Результати адаптації методики вивчення акультурації мігрантів Дж. Беррі на українській вибірці
Анотація
У статті висвітлюється сучасний підхід до дослідження акультураційних процесів на прикладі українських вимушених мігрантів. Мета дослідженняполягає в адаптації англомовної версії опитувальника акультурації Дж. Беррі українською мовою.Методи. Переклад методики акультурації з англійської на українську здійснювався за участі двохнезалежних експертів, що допомагали перекладати та оцінювати якість остаточної версії методики. У дослідженні взяло участь 502 респонденти,мігранти з України, які зараз проживають у СШАу зв’язку з війною. Опитування проводилося набазі RedCap. Результати. Кореляційний аналіз дозволив виявити провідні показники, зокрема, найвищими показниками кореляції є “інтегральнийпоказник безпеки” та різновиди безпеки (r=.807;r=.767; r=.787). Установлено показник внутрішньоїузгодженості опитувальника: коефіцієнт Альфа коливається від α=.793 – “соціокультурна дезадаптація” до α=.934 – “інтегральний показник безпеки”і показник ретестової надійності (r=.815; p<.01).Факторним аналізом було виокремлено чотирифактори, зокрема, найсильнішим чинником виявився той, що містить показники стратегій акультурації (маргіналізація, сепарація). У другому факторіоб’єднані рівень депресії, соціокультурна дезадаптація, задоволеність життям та рівень тривоги. Третійфактор містить такі компоненти: культурна безпека,економічна безпека та фізична безпека. Четвертийфактор складається лише з однієї компоненти –задоволеність собою. Конструктна валідність оцінювалася шляхом кореляції показників акультурації зі шкалами інших психодіагностичних методик:показники резильєнтності та стресостійкості утворюють причинно-наслідкові зв’язки з показниками акультурації. Дискусія і висновки. Підсумовуючи результати адаптації методики акультураціїДж. Беррі, важливо відзначити, що україномовнаадаптована версія цієї методики демонструє високіпсихометричні характеристики, такі як валідністьта надійність. Це робить її використання можливиму майбутніх дослідженнях акультураційних процесів серед українських мігрантів.
Завантаження
Посилання
A critical examination of acculturation theories. (n.d.). Retrieved from https://ojs.uwindsor.ca/index.php/csw/article/download/5762/4704?inline=1
Berry, J. W. (2006). Mutual Intercultural Attitudes in Plural Societies: The MIRIPS Project (Unpublished data). Psychology Department, Queen’s University, Kingston, Canada. https://www.wgtn.ac.nz/cacr/research/mirips
Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Fox, R. S., Merz, E. L., Solórzano, M. T., & Roesch, S. C. (2013). Further Examining Berry’s Model: The Applicability of Latent Profile Analysis to Acculturation. Measurement and Evaluation in Counseling and Development: The Official Publication of the Association for Measurement and Evaluation in Counseling and Development, 46(4), 270–288. https://doi.org/10.1177/0748175613497036
Gleeson, C., Frost, R., Sherwood, L., Shevlin, M., Hyland, P., Halpin, R., et. al. (2020). Post-migration factors and mental health outcomes in asylum-seeking and refugee populations: A systematic review. European Journal of Psychotraumatology, 11, 1–13. https://doi.org/10.1080/20008198.2020.1793567
Grzymała-Moszczyńska, H., & Różańska-Mglej, M. (2023). Challenges for the Mental Health of Refugee Artists: Perspectives of the ADAPT Model. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(9), 9. https://doi.org/10.3390/ijerph20095694
Hasanovi, M. (2020). Migration and acculturation: what we can expect in the future. Psychiatria Danubina, 32(SI 3), 386–395. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33030459/
Kiylioglu, L., & Wimmer, H. (2015). The relationship between immigration, acculturation and psychological well-being the case of Turkish youth in Austria. Nesne Psikoloji Dergisi, 3(5). https://doi.org/10.7816/nesne-03-05-01
Kuzikova, S. B., Zlyvkov, V. L., & Lukomska, S. O. (2023). Traumatic experience of residents of the de-occupied territories of Ukraine. Insight: the psychological dimensions of society, 9, 228–243. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970Х/2023-9-13
MIRIPS: DESCRIPTION OF THE PROJECT Contents. (2013). https://api.semanticscholar.org/CorpusID: 201072406
Oviedo, L., Seryczyńska, B., Torralba, J., Roszak, P., Del Angel, J., Vyshynska, O., et al. (2022). Coping and Resilience Strategies among Ukraine War Refugees. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(20), 13094. http://dx.doi.org/10.3390/ijerph192013094
Pleskach, B. (2020). Diahnostyka sotsiokulturnoi adaptatsii, modyfikatsiia metodyky Dzh. Berri [Diagnostics of sociocultural adaptation, modification of J. Berry’s method]. In Stratehichni napriamy rozvytku nauky: faktory vplyvu ta vzaiemodii: Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (22 travnia, 2020 rik, m.
Sumy, Ukraina, MTsND) – Strategic directions of science development: factors of influence and interaction: Materials of the International Scientific Conference (May 22, 2020, Sumy, Ukraine, MCND). Academia.edu.https://www.academia.edu/52856476/
Redfield, R., Linton, R., & Herskovits, M. J. (1936). Memorandum for the Study of Acculturation. American Anthropologist, 38, 149–152. https://doi.org/10.1525/aa.1936.38.1.02a00330
Sam, D., & Berry, J. (2006). The Cambridge handbook of acculturation psychology. New York: Cambridge University Press. pp. 27-42. https://doi.org/10.1017/CBO9780511489891.006
Schmitz, P. G., & Berry, J. W. (2011). Structure of Acculturation Attitudes and their relationships with personality and psychological adaptation: A study with immigrant and national samples in Germany.
In F. Deutsch, M. Boehnke, U. Kühnen, & K. Boehnke (Eds.), Rendering borders obsolete: Cross-cultural and cultural psychology as an interdisciplinary, multi-method endeavor: Proceedings from the 19th International Congress of the International Association for Cross-Cultural Psychology. https://scholarworks.gvsu.edu/iaccp_papers/80/
Shkolina, N. V., Shapoval, I. I., Orlova, I. V., Kedyk, I. O., & Stanislavchuk, M. A. Wagnild, G. M., & Young, H. M. (1993). Development and psychometric evaluation of the Resilience Scale. Journal of Nursing Measurement, 1(2), 165–178. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7850498/Ward, C. (1999). The measurement of sociocultural adaptation. International Journal of Intercultural Relations, 56, 1–19. https://doi.org/10.1016/S0147-1767(99)00014-0
Zhu, J. Q., & Li, H. (2016). The development and validation of an acculturation scale: An empirical study based on experimental data. South African Journal of Business Management, 47, 1–8. https://doi.org/10.4102/sajbm.v47i1.47
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
