Особливості травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України
Анотація
Статтю присвячено визначенню особливостей травмівного досвіду, зумовленого війною, серед осіб різного віку, які проживають на території деокупованих Київської та Харківської областей України. Мета дослідження – проаналізувати особливості зумовленого російсько-українською війною травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України. Методи. У цьому дослідженні ми порівняли тяжкість посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і травмівного горя осіб віком від 14 до 70 років, які перебували в зоні активних бойових дій і в тимчасовій окупації в Київській та Харківській областях України. Загалом у дослідженні взяли участь 394 учасники. Учасникам було запропоновано описати їхні травматичні події за допомогою опитувальників: Міжнародного опитувальника травм (ITQ), Самооцінки травматичного горя (TGI-SR+), Анкети симптомів ПТСР PCL-5. Результати. Отримані нами результати свідчать про те, що для мешканців деокупованих територій характерні такі яскраво виражені симптоми ПТСР, як ажитація та уникання, травмівне горе виражене у надмірному збудженні, а травмівна втрата має помірний вплив на загальну адаптацію особистості досліджуваних. Зокрема, ажитація в контексті посттравматичного стресового розладу та травмівного горя найбільш властиві підліткам і молоді, для молодих людей характерні симптоми уникнення та інтрузій, для осіб віком 31-50 років – інтрузії, а для найстарших суб’єктів – збудження. Висновки. Дане дослідження свідчить про те, що симптоми ПТСР більш характерні для досліджуваних старших п’ятидесяти років, які мають дефіцит внутрішніх і зовнішніх ресурсів. Доведено, що вираженість симптомів ПТСР у мешканців деокупованої Харківської області статистично значуще нижча, ніж у жителів деокупованої Київської області, це пов’язано з тривалішою окупацією, а отже, можлива поява симптомів ПТСР у більш відстрочений період.
Завантаження
Посилання
Alvis L., Zhang N., Sandler I. N., Kaplow J. B. Developmental manifestations of grief in children and adolescents: caregivers as key grief facilitators. Journal of Child & Adolescent Trauma. 2022. P. 1-11. https://doi.org/10.1007/s40653-021-00435-0
Bertuccio R. F., Runion M. C. Considering grief in mental health outcomes of COVID-19. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2020. Vol. 12 (S1). P. S87-S89. https://doi.org/10.1037/tra0000723
Brewin C. R., Cloitre M., Hyland P., Shevlin M., Maercker A., Bryant R. A., ... Reed G. M. A review of current evidence regarding the ICD-11 proposals for diagnosing PTSD and complex PTSD. Clinical psychology review. 2017. Vol. 58. P. 1-15. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2017.09.001
Bryant R. A. Post‐traumatic stress disorder: a state‐of‐the‐art review of evidence and challenges. World psychiatry. 2019. Vol. 18(3). P. 259-269. https://doi.org/10.1002/wps.20656
Gilbert S., Mullen J., Kelloway E. K., Dimoff J., Teed M., McPhee T. The CARE model of employee bereavement support. Journal of occupational health psychology. 2021. Vol. 26(5). P. 405-420. https://doi.org/10.1037/ocp0000287
Hibbert P., Beech N., Callagher L., Siedlok F. After the pain: Reflexive practice, emotion work and learning. Organization Studies. 2022. Vol. 43(5). P. 797-817. https://doi.org/10.1177/017084062110110
Holland J. M., Neimeyer R. A., Boelen P. A., Prigerson H. G. The underlying structure of grief: A taxometric investigation of prolonged and normal reactions to loss. Journal of psychopathology and Behavioral Assessment. 2009. Vol. 31. P. 190-201. https://doi.org/10.1007/s10862-008-9113-1
Храбан Т. Є. Преференція використання копінг-стратегій цивільним населенням України у перші п’ятнадцять днів з початку воєнного конфлікту 2022 року. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2022. № 7. P. 59-74. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-7-5
Громова Г. М. Інтолерантність до невизначеності у ветеранів з важкими пораненнями: порівняльний аналіз. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2020. № 4. P. 29-41. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-4-2
Morese R., Lamm C., Bosco F. M., Valentini M. C., Silani G. Social support modulates the neural correlates underlying social exclusion. Social Cognitive and Affective Neuroscience. 2019. Vol. 14 (6). P. 633-643. https://doi.org/10.1093/scan/nsz033
Muldoon O. T., Haslam S. A., Haslam C., Cruwys T., Kearns M., Jetten J. The social psychology of responses to trauma: Social identity pathways associated with divergent traumatic responses. European Review of Social Psychology. 2019. Vol. 30(1). P. 311-348. https://doi.org/10.1080/10463283.2020.1711628
Lenferink L. I. M., Eisma M. C., Smid G. E., de Keijser J., Boelen P. A. Valid measurement of DSM-5 persistent complex bereavement disorder and DSM-5-TR and ICD-11 prolonged grief disorder: The Traumatic Grief Inventory-Self Report Plus (TGI-SR+). Comprehensive Psychiatry. 2022. Vol. 112. P. 152281. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2021.152281
Reitsma L., Boelen P. A., de Keijser J., Lenferink L. I. M. Online treatment of persistent complex bereavement disorder, posttraumatic stress disorder, and depression symptoms in people who lost loved ones during the COVID-19 pandemic: study protocol for a randomized controlled trial and a controlled trial. Eur J Psychotraumatol. 2021. P. 1987687-1987687. https://doi.org/10.1080/20008198.2021.1987687
Sagberg S., Røen I. Social practices of encountering death: a discussion of spiritual health in grief and the significance of worldview. International Journal of Children’s Spirituality. 2011. No. 16(4). P. 347-360. https://doi.org/10.1080/1364436X.2011.642854
Silove D. The ADAPT model: a conceptual framework for mental health and psychosocial programming in post conflict settings. Intervention. 2013. Vol. 11(3). P. 237-248. https://doi.org/10.1097/WTF.0000000000000005
Stroebe M., Schut H. Bereavement in times of COVID-19: A review and theoretical framework. OMEGA-Journal of Death and Dying. 2021. Vol. 82(3). P. 500-522. https://doi.org/10.1177/0030222820966928
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
