Особистісні диспозиції як чинник вибору копінг-стратегії в складних ситуаціях
Ключові слова:
базові особистісні риси, типи акцентуації характеру, конструктивний копінг, деструктивний копінг, емоційно-орієнтований копінг, проблемно-орієнтований копінг
Анотація
Метою публікації є визначення особистісних диспозицій, а саме базових особистісних рис та типів акцентуацій характеру, що спонукають людину застосовувати ті чи інші копінг-стратегії. Методи: теоретичне аналізування наукової літератури, математико-статистичне опрацювання даних та інтерпретаційні методи пояснення досліджуваних феноменів на основі результатів якісного і кількісного аналізування дослідницького матеріалу. Результати. З’ясовано, що до вибору стратегій планування і асертивних дій схиляються особи з вираженою сумлінністю. До конфронтаційного копінгу та копінгу уникання схильні люди, яким бракує доброзичливості і привітності у стосунках з людьми. Встановлено, що найширший репертуар копінг-стратегій характеризує осіб з гіпертимним типом акцентуації характеру, які демонструють схильність до конфронтації, пошуку соціальної підтримки, планування розв’язання проблеми, позитивної переоцінки, асертивних дій, асоціальних дій і не виявляють схильності до уникання. Констатовано, що найвужчий – з застрягаючою (схильність до конфронтації) і педантичною акцентуаціями (схильність до обережних дій). Доведено, що вибір конструктивної проблемно сфокусованої копінг-стратегії планування при розв’язанні проблем і копінг-стратегії асертивних дій залежить від гіпертимного типу акцентуації. Дискусія та висновки. Зазначено, що вибір неконструктивної проблемно сфокусованої стратегії конфронтації та неконструктивної емоційно сфокусованої стратегії уникання стимулюється збудливим типом акцентуації. Вибір конструктивних емоційно сфокусованих стратегій пошуку соціальної підтримки, вступу в соціальні контакти та позитивної переоцінки активізується емотивним типом акцентуації. Узагальнено, що схильність до конструктивних/ неконструктивних проблемно та емоційно сфокусованих копінг-стратегій визначається базовими особистісними рисами і типом акцентуації характеру. Виявлено, що вибір копінг-стратегій залежить від особистісних диспозицій. Отримані результати дозволяють прогнозувати поведінку людини в складних ситуаціях з огляду на її особистісні риси і тип акцентуації характеру. Це може сприяти побудові ефективних методик психологічної допомоги та корекції поведінкових реакцій.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Agbaria, Q., & Mokh, A. A. (2022). Coping with Stress During the Coronavirus Outbreak: the Contribution of Big Five Personality Traits and Social Support. International Journal of Mental Health and Addiction, 20, 1854–1872 https://doi.org/10.1007/s11469-021-00486-2
Carver, C. S., & Connor-Smith, J. (2010). Personality and coping. Annual Review of Psychology, 61, 679 Kompleksne doslidzhennia 704. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.093008.100352
Chen, X., Liu, T., Luo, J., & Ren, S. (2020). Data for teenagers’ stressor, mental health, coping style, social support, parenting style and self-efficacy in South China. Data in brief, 29, 105202. https://doi.org/10.1016/j.dib.2020.105202
Compas, B. E., Connor-Smith, J. K., Saltzman, H., Thomsen, A. H., & Wadsworth, M. E. (2001). Coping with stress during childhood and adolescence: problems, progress, and potential in theory and research. Psychological bulletin, 127(1), 87. http://dx.doi.org/10.1037/0033-2909.127.1.87
David, J. P., & Suls, J. (1999). Coping efforts in daily life: role of big five traits and problem appraisals. Journal of personality, 67(2), 265–94. https://doi.org/10.1111/1467-6494.00056
Didkovska, L. I. (2014). Psykholohichni osoblyvosti kopinh-stratehii pidlitkiv iz riznym sotsialno-psykholohichnym
statusom u klasi [Psychological features of coping strategies of adolescents with different socio-psychological status in the classroom]. Zbirnyk naukovykh prats “Problemy suchasnoi psykholohii” – Collection of scientific works “Problems of modern psychology”, (24),191–202. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2014_24_19
Duhachek, A., & Kelting, K. (2009). Coping repertoire: Integrating a new conceptualization of coping with transactional theory. Journal of Consumer Psychology, 19(3), 473–485. https://doi.org/10.1016/j.jcps.2009.04.001
Finstad, G. L., Giorgi, G., Lulli, L. G., Pandolfi, C., Foti, G., León-Perez, J. M., & Mucci, N. (2021). Resilience, coping strategies and posttraumatic growth in the workplace following COVID-19: A narrative review on the positive aspects of trauma. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(18), 9453. https://doi.org/10.3390/ijerph18189453
Goldstein, E. G. (2020). Ego psychology and object relations theory. In book: Paradigms of clinical social work (pp. 19–43). Routledge. https://www.sciencegate.app/document/10.4324/9781003070221-4
Graves, B. S., Hall, M. E., Dias-Karch, C., Haischer, M. H., & Apter, C. (2021). Gender differences in perceived stress and coping among college students. PloS one, 16(8), e0255634. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0255634
Greer, J. A., Applebaum, A. J., Jacobsen, J. C., Temel, J. S., & Jackson, V. A. (2020). Understanding and addressing the role of coping in palliative care for patients with advanced cancer. Journal of clinical oncology, 38(9), 915. https://doi.org/10.1200/jco.19.00013 Haan, N. (2013). Coping
and defending: Processes of self-environment organization. Elsevier.https://www.perlego.com/book/1896563/coping-and-defending-processes-of-selfenvironment-organization-pdf
Herman, K. C., Sebastian, J., Reinke, W. M., & Huang, F. L. (2021). Individual and school predictors of teacher stress, coping, and wellness during the COVID-19 pandemic. School psychology, 36(6), 483.https://doi.org/10.1037/spq0000456
Ho, C. S., Chua, J., & Tay, G. W. (2022). The diagnostic and predictive potential of personality traits and coping styles in major depressive disorder. BMC psychiatry, 22(1), 1–12. https://doi.org/10.1186/s12888-022-03942-y
Hooker, K., Frazier, L. D., & Monahan, D. J. (1994). Personality and coping among caregivers of spouses with dementia. The Gerontologist, 34(3), 386–392. https://psycnet.apa.org/doi/10.1093/geront/34.3.386
Kompleksne doslidzhennia: yak viina zminyla mene ta krainu: sotsiolohichna hrupa “Reitynh” [Internet resource: Comprehensive study: how the war changed me and the country: sociological group “Rating”]. Retrieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/kompleksne_dosl_dzhennya_yak_v_yna_zm_nila_mene_ta_kra_nu_p_dsumki_roku.html?fbclid=IwAR3el-0HpOlMu5jDxM-PMkG5HqfhD-6DOyL3BC_gyjO7FYgUaEmdXjHu8wdA9
Konaszewski, K., Kolemba, M., & Niesiobędzka, M. (2021). Resilience, sense of coherence and self-efficacy as predictors of stress coping style among university students. Current psychology, 40, 4052–4062. https://doi.org/10.1007/s12144-019-00363-1
Leguizamo, F., Olmedilla, A., Núñez, A., Verdaguer, F. J. P., Gómez-Espejo, V., Ruiz-Barquín, R., & Garcia-Mas, A. (2021). Personality, coping strategies, and mental health in high-performance athletes during confinement derived from the COVID-19 pandemic. Frontiers in public health, 8, 5 61198. https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.561198
Leonhard, K. (1976). Akzentuierte Persönlichkeiten. VEB Verlag Volk und Gesundheit.
Livneh, H., & Wilson, L. M. (2003). Coping strategies as predictors and mediators of disability-related variables and psychosocial adaptation: An exploratory investigation. Rehabilitation Counseling Bulletin, 46(4), 194–208. https://psycnet.apa.org/doi/10.1177/003435520304600401
Marcisz-Dyla, E., Dąbek, J., Irzyniec, T., & Marcisz, C. (2022). Personality Traits, Strategies of Coping with Stress and Psychophysical Wellbeing of Surgical and Non-Surgical Doctors in Poland. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(3), 1646. https://doi.org/10.3390/ijerph19031646
G., Corallo, F., Catanese, G., Formica, C., & Lo Buono, V. (2022). Coping strategies of healthcare professionals with burnout syndrome: a systematic review. Medicina, 58(2), 327. https://doi.org/10.3390/medicina58020327
Mattson, E., James, L., & Engdahl, B. (2018). Personality factors and their impact on PTSD and post-traumatic growth is mediated by coping style among OIF/OEF veterans. Military medicine, 183(9-10), e475–e480. https://doi.org/10.1093/milmed/usx201
Moos, R. H., & Holahan, C. J. (2003). Dispositional and contextual perspectives on coping: Toward an integrative framework. Journal of clinical psychology, 59(12), 1387–1403. https://doi.org/10.1002/jclp.10229
Mykhliuk, E.I. (2016). Psykholohichni osoblyvosti profesiino zumovlenykh aktsentuatsii riatuvalnykiv [Psychological features of professionally determined accentuations of rescuers].
O’Brien, T. B., & DeLongis, A. (1996). The interactional context of problem‐, emotion‐, and relationshipfocused coping: the role of the big five personality factors. Journal of personality, 64(4), 775–813. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1996.tb00944.x
Partyko, T. B. & Skalska, O. I. (2020). Emotsiino-volovi resursy stresostiikosti u viiskovosluzhbovtsiv [Emotional and volitional resources of stress resistance in military personnel]. Psykholohichnyi chasopys: naukovyi zhurnal
Patil, S. T., Datar, M. C., Shetty, J. V., & Naphade, N. M. (2021). “Psychological consequences and coping strategies of patients undergoing treatment for COVID-19 at a tertiary care hospital”: a qualitative study. Asian Journal of Social Health and Behavior, 4(2),62–68. http://dx.doi.org/10.4103/shb.shb_5_21
Penley, J. A., & Tomaka, J. (2002). Associations among the Big Five, emotional responses, and coping with acute stress. Personality and individual differences, 32(7), 1215–1228. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(01)00087-3
Pichurin, V. (2015). Coping strategies and psychological readiness of students for professional work. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 19(2), 53–9. https://doi.org/10.15561/18189172.2015.0209
Plokhikh, V. V. (2023). Relationship between coping behavior and students’ perceptions of the passage of time. Insight: the psychological dimensions of society, 9, 72–93. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970X/2023-9-5
Prentice, C., Zeidan, S., & Wang, X. (2020). Personality, trait EI and coping with COVID-19 measures. International Journal of Disaster Risk Reduction, 51, 101789. https://doi.org/10.1016%2Fj.ijdrr.2020.101789
Romero, D. H., Riggs, S. A., Raiche, E., McGuffin, J., & Captari, L. E. (2020). Attachment, coping, and psychological symptoms among military veterans and active duty personnel. Anxiety, Stress, & Coping, 33(3), 326–341. https://doi.org/10.1080/10615806.2020.1723008
Rossi, C., De Salve, F., Agliati, M., & Oasi, O. (2022). Coping strategies and mental health: A web-based survey among the Italian population dealing with COVID-19. Research in Psychotherapy: Psychopathology, Process, and Outcome, 25(2). https://doi.org/10.4081/ripppo.2022.609
Sica, C., Latzman, R. D., Caudek, C., Cerea, S., Colpizzi, I., Caruso, M., & Bottesi, G. (2021). Facing distress in Coronavirus era: The role of maladaptive personality traits and coping strategies. Personality and individual differences, 177, 110833. https://doi.org/10.1016%2Fj.paid.2021.110833
Silva, A. A. D., Freire, G. L. M., Fortes, L. D. S., Moraes, J. F. V. N. D., Carvalho, R. G. D. S., & Nascimento Junior, J. R. A. D. (2023). Coping in soccer athletes: a systematic review. Journal of Physical Education, 34, e3412. http://dx.doi.org/10.4025/jphyseduc.v34i1.3412
Stanibula, S. (2020). Peculiarities of Coping Strategies within people with various type of accentuation of character. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostroz’ka akademiia: seriia “Psykholohiia”, [Scientific notes of the National University “Ostroh Academy”: series “Psychology”] 11, 77–81. https://journals.oa.edu.ua/Psychology/article/download/2972/2732/5454
Suls, J., & Martin, R. (2005). The daily life of the garden‐variety neurotic: Reactivity, stressor exposure, mood spillover, and maladaptive coping. Journal of personality, 73(6), 1485–1510. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.2005.00356.x
Takács, R., Takács, S., T Kárász, J., Horváth, Z., & Oláh, A. (2021). Exploring coping strategies of different generations of students starting university. Frontiers in psychology, 12, 740569. https://doi.org/10.3389%2Ffpsyg.2021.740569
Wróbel, A., Barańska, I., Szklarczyk, J., Majda, A., & Jaworek, J. (2023). Relationship between perceived stress, stress coping strategies, and clinical status in patients with rheumatoid arthritis. Rheumatology International, 43, 1665–1674. https://doi.org/10.1007%2Fs00296-023-05367-6
Xiang, Y. H., Chi, X., Jiang, Y. Q., Wang, R. F., & Mo, L. (2016). Psychosomatic status, personality traits, and coping styles of bereaved and non-bereaved survivors of the 2008 Wenchuan earthquake, China. Frontiers in psychiatry, 7, 1 7. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2016.00017
Yang, Y., Lu, X., Ban, Y., & Sun, J. (2022). Social support and job satisfaction in kindergarten teachers: The mediating role of coping styles. Frontiers in Psychology, 13, 809272. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.809272
Yarmolchyk, M., Semenenko, L., Dobrovolskyi, Y., & Poberezhec, T. (2021). Relationship between personal features and copy strategies in joint force participants. Journal of Scientific Papers “Social Development and Security, 11(4), 140–148. https://doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.12
Carver, C. S., & Connor-Smith, J. (2010). Personality and coping. Annual Review of Psychology, 61, 679 Kompleksne doslidzhennia 704. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.093008.100352
Chen, X., Liu, T., Luo, J., & Ren, S. (2020). Data for teenagers’ stressor, mental health, coping style, social support, parenting style and self-efficacy in South China. Data in brief, 29, 105202. https://doi.org/10.1016/j.dib.2020.105202
Compas, B. E., Connor-Smith, J. K., Saltzman, H., Thomsen, A. H., & Wadsworth, M. E. (2001). Coping with stress during childhood and adolescence: problems, progress, and potential in theory and research. Psychological bulletin, 127(1), 87. http://dx.doi.org/10.1037/0033-2909.127.1.87
David, J. P., & Suls, J. (1999). Coping efforts in daily life: role of big five traits and problem appraisals. Journal of personality, 67(2), 265–94. https://doi.org/10.1111/1467-6494.00056
Didkovska, L. I. (2014). Psykholohichni osoblyvosti kopinh-stratehii pidlitkiv iz riznym sotsialno-psykholohichnym
statusom u klasi [Psychological features of coping strategies of adolescents with different socio-psychological status in the classroom]. Zbirnyk naukovykh prats “Problemy suchasnoi psykholohii” – Collection of scientific works “Problems of modern psychology”, (24),191–202. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2014_24_19
Duhachek, A., & Kelting, K. (2009). Coping repertoire: Integrating a new conceptualization of coping with transactional theory. Journal of Consumer Psychology, 19(3), 473–485. https://doi.org/10.1016/j.jcps.2009.04.001
Finstad, G. L., Giorgi, G., Lulli, L. G., Pandolfi, C., Foti, G., León-Perez, J. M., & Mucci, N. (2021). Resilience, coping strategies and posttraumatic growth in the workplace following COVID-19: A narrative review on the positive aspects of trauma. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(18), 9453. https://doi.org/10.3390/ijerph18189453
Goldstein, E. G. (2020). Ego psychology and object relations theory. In book: Paradigms of clinical social work (pp. 19–43). Routledge. https://www.sciencegate.app/document/10.4324/9781003070221-4
Graves, B. S., Hall, M. E., Dias-Karch, C., Haischer, M. H., & Apter, C. (2021). Gender differences in perceived stress and coping among college students. PloS one, 16(8), e0255634. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0255634
Greer, J. A., Applebaum, A. J., Jacobsen, J. C., Temel, J. S., & Jackson, V. A. (2020). Understanding and addressing the role of coping in palliative care for patients with advanced cancer. Journal of clinical oncology, 38(9), 915. https://doi.org/10.1200/jco.19.00013 Haan, N. (2013). Coping
and defending: Processes of self-environment organization. Elsevier.https://www.perlego.com/book/1896563/coping-and-defending-processes-of-selfenvironment-organization-pdf
Herman, K. C., Sebastian, J., Reinke, W. M., & Huang, F. L. (2021). Individual and school predictors of teacher stress, coping, and wellness during the COVID-19 pandemic. School psychology, 36(6), 483.https://doi.org/10.1037/spq0000456
Ho, C. S., Chua, J., & Tay, G. W. (2022). The diagnostic and predictive potential of personality traits and coping styles in major depressive disorder. BMC psychiatry, 22(1), 1–12. https://doi.org/10.1186/s12888-022-03942-y
Hooker, K., Frazier, L. D., & Monahan, D. J. (1994). Personality and coping among caregivers of spouses with dementia. The Gerontologist, 34(3), 386–392. https://psycnet.apa.org/doi/10.1093/geront/34.3.386
Kompleksne doslidzhennia: yak viina zminyla mene ta krainu: sotsiolohichna hrupa “Reitynh” [Internet resource: Comprehensive study: how the war changed me and the country: sociological group “Rating”]. Retrieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/kompleksne_dosl_dzhennya_yak_v_yna_zm_nila_mene_ta_kra_nu_p_dsumki_roku.html?fbclid=IwAR3el-0HpOlMu5jDxM-PMkG5HqfhD-6DOyL3BC_gyjO7FYgUaEmdXjHu8wdA9
Konaszewski, K., Kolemba, M., & Niesiobędzka, M. (2021). Resilience, sense of coherence and self-efficacy as predictors of stress coping style among university students. Current psychology, 40, 4052–4062. https://doi.org/10.1007/s12144-019-00363-1
Leguizamo, F., Olmedilla, A., Núñez, A., Verdaguer, F. J. P., Gómez-Espejo, V., Ruiz-Barquín, R., & Garcia-Mas, A. (2021). Personality, coping strategies, and mental health in high-performance athletes during confinement derived from the COVID-19 pandemic. Frontiers in public health, 8, 5 61198. https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.561198
Leonhard, K. (1976). Akzentuierte Persönlichkeiten. VEB Verlag Volk und Gesundheit.
Livneh, H., & Wilson, L. M. (2003). Coping strategies as predictors and mediators of disability-related variables and psychosocial adaptation: An exploratory investigation. Rehabilitation Counseling Bulletin, 46(4), 194–208. https://psycnet.apa.org/doi/10.1177/003435520304600401
Marcisz-Dyla, E., Dąbek, J., Irzyniec, T., & Marcisz, C. (2022). Personality Traits, Strategies of Coping with Stress and Psychophysical Wellbeing of Surgical and Non-Surgical Doctors in Poland. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(3), 1646. https://doi.org/10.3390/ijerph19031646
G., Corallo, F., Catanese, G., Formica, C., & Lo Buono, V. (2022). Coping strategies of healthcare professionals with burnout syndrome: a systematic review. Medicina, 58(2), 327. https://doi.org/10.3390/medicina58020327
Mattson, E., James, L., & Engdahl, B. (2018). Personality factors and their impact on PTSD and post-traumatic growth is mediated by coping style among OIF/OEF veterans. Military medicine, 183(9-10), e475–e480. https://doi.org/10.1093/milmed/usx201
Moos, R. H., & Holahan, C. J. (2003). Dispositional and contextual perspectives on coping: Toward an integrative framework. Journal of clinical psychology, 59(12), 1387–1403. https://doi.org/10.1002/jclp.10229
Mykhliuk, E.I. (2016). Psykholohichni osoblyvosti profesiino zumovlenykh aktsentuatsii riatuvalnykiv [Psychological features of professionally determined accentuations of rescuers].
O’Brien, T. B., & DeLongis, A. (1996). The interactional context of problem‐, emotion‐, and relationshipfocused coping: the role of the big five personality factors. Journal of personality, 64(4), 775–813. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1996.tb00944.x
Partyko, T. B. & Skalska, O. I. (2020). Emotsiino-volovi resursy stresostiikosti u viiskovosluzhbovtsiv [Emotional and volitional resources of stress resistance in military personnel]. Psykholohichnyi chasopys: naukovyi zhurnal
Patil, S. T., Datar, M. C., Shetty, J. V., & Naphade, N. M. (2021). “Psychological consequences and coping strategies of patients undergoing treatment for COVID-19 at a tertiary care hospital”: a qualitative study. Asian Journal of Social Health and Behavior, 4(2),62–68. http://dx.doi.org/10.4103/shb.shb_5_21
Penley, J. A., & Tomaka, J. (2002). Associations among the Big Five, emotional responses, and coping with acute stress. Personality and individual differences, 32(7), 1215–1228. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(01)00087-3
Pichurin, V. (2015). Coping strategies and psychological readiness of students for professional work. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 19(2), 53–9. https://doi.org/10.15561/18189172.2015.0209
Plokhikh, V. V. (2023). Relationship between coping behavior and students’ perceptions of the passage of time. Insight: the psychological dimensions of society, 9, 72–93. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970X/2023-9-5
Prentice, C., Zeidan, S., & Wang, X. (2020). Personality, trait EI and coping with COVID-19 measures. International Journal of Disaster Risk Reduction, 51, 101789. https://doi.org/10.1016%2Fj.ijdrr.2020.101789
Romero, D. H., Riggs, S. A., Raiche, E., McGuffin, J., & Captari, L. E. (2020). Attachment, coping, and psychological symptoms among military veterans and active duty personnel. Anxiety, Stress, & Coping, 33(3), 326–341. https://doi.org/10.1080/10615806.2020.1723008
Rossi, C., De Salve, F., Agliati, M., & Oasi, O. (2022). Coping strategies and mental health: A web-based survey among the Italian population dealing with COVID-19. Research in Psychotherapy: Psychopathology, Process, and Outcome, 25(2). https://doi.org/10.4081/ripppo.2022.609
Sica, C., Latzman, R. D., Caudek, C., Cerea, S., Colpizzi, I., Caruso, M., & Bottesi, G. (2021). Facing distress in Coronavirus era: The role of maladaptive personality traits and coping strategies. Personality and individual differences, 177, 110833. https://doi.org/10.1016%2Fj.paid.2021.110833
Silva, A. A. D., Freire, G. L. M., Fortes, L. D. S., Moraes, J. F. V. N. D., Carvalho, R. G. D. S., & Nascimento Junior, J. R. A. D. (2023). Coping in soccer athletes: a systematic review. Journal of Physical Education, 34, e3412. http://dx.doi.org/10.4025/jphyseduc.v34i1.3412
Stanibula, S. (2020). Peculiarities of Coping Strategies within people with various type of accentuation of character. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostroz’ka akademiia: seriia “Psykholohiia”, [Scientific notes of the National University “Ostroh Academy”: series “Psychology”] 11, 77–81. https://journals.oa.edu.ua/Psychology/article/download/2972/2732/5454
Suls, J., & Martin, R. (2005). The daily life of the garden‐variety neurotic: Reactivity, stressor exposure, mood spillover, and maladaptive coping. Journal of personality, 73(6), 1485–1510. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.2005.00356.x
Takács, R., Takács, S., T Kárász, J., Horváth, Z., & Oláh, A. (2021). Exploring coping strategies of different generations of students starting university. Frontiers in psychology, 12, 740569. https://doi.org/10.3389%2Ffpsyg.2021.740569
Wróbel, A., Barańska, I., Szklarczyk, J., Majda, A., & Jaworek, J. (2023). Relationship between perceived stress, stress coping strategies, and clinical status in patients with rheumatoid arthritis. Rheumatology International, 43, 1665–1674. https://doi.org/10.1007%2Fs00296-023-05367-6
Xiang, Y. H., Chi, X., Jiang, Y. Q., Wang, R. F., & Mo, L. (2016). Psychosomatic status, personality traits, and coping styles of bereaved and non-bereaved survivors of the 2008 Wenchuan earthquake, China. Frontiers in psychiatry, 7, 1 7. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2016.00017
Yang, Y., Lu, X., Ban, Y., & Sun, J. (2022). Social support and job satisfaction in kindergarten teachers: The mediating role of coping styles. Frontiers in Psychology, 13, 809272. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.809272
Yarmolchyk, M., Semenenko, L., Dobrovolskyi, Y., & Poberezhec, T. (2021). Relationship between personal features and copy strategies in joint force participants. Journal of Scientific Papers “Social Development and Security, 11(4), 140–148. https://doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.12
Опубліковано
2023-11-03
Сторінки
40-65
Як цитувати
Стельмащук Х., Мороз О., Грабовська С., & Партико Т. (2023). Особистісні диспозиції як чинник вибору копінг-стратегії в складних ситуаціях. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (10), 40-65. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-3
Розділ
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
