Психолінгвістичні механізми емоційної регуляції навчальної діяльності
Анотація
Мета дослідження спрямована на розкриття провідних психолінгвістичних механізмів, що характеризують взаємозв’язок мисленнєво-мовленнєвих та мотиваційно-почуттєвих проявів у процесіемоційної регуляції навчальної діяльності особистості. Об’єктом дослідження є психолінгвістичні особливості мисленнєво-мовленнєвих дійта мотиваційних проявів у пізнавальній діяльностіособистості. Предмет дослідження – психолінгвістичні механізми взаємодії мисленнєво-мовленнєвих дій та мотиваційно-почуттєвих проявів у концепції емоційної регуляції навчальної діяльності.Результати. Розкрито, що в прояві психолінгвістичних механізмів мисленнєво-мовленнєвих дій особистості в різних видах пізнавальної діяльності важливу роль відіграє мотиваційно-цільовий компонент, а також емоційні переживання,що супроводжують та регулюють цей процес.Виокремлено особливості взаємодії з урахуванням різних фаз пізнавальної діяльності. Описанахарактеристика психолінгвістичних механізміву пізнавальній діяльності, що виступила основоюдля аналізування емоційної регуляції навчальноїдіяльності на рівні пошуку узагальнених мисленнєвомовленнєвих дій, вирішення учбової задачідля формування теоретичного мислення в учнів.Представлено комплекс емоційно-комунікативних методів та вправ, що забезпечують емоційнурегуляцію. Дискусія і висновки. Виділено перелік простих емоцій і складних пізнавальних емоційно-почуттєвих переживань, що супроводжують мовленнєво-мисленнєві дії та виконуютьрізні функції з урахуванням розгортання процесурішення учбової задачі (здивування, цікавість,допитливість, радість, задоволення, здогадка, інтерес, розчарування, байдужість та ін.). Показано,що на першому етапі важливими є – здивування,цікавість; на другому – цікавість, допитливість; натретьому – інтерес, радість. Представлені провідніемоціогенні ситуації та ефекти, що можуть бутинайбільш сприятливі на кожному з них (“яскравість” та “несподіваність” для створення ефекту“новизни” – на першому етапі; “драматизації” длястворення ефекту “співпереживання” – на другомуетапі; “ускладнень”, “заохочень” та інших для створення ефекту “наснаги” – на третьому етапі). Побудовано концептуальну модель психолінгвістичнихмеханізмів взаємодії мотивів, переживань та інтелектуально-мовленнєвих дій емоційної регуляціїнавчальної діяльності з урахуванням етапів її розгортання при вирішенні учбової задачі.
Завантаження
Посилання
Bahan, M., Navalna, M., & Istomina, A. (2022). Individual Verbal Codes of Spontaneous Emotional Psychoregulation of Modern Ukrainian Youth. PSYCHOLINGUISTICS, 31(2), 6–32. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-6-32
Bamberg, M. (1997). Language, concepts and emotions: The role of language in the construction of emotions. Language Sciences, 19(4), 309‒340. https://doi.org/10.1016/S0388-0001(97)00004-1
Carpendale, J., Lewis, C., Susswein, N., & Lunn, J. (2009). Talking and Thinking: The Role of Speech in Social Understanding. Private Speech, Executive Functioning, and the Development of Verbal Self-Regulation, 83–94. https://doi.org/10.1017/cbo9780511581533.007
Cheban, Yu. V., Chebykin, O. Ya., Plokhikh, V. V. & Massanov, A. V. (2020). Emotional and volitional potential of self-mobilization in the organization of time perspective activity of highly qualified rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport, 20(6), 3128–3137. https://efsupit.ro/images/stories/noiembrie2020/Art%20424.pdf
Chebykin, O. (2023). Experimental Study of the Emotional Sphere of Children, Adolescents and Early Adulthood in Ukraine. Routledge. Taylor & Francis Group. London and New York. https://doi.org/10.4324/9781003330943
Chebykin, O., & Maksymenko, S. (2008). Emothional regulation of the Learning Process. Ergonomics and Psychology Development in Theory and Practice. In O. Chebykin, G. Bedny & W. Karwowski (Eds.). London New York: CPC Press Taylor Francis Group Boca Raton, 325–341. https://hsseworld.com/wp-content/uploads/2021/04/Ergonomics_and_Psychology__Developments.pdf#page=344
Chebykin, O., Bedny, G., & Karwowski, W. (2008). Ergonomics and Psychology Development in Theory and Practice. London New York: CPC Press Taylor Francis Group Boca Raton. 412. https://www.routledge.com/Ergonomics-and-Psychology-Developments-in-Theory-and-Practice/Chebykin-Bedny-Karwowski/p/book/9780367387372
Chebykin, A. Ya. (1999). Teoriya i metodika emotsionalnoy regulyatsii uchebnoy deyatelnosti [Theory and Methodology of Emotional Regulation of Learning Activities]. Odessa: Astroprint. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/1607
Chebykin, O. Ia., & Klenchu, A. M. (2012). Psykholohiia atraktyvnosti divchyny [Psychology of a girl’s attractiveness]. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/93?locale=uk
Compare, A., Zarbo, C., Shonin E., Gordon, V. C., & Marconi, С. (2014). Emotional Regulation and Depression: A Potential Mediator between Heart and Mind. Cardiovascular Psychiatry and Neurology, 2014, 1–10. https://doi.org/10.1155/2014/324374
Davydov, V. V. (1980). Problemyi razvivayuschego obucheniya [Problems of developmental learning]. Moscow: Pedagogy. http://lib.mgppu.ru/opacunicode/app/webroot/index.php?url=/notices/index/IdNotice:11590/Source:default
Dezecache, G., Mercier, H., & Scott-Phillips, T. C. (2013). An evolutionary approach to emotional communication. Journal of Pragmatics, 59, 221–233. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2013.06.007
Käsermann, M.-L., Altorfer, A., Foppa, K., Jossen, S., & Zimmermann, H. (2000). The study of emotional processes in communication: I. Measuring emotionalization in everyday face-to-face communicative interaction. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 32(1), 33–46. https://doi.org/10.3758/bf03200786
Morhun, V. F. (2020). Perspektyvy vyvchennia topolohii polimotyvatsii osobystosti u diialnisnomu pidkhodi. Problemy motyvatsii osobystosti v suchasnomu osvitnomu prostori: kolekt. Monohrafiia [Prospects for studying the topology of personality polymotivation in the activity approach. Problems of personal motivation in the modern educational space: collective monograph]. In L. V. Gerasimenko, V. F. Morgun (Eds.). Kremenchuk: PP Shcherbatykh O.V., 247–257. http://reposit.nupp.edu.ua/bitstream/PoltNTU/8647/1/%D0%9C%DD0%BE.pdf
Morhun, V. F. (2021). Ratsionalno-suhestyvne navchannia u teorii poetapnoho formuvannia novykh dii. Psykholohiia tretoho tysiacholittia: teoriia, praktyka, eksperyment [Rational-suggestive learning in the theory of step-by-step formation of new actions. Psychology of the third millennium: theory, practice, experiment]. In N. I. Zhyhailo, S. L. Hrabovska, V. F. Morhun (Eds.). Lviv – Toruń: Liga-Pres, 196-224. URL: http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/view/147/1796/4320-1
Nanavare, V. V., & Jagtap, S. K. (2015). Recognition of Human Emotions from Speech Processing. Procedia Computer Science, 49, 24‒32. https://doi.org/10.1016/j.procs.2015.04.223
Nosenko, E. L. (1975). Osobennosti rechi v emotsionalnoy napryazhennosti [Peculiarities of speech in emotional tension]. Dnеpropetrovsk: Dnepropetrovsk State University. https://www.libex.ru/detail/book707381.html
Nushikyan, E. A. (1986). Tipologiya intonatsiy emotsionalnoy rechi [Typology of emotional speech intonations]. K.: Vyshcha shkola. https://www.booksite.ru/fulltext/nushikyan/index.htm
Okhrimenko, V., Okhrimenko, M., Gevorgian, K., Uriadova, V., & Shevchenko, I. (2022). Psycholinguistic mechanisms of expression emotion to denote disgust in phraseological pictures of the world in different languages. Journal of Language and Linguistic Studies, 18(SI 2), 1088‒1095. https://www.jlls.org/index.php/jlls/article/view/3988/1080
Popovych, I. S., & Blynova, O. Ye. (2019). The Structure, Variables and Interdependence of the Factors of Mental States of Expectations in Students’ Academic and Professional Activities. The New Educational Review, 55(1), 293–306. https://doi.org/10.15804/tner.2019.55.1.24
Popovych, I., Halian, I., Pavliuk, M., Kononenko, A., Hrys, A., & Tkachuk, T. (2022a). Emotional quotient in the structure of mental burnout of athletes. Journal of Physical Education and Sport, 22(2), 337–345. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.02043
Popovych, I., Hoi, N., Koval, I., Vorobel, M., Semenov, O., Semenova, N., & Hrys, A. (2022b). Strengthening of student youth’s mental health using play sports. Journal of Physical Education and Sport, 22(6), 1384–1395. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.06174
Popovych, I., Kurova, A., Koval, I., Kazibekova, V., Maksymov, M., & Huzar, V. (2022c). Interdependence of emotionality, anxiety, aggressiveness and subjective control in handball referees before the beginning of a game: a comparative analysis. Journal of Physical Education and Sport, 22(3), 680–689. https://doi.org//10.7752/jpes.2022.03085
Popovych, I., Semenov, O., Hrys, A., Aleksieieva, M., Pavliuk, M., & Semenova, N. (2022d). Research on mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions. Journal of Physical Education and Sport, 22(5), 1134–1144. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.05143
Roth, W.-M. (2012). Thinking and Speaking. In W. James Jacob, & Wolff-Michael Roth (Eds.). Practice of Research Methods,3, 147‒15. https://doi.org/10.1007/978-94-6091-831-5_10
Tikhomirov, O. K. & Klochko, V. E. (1986). Emotsionalnaya regulyatsiya myislitelnoy deyatelnosti [Emotional regulation of mental activity]. Psychology Issues, 5, 23-31. http://www.voppsy.ru/issues/1980/805/805023.htm
Vygotskiy, L. S. (2000). Myishlenie i rech [Thinking and Speech]. Moscow: EKSMO-Press. https://www.marxists.org/russkij/vygotsky/1934/thinking-speech.pdf
Wierzbicka, A. (1999). Emotions across languages and cultures: Diversity and universality. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/cbo9780511521256
Zhou, K., Sisman, B., Rana, R., Schuller, B. W., & Li, H. (2022). Speech Synthesis with Mixed Emotions. IEEE Transactions on Affective Computing, 1–16. https://doi.org/10.1109/taffc.2022.3233324
Zhuravlova, L., & Chebykin, O. (2021). The Development of Empathy: Phenomenology, Structure and Human Nature. Routledge; 1st edition. https://doi.org/10.4324/9781003145370
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.