Когнітивно-поведінкова терапія низької інтенсивності соціального тривожного розладу осіб у період горювання
Анотація
Метою дослідження є отримання підтверджуючих даних зниження тяжкості симптомів та рівня психо-соціального дисфункціонування під впливом технік когнітивно-поведінкової терапії (далі КПТ) низької інтенсивності серед осіб зі соціальним тривожним розладом у період горювання. Методи: з метою оцінки проблем психічного здоров’я під час первинного діагностичного інтерв’ювання використано Міжнародне нейропсихіатричне інтерв’ю (MINI).Вимірювання основних показників здійснювалося за допомогою методик: рівень тяжкості симптомів соціального тривожного розладу (SPIN), рівень психосоціального дистресу, внаслідок пережиття втрати та ризик ускладненого горювання, коморбідні стани як рівень генералізованої тривожності (GAD-7), вираженість емоційного уникнення(AAQ-II), загальний рівень дистресу у повсякденній та робочій активності вимірювався за шкалою W&SAS. Результати. Результати змін психічного стану до і після проходження програми засвідчили значущі покращення для показників генералізованої тривожності, тяжкості коморбідних депресивних симптомів, впливу травматичного досвіду, зниження емоційного уникнення та супутніх психо-соціальних порушень. Поруч із цим, зниження тяжкості симптомів соціальної фобії та дистресу, що асоціюються з досвідом втрати, не продемонстрували статистично значущої відмінності. Через 1 місяць після завершення програми для опанування дистресу учасниками частіше використовувалися стратегії, які стосувалися контролю дихання (включаючи практики майндфулнесу) та опрацювання думок у ситуаціях уникнення соціальних стосунків чи спільної діяльності. Через 6 місяців після завершення програми найчастіше у відгуках учасників згадуються протистояння та робота з дисфункційними переконаннями щодо наслідків подій і соціальних ситуацій, що сприяли запобіганню актуалізації захисної поведінки через уникнення. Висновки.Індивідуальна онлайн-програма психосоціальної допомоги низької інтенсивності на основі КПТ для осіб, які страждають від соціального тривожного розладу й опинились у складних життєвих обставинах (як втрата близької людини), продемонструвала зменшення психосоціального дистресу та тяжкості психічних симптомів. З’ясовано, що задоволення соціальних потреб і коригуючий досвід безпечного соціального простору для горювання сприятимуть психологічному благополуччю та виступатимуть як протективні чинники до загострень проблем психічного здоров’я.
Завантаження
Посилання
Salari N., Hosseinian-Far A., Jalali R., Vaisi-Raygani A., Rasoulpoor S., Mohammadi M., Rasoulpoor S., Khaledi-Paveh B. Prevalence of stress, anxiety, depression among the general population during the COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. Global Health. 2020. Vol. 16. P. 57. https://doi.org/10.1186/s12992-020-00589-w
Ebrahimi O.V., Hoffart A., Johnson S.U. Physical distancing and mental health during the COVID-19 pandemic: Factors associated with psychological symptoms and adherence to pandemic mitigation strategies. Clinical Psychological Science. 2021. Vol. 9 (3). P. 489–506. https://doi.org/10.1177/2167702621994545
Hudimova A. Kh. Psychological well-being and social media users’ behavioral online patterns in everyday life and during COVID-19 pandemic. Insight: the psychological dimensions of society. 2021. Vol. 5. P. 133-147. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2021-5-9
Pomytkina L. V. & Ichanska O. M. Features of coping-behavior of medical workers during the COVID-19 pandemic. Insight: the psychological dimensions of society. 2021. Vol. 5. P. 148-161. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2021-5-10
Shear, M. K., Skritskaya, N. A. Bereavement and anxiety. Curr Psychiatry Rep. 2021. Vol. 14 (3). P. 169–175. https://doi.org/10.1007/s11920-012-0270-2
Marques, L., Bui, E., LeBlanc, N., Porter, E., Robinaugh, D., Dryman, M. T., … Simon, N. Complicated
grief symptoms in anxiety disorders: Prevalence and associated impairment. Depression and Anxiety. 2013. Vol. 30 (12). P. 1211–1216. https://doi.org/10.1002/da.22093
Robinaugh, D. J., McNally, R. J., LeBlanc, N. J., Pentel, K. Z., Schwarz, N. R., Shah, R. M., … Simon, N. M. Anxiety sensitivity in bereaved adults with and without complicated grief. The Journal of Nervous and Mental Disease. 2014. Vol. 202 (8). P. 620–622. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000000171
Lee, S. A., & Neimeyer, R. A. (2022) Pandemic Grief Scale: A screening tool for dysfunctional grief due to a COVID-19 loss. Death Studies. 2022. Vol. 46 (1). P. 14-24. https://doi.org/10.1080/07481187.2020.1853885
Goveas J. S., Shear M. K. Grief and the COVID-19 Pandemic in Older Adults. Am J Geriatr Psychiatry. 2020. Vol. 28 (10). P. 1119-1125. https://doi.org/10.1016/j.jagp.2020.06.021
Gesi, C., Carmassi, C., Cerveri, G. et al. Complicated grief: What to expect after the coronavirus pandemic. Frontiers in Psychiatry. 2020. Vol. 11. P. 489. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00489
Stroebe M, Schut H. Bereavement in Times of COVID-19: A Review and Theoretical Framework. OMEGA – Journal of Death and Dying. 2021. Vol. 82 (3). P. 500-522. https://doi.org/10.1177/0030222820966928
Sekowski M., Prigerson, H. G. Associations between interpersonal dependency and severity of prolonged grief disorder symptoms in bereaved surviving family members. Comprehensive Psychiatry. Vol. 108. P. 152242. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2021.152242
Mason T. M., Tofthagen C. S., Buck H. G. Complicated Grief: Risk Factors, Protective Factors, and Interventions. Journal of Social Work in End-of-Life & Palliative Care. 2020. Vol. 16 (2). P. 151-174. https://doi.org/10.1080/15524256.2020.1745726
Maciejewski, P. K., Falzarano, F. B., She, W. J., Lichtenthal, W. G., & Prigerson, H. G. (2022). A micro-sociological theory of adjustment to loss. Current Opinion in Psychology, 43, 96–101. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2021.06.016
Furmark T., Carlbring P., Hedman E., Sonnenstein A., Clevberger P., Bohman B., Eriksson A., Hållén A., Frykman M., Holmström A., Sparthan E., Tillfors M, Ihrfelt E. N., Spak M., Eriksson A., Ekselius L., Andersson G. Guided and unguided self-help for social anxiety disorder: Randomised controlled trial. British Journal of Psychiatry. 2009. Vol. 195 (5). P. 440-447. https://doi.org/10.1192/bjp.bp.108.060996
Stott R., Wild J., Grey N., Liness Sh., Warnock-Parkes E., Commins S., Readings J, Bremner G., Woodward E., Ehlers A., Clark D. M. Internet-delivered cognitive therapy for social anxiety disorder: a development pilot series. Behavioural and Cognitive Psychotherapy .2013. Vol. 41 (4). P. 383-397. https://doi.org/10.1017/S1352465813000404
Karyotaki E., Riper H, Twisk J., Hoogendoorn A., Kleiboer A., Mira A., Mackinnon A., Meyer B., Botella C., Littlewood E., Andersson G., Christensen H, Klein J. P., Schröder J., Bretón-López J., Scheider J., Griffiths K., Farrer L., Huibers M. J. H., Phillips R., Gilbody S., Moritz S., Berger T., Pop V., Spek V., Cuijpers P. Efficacy of Self-guided Internet-Based Cognitive Behavioral Therapy in the Treatment of Depressive Symptoms: A Meta-analysis of Individual Participant Data. JAMA psychiatry. 2017. Vol. 74 (4). P. 351–359. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2017.0044
Jain N., Stech E., Grierson A., Sharrock M., Li I., Mahoney A., Newby J. (2021) A pilot study of intensive 7-day internet-based cognitive behavioral therapy for social anxiety disorder. Journal of Anxiety Disorders. 2021. Vol. 84. P. 102473. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2021.102473
Egan S. J., McEvoy P., Wade T. D., et al. Unguided low-intensity cognitive behaviour therapy for anxiety and depression during the COVID-19 pandemic: A randomised trial. Behaviour Research and Therapy. 2021. Vol. 144. P. 103902 https://doi.org/10.1016/j.brat.2021.103902
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
