Операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя
Анотація
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпірична операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя. Важливі завдання дослідження випливають з мети і гіпотези: з’ясування статистично достовірних відмінностей досліджуваних параметрів між вибірками бакалаврів і магістрантів; з’ясування статистично достовірних зв’язків темпоральності з незалежними змінними; компаративне дослідження вибірки респондентів оптимального (групи II) і загального профілів (групи I). Методи: теоретичні – аналізування, узагальнення і порівняння; емпіричні – опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” (ШПБ) (Ryff, Keyes, 1995), адаптація С. Карсканової (2011); середній бал успішності здобувачів визначено за ECTS (100-бальна шкала). Результати. З’ясовано, що бакалаври (група I мають значущу перевагою за єдиним параметром – “майбутнє” (М) (U=612.000; p=.003). Побудовано кореляційну матрицю і зафіксовано десять достовірних кореляційних зв’язків (р≤.05; р≤.01) параметрів часової перспективи з незалежними змінними. Здійснено поділ вибіркової сукупності на дві групи: оптимальний (група 2) і загальний профілі (група 1). Зафіксовано очікувану перевагу оптимального профілю за чотирма шкалами: “мета життя” (t = 3.12; р < .010), “позитивні стосунки” (t = 2.42; р < .050), “рівень психологічного благополуччя” (t = 2.21; р < .050) і “середній бал успішності” (t = 2.45; р < .050). Дискусія і висновки. Пояснено, що статистично достовірна перевага вибірки бакалаврів за позитивним майбутнім (ПМ) (U=612.000; p>.010) є високим рівнем оптимістичних інтенцій життєвої перспективи, відсутністю негативного чи будь-якого досвіду практичної діяльності, вірою у свою успішність, на відміну від вибірки магістрантів. Обґрунтовано, що мета життя в оптимальному профілі є стрижневим виміром, який має найвищий рівень статистично достовірної відмінності (р < .010) від загального профілю. Узагальнено, що операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя має наукову новизну, а з’ясовані емпіричні дані доцільно взяти до уваги організаторам освітнього процесу в університетах.
Завантаження
Посилання
Bocheliuk, V. Y., Zavatska, N. Y., Bokhonkova, Y. O., Toba, M. V., & Panov, N. S. (2020). Emotional Burnout: Prevalence Rate and Symptoms in Different Socio-Professional Groups. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treatment, 8(1), 33–40. https://doi.org/10.6000/2292-2598.2020.08.01.5
Berezovska, L. (2020). Psychological welfare and life satisfaction: an empirical view. Bulletin of National Defense University of Ukraine, 53(3), 24–32. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2019-53-3-24-32
Blynova, O., Derevianko, S., Ivanova, O., Popovych, I., & Estay Sepulveda, J. G. (2022). Professional relevance of potential labor emigrants. Revista Notas Históricas y Geográficas, 29, 88–106. https://www.revistanotashistoricasygeograficas.cl/index.php/nhyg/article/view/435
Karskanova, S. V. (2011). K. Ryff’s questionnaire “Scales of psychological well-being”: the process and results of adaptation. Practical psychology and social work, 1, 1–10. https://www.academia.edu/4482649/%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA
Chen, K., & Chen, C. (2022). Effects of University Teachers’ Emotional Labor on their Well-Being and Job Satisfaction. Revista de Cercetare si Interventie Sociala, 78, 123–132, https://doi.org/10.33788/rcis.78.8
Crowley, C., Kapitula, L. R., & Munk, D. (2022). Mindfulness, happiness, and anxiety in a sample of college students before and after taking a meditation course. Journal of American College Health, 70(2), 493–500. https://doi.org/10.1080/07448481.2020.1754839
Fisher, J. J., Kaitelidou, D., & Samoutis, G. (2019). Happiness and physical activity levels of first year medical students studying in Cyprus: a cross-sectionalsurvey. BMC Medical Education, 19, 475, https://doi.org/10.1186s12909-019-1790-9
Hudimova, A., Popovych, I., Savchuk, O., Liashko, V., Pyslar, A., & Hrys, A. (2021). Research on the relationship between excessive use of social media and young athletes’ physical activity. Journal of Physical Education and Sport, 21(6), 3364-3373. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.06456
Jankowski, T., Bak, W., & Miciuk, L. (2022). Adaptive self-concept: Identifying the basic dimensions of self-beliefs. Self and Identity, 21(7), 739–774. https://doi.org/10.1080/15298868.2021.1997796
Kovtunyk, I., Ishchenko, Y., Yuvsechko, Y., Tychyna, V., & Datso, T. (2023). Social Changes that Occurred on the European Continent Due to the War in Ukraine. Lessons Learned or History Repeating?. Revista de Cercetare si Interventie Sociala, 82, 38–49. https://doi.org/10.33788/rcis.82.3
Lawler, M., Heary, C., & Nixon, E. (2021). Irish adolescents’ perspectives of the factors influencing motivation in team sport. Qualitative Research in Sport, Exercise and Health, 6(13), 920–935. https://doi.org/10.1080/2159676X.2020.1795706
Letiucha, L., Petrov, O., & Zavatskyi, V. (2019). Concept UNIVERSITY: Comparative Characteristics of Lexicographic and Psycholinguistic Portrait. PSYCHOLINGUISTICS, 26(2), 208-223. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-2-208-223
Luthra, S., Agrawal, S., Kumar, A., Sharma, M., Joshi, s., & Kumar, J. (2023). Psychological well-being of young adults during COVID-19 pandemic: Lesson learned and future research agenda. Heliyon, 9(5), e15841. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e15841
Mahlo, L., & Windsor, T. D. (2021). Older and more mindful? Age differences in mindfulness components and well-being. Aging & Mental Health, 25(7), 1320–1331. https://doi.org/10.1080/13607863.2020.1734915
Mordkovich, O., Samohvalova, O., & Galtseva, O. (2020). The Specifics of the Formation of the Temporal Competence of Students of Economic Profile. In: Solovev, D.B., Savaley, V.V., Bekker, A.T., Petukhov, V.I. (eds) Proceeding of the International Science and Technology Conference “FarEastСon 2019”. Smart Innovation, Systems and Technologies, 172. Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-15-2244-4_43
Nosov, P. S., Popovych, I. S., Cherniavskyi, V. V., Zinchenko, S. M., Prokopchuk Y. A., & Makarchuk D. V. (2020). Automated identification of an operator anticipation on marine transport. Radio Electronics, Computer Science, Control, 3, 158-172. https://doi.org/10.15588/1607-3274-2020-3-15
Öktem, T., & Çingöz, Y. E. (2023). The Effect of Motivation to Participate in Sports on Happiness Level in University Students. Education Quarterly Reviews, 6(1), 388-394. https://doi.org/10.31014/aior.1993.06.01.715
Plokhikh, V., Popovych, I., Zavatska, N., Losiyevska, O.,Zinchenko, S., Nosov, P., & Aleksieieva, M. (2021). Time Synthesis in Organization of Sensorimotor Action. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 164-188. https://doi.org/10.18662/brain/12.4/243
Popovych, I., Chervinska, I., Kazibekova, V., Vasylyk, V., Verbeschuk, S., & Gniezdilova, V. (2022). Young athletes’ time perspective as a factor in the development of sports motivation. Journal of Physical Education and Sport, 22(10), 2427-2435. https://doi.org//10.7752/jpes.2022.10310
Popovych I., Pavliuk M., Hrys A., Sydorenko O.,Fedorenko A., & Khanetska T. (2021). Pre-game expected mental states in men’s mini-football teams: a comparative analysis. Journal of Physical Education and Sport, 21(2), 772–782. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.02096
Popovych, I., Shevchenko, N., Raievska, Ya., Myshchyshyn, M., Hoian, I., Yakovleva, S., & Los, O. (2023). Operationalization of physical work ability of young athletes in terms of psychological well-being. Journal of Physical Education and Sport, 23(6), 1456-1464. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.06178
Popovych, I., Zavatskyi, V., Tsiuniak, O., Nosov, P., Zinchenko, S., Mateichuk, V., Zavatskyi, Yu., & Blynova, O. (2020). Research on the Types of Pre-game Expectations in the Athletes of Sports Games. Journal of Physical Education and Sport, 20(1), 43–52. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01006
Ryff, C. D., & Keyes, C. L. M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69(4), 719–727. https://doi.org/10.1037/0022-3514.69.4.719
Senyk, O., Abramov, V., Bedan, V., Bunas, A., Hrechkosii, M., Lutsenko, O., Mandzyk, T., & Wittmann, M. (2022). Differences in Time Perspectives Measured under the Dramatically Changing Socioeconomic Conditions during the Ukrainian Political Crises in 2014/2015. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19, 7465. https://doi.org/10.3390/ijerph19127465
Senyk, O. (2012). Adaptation of Ph. Zimbardo’s time perspective inventory (ZTPI). Social psychology, 1–2(51–52), 153–168. https://www.researchgate.net/publication/280938555_Adaptacia_opituvalnika_casovoi_perspektivi_osobistosti_F_Zimbardo_ZTPI Soren, A., & Ryff, C. D. (2023). Meaningful Work, Well-Being, and Health: Enacting a Eudaimonic Vision. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(16), 6570. http://dx.doi.org/10.3390/ijerph20166570
Zavatskyi, V. Yu., Zavatskyi, Yu. А., & Spуtska, L.V. (2018). The formation of subjective well-being of person. Nierówności społeczne a wzrost gospodarczy. Social Inequalities and Economic Growth, 55(3), 40. https://doi.org/10.15584/nsawg.2018.3.28
Zimbardo, P. G., & Boyd, J. N. (1999). Putting time in perspective: A valid, reliable individual-differences metric. Journal of Personality and Social Psychology, 77(6), 1271–1288. https://doi.org/10.1037/0022-3514.77.6.1271
Zimbardo, P. G., & Boyd, J. N. (2015). Putting time in perspective: A valid, reliable individual-differences metric. In M. Stolarski, N. Fieulaine, & W. van Beek (Eds.), Time perspective theory; Review, research and application: Essays in honor of Philip G. Zimbardo (pp. 17–55). Springer International Publishing/Springer Nature. https://doi.org/10.1007/978-3-319-07368-2_2
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
