship with Interactional Competence. Research. https://doi.org/10.13140/RG.2.1.3214.2807
Turchak, O. M. (2015). Psykholohichni osoblyvosti verbalnykh proiaviv tryvozhnosti studentiv u sytuatsiiakh emotsiinoi napruhy [Psychological features of students’ verbal manifestations of anxiety in situations of emotional tension]. Candidate’s thesis. Ostroh. https://theses.oa.edu.ua/DATA/55/Tyrchak_O_M.pdf
Tur, O. M. (2019). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv iz dokumentoznavstva ta informatsiinoi diialnosti v protsesi profesiinoi pidhotovky [Theoretical and methodological principles of the formation of communicative competence of future specialists in document studies and information activities in the process of professional training]. Doctor’s thesis. Kharkiv. http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/2019/10/dis_Tur_dodatku.pdf
Virta, J., Hökkä, P., Eteläpelto, A., & Rasku-Puttonen, H. (2023). Informal learning contexts in the construction of physical education student teachers’ professional identity. European Physical Education Review, 29(1), 22–39. https://doi.org/10.1177/1356336X221105263
Опубліковано
2023-11-03
Сторінки
174-195
Як цитувати
Чайковська О., Мельник Л., & Кузьо Л. (2023). Взаємозв’язок комунікативно-мовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (10), 174-195. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-9
Розділ
ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ ТА ПСИХОЛОГІЯ РОЗВИТКУ