Дослідження психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності здобувачів професійно-технічної освіти
Анотація
Метою статті є виокремлення психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Методи. Для реалізації поставленої мети використано низку методів дослідження, зокрема теоретичні: аналізування, порівняння, систематизація, узагальнення літературних наукових джерел і даних експериментальних досліджень; емпіричні: психодіагностичні методики “Соціально-професійна затребуваність особистості” (Б. Ясько, Є. Харитонова), “Методика дослідження особистісної ідентичності” (Л. Шнейдер), “Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності” (А. Карпов), “Багатовимірно-функціональна діагностика відповідальності (ОТВ-70)” (В. Прядеїн), “Професійна готовність” (А. Чернявська), “Методика діагностики типу поведінкової активності” (Л. Вассерман, Н. Гумелюк); математико-статистичні методи. Результати. Представлено емпіричне дослідження психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Вивчення ставлення приналежності до професійної спільноти показало, що в респондентів не остаточно сформоване ставлення до себе й до цінностей обраної галузі праці. Дослідження сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності засвідчило, що респонденти характеризуються досить високою фаховою самооцінкою, задоволені ставленням інших людей до них як до професіоналів. Результати діагностики відповідальності вказали на нейтральність, ситуативний прояв відповідальності й самостійності, необхідність додаткового контролю для завершення розпочатого. Дослідження рефлексивності засвідчило відмінність показників залежно від професійної спеціалізації, а саме: показники майбутніх фахівців сфери послуг значно вищі; респонденти більше орієнтовані на комунікації з оточуючими; інтерпсихічна рефлексивність співвідноситься зі здатністю до розуміння інших людей; їм властиве осмислення власної особистості з позиції професійної діяльності. Діагностика мотиваційної активності до професійної самореалізації засвідчила недостатній рівень її розвитку. Здійснено кореляційне аналізування з метою з’ясування можливих зв’язків між виокремленими умовами та структурними складовими особистісно-професійної ідентичності. Висновки. Підтверджено припущення про те, що формування особистісно-професійної ідентичності здобувачів професійно-технічної освіти може визначатися такими психолого-педагогічними умовами: емоційно-позитивне сприйняття приналежності до професійної спільноти, позитивне сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності, високий рівень розвитку відповідальності, наявність рефлексивного простору, розвиток мотиваційної активності до реалізації себе у вибраній професії.
Завантаження
Посилання
Демченко В. В. Формування готовності до професійного самовдосконалення майбутніх учителів фізичної культури : дис. … канд. пед. наук.: 13.00.04. Кропивницький, 2018. 225 с. https://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/21846
Горенко М. В. Гендерні особливості формування готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри : дис. ... д. філософ: 053 – Соціальні та поведінкові науки. Психологія. Умань, 2022. 266 с.
Erikson E. H. Identity, youth and crisis. New York: W. W. Norton Company, 1968. 336 p.
Е.В. Психология социально-профессиональной востребованности личности. М.: Институт психологии РАН, 2014. 411 с.
Fitzgerald A. Professional identity: A concept analysis. Nursing Forum. 2020. Vol. 55. Р. 447-472. https://doi.org/10.1111/nuf.12450
Hudimova A., Popovych I., Savchuk O., Liashko V., Pyslar A., Hrys A. Research on the relationship between excessive use of social media and young athletes’ physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2021. Vol. 21(6), P. 3364-3373. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.06456
Сенчина Н. Г. Формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2019. 308 с.
Liu Q., Geertshuis S. Professional identity and the adoption of learning management systems. Studies in Higher Education. 2021. Vol. 46(3), P. 624-637. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1647413
Popovych I., Blynova O., Nass Álvarez J. L., Nosov P., Zinchenko S. A HISTORICAL DIMENSION OF THE RESEARCH ON SOCIAL EXPECTATIONS OF AN INDIVIDUAL. Revista Notas Históricas y Geográficas. 2021. Vol. 27. P. 190-217. https://www.revistanotashistoricasygeograficas.cl/index.php/nhyg/article/view/365
Popovych I., Kurova A., Koval I., Kazibekova V., Maksymov M., Huzar V. Interdependence of emotionality, anxiety, aggressiveness and subjective control in handball referees before the beginning of a game: a comparative analysis. Journal of Physical Education and Sport. 2022. No. 22(3). P. 680-689. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.03085
Pratt M. G., Rockmann K. W., Kaufmann J. B. Constructіng Professіonal Іdentіty: The Role of Work and Іdentіty Learnіng Cycles іn the Customіzatіon of Іdentіty among Medіcal Resіdents. The Academy of Management Journal. 2006. Vol. 49. No. 2. Р. 235-262. https://doі.org/10.5465/amj.2006.20786060
Прядеин В.П. Психодиагностика личности: Избранные психологические тесты: Практикум. Сургут: Сургутский гос. пед. ун-т, 2014. 215 с.
Разумна А. Управління формуванням нормативної професійної ідентичності майбутніх медиків. Теорія і практика управління соціальними системами. 2018. № 1. С. 26-37. https://doi.org/10.20998/2078-7782.2018.1.03
Шевченко Н. Ф., Волобуєва О. С. Емпіричне дослідження особистісно-професійної ідентичності здобувачів фахової передвищої освіти. Psychology and pedagogy as sciences for the development of the cultural potential of modern society: Scientific monograph. Riga: Baltija Publishing. 2022. C. 464-496. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-198-5-19
Шевченко Н. Ф. Рефлексивність як чинник розвитку особистості психолога-консультанта. Журнал сучасної психології. 2022. № 4 (27). C. 85-92. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-10
Schellings, G., Koopman, M., Beijaard, D., & Mommers, J. Constructing configurations to capture the complexity and uniqueness of beginning teachers’ professional identity. European Journal of Teacher Education, 2021. https://doi.org/10.1080/02619768.2021.1905793
Slay H. S., Smіth D. A. Professіonal іdentіty constructіon: Usіng narratіve to understand the negotіatіon of professіonal and stіgmatіzed cultural іdentіtіes. Human Relatіons. 2011. Vol. 64(1). P. 85-107. https://doі.org/10.1177/0018726710384290
Шнейдер Л.Б. Психология идентичности. 2-е изд., пер. и доп. Учебник и практикум для бакалавриата и магистратуры. М.: Юрайт. 2019. 328 с.
Tomlinson, M., Jackson, D. Professional identity formation in contemporary higher education students. Studies in Higher Education. 2021. Vol. 46(4), P. 885-900. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1659763
Тороп К. С. Усвідомлення особистісного досвіду майбутніми педагогами як чинник формування їх професійної ідентичності: автореф. дис. … канд. психол. наук. К., 2008. 19 с.
Вавринів О. С. Емпіричне дослідження професійної емпатії майбутніх рятувальників. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2020. №4. С. 57-71. https://doі.org/10.32999/2663-970X/2020-4-4
Вельдбрехт О. О., Бовдир О. С., & Самкова О. М. Компонентна структура задоволеності роботою у медичних працівників з різними умовами праці. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2021. №6. С. 73-93. https://doі.org/10.32999/2663-970X/2021-6-6
Wang, X., Zhu, J., Huo, J., Liu, M., Ye, B. Implicit professional identity: assessment and relation with explicit professional identity and well-being of pre-service teachers. European Journal of Teacher Education. 2022. Vol. 45(3). P. 338-355. https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1827385
Zaverukha O., Popovych I., Karpenko Y., Kozmenko O., Stelmakh O., Borysenko O., Hulias I., Kovalchuk Z. Dynamics of Successful Formation of Professional Identity of Future Psychologists in Higher Education Institutions. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. 2022. Vol. 14(1). P. 139-157. https://doi.org/10.18662/rrem/14.1/511
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
