Емпіричне вивчення вигорання фахівців соціономічного профілю засобами позитивної психотерапії
Анотація
У статті представлено емпіричне дослідження синдрому вигорання з використанням засобів позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, де метою було дослідити та проаналізувати синдром вигорання серед фахівців комунікативних професій через призму позитивної психотерапії. Методи. Дослідження проводилося з використанням двох опитувальників: Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії (WIPPF) та опитувальника “Психічне вигорання” (К. Маслач та С. Джексон в адаптації Н. Водоп’янової). В емпіричному дослідженні взяли участь 134 спеціалісти соціономічного профілю. Результати. Позитивна психотерапія – це інтегративний метод, який має велику базу інструментів для дослідження та покращення якості життя, зокрема: модель балансу, актуальні здібності, модель для наслідування тощо. Кореляційним аналізом Спірмена (r) з’ясовано, що у фахівців, у яких високий рівень емоційного виснаження, найбільше розвиненні актуальні здібності: акуратність, охайність, ввічливість, старанність, досягнення, справедливість, терпіння, віра. Також, чим вище емоційне виснаження, тим нижчий рівень сформованості актуальної здібності – надія. Тобто фахівець втрачає надію на краще через перевтому та виснаження. Високий рівень розвитку редукції особистих досягнень супроводжується низьким рівнем розвитку актуальної здібності “старанність-досягнення”, де особистість втрачає бажання працювати та розвиватися у професійній діяльності. Висновки. Дисбаланс у розподілі життєвої енергії може бути причиною розвитку синдрому вигорання. Узагальнено, що надмірна увага до сфери діяльності може спричинити розвиток емоційного виснаження та деперсоналізацію особистості. Високий рівень емоційного виснаження супроводжується низьким рівнем розвитку сфери “контакти”. Фахівець, приділяючи увагу та всю свою енергію лише роботі, забуваючи про інші сфери, зокрема контакти, більш схильний до вигорання. Таким чином, засоби позитивної психотерапії є ефективними для вивчення причин та динаміки розвитку вигорання фахівців соціономічного профілю. Також ці засоби можуть бути ефективними для попередження та корекції даного явища.
Завантаження
Посилання
Adina M., Vesa Ș., Nirestean A. Burnout Syndrome: Therapeutic Approach With Beneficial Effects on Personality and Quality of Life. Alternative Therapies in Health and Medicine. 2021. Vol. 27, No. 6. P. 8–14. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33789249/
Bagheri T., Fatemi M., Payandan H., Skandari A., Momeni M. The effects of stress-coping strategies and group cognitive-behavioral therapy on nurse burnout. Annals of burns and fire disasters. 2019. Vol. 32, No. 3. P. 184–189. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7155410/
Cope T. A. Positive Psychotherapy’s Theory of the Capacity to Know as Explication of Unconscious Contents. Journal of Religion and Health. 2008. Vol. 48, No. 1. P. 79–89. https://doi.org/10.1007/s10943-008-9225-7
Dobiała E., Winkler P. “Positive psychotherapy” according to Seligman and “Positive Psychotherapy” according to Peseschkian: A Comparison. International Journal of Psychotherapy. 2016. Vol. 20, No. 3. P. 5–13.
Gharibblouk S. The Effectiveness of Positive Psychotherapy on Reducing Marital Burnout among University Political Activists. Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională. 2018. Vol. 10, no. 3. P. 25–34. https://doi.org/10.18662/rrem/60
Галян О. Відповідальність та емоційне вигорання педагогів. Інсайт психологічні виміри суспільства. 2019. №2. С. 16–23. URL: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2019-2-2
Гордієнко-Митрофанова І., Гоголь Д. Позитивна психотерапія: навчальний посібник з психотерапевтичних практик розвитку усвідомленої стресостійкості. Київ : ГО “МНГ”, 2022. 220 с.
Huebner G. Health – Illness from the Perspective of Positive Psychotherapy. The Global Psychotherapist. 2021. Vol. 1, no. 1. P. 57–61. https://doi.org/10.52982/lkj144
ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. ICD-11. https://icd.who.int/browse11/l-m/en#/http://id.who.int/icd/entity/129180281
Maslach C., Jackson S. The Maslach Burn-On Inventory Manual. CA: Consulting Psychologist Press., 1986. 285 p.
Мельничук А. Дослідження синдрому вигорання фахівців соціономічного профілю з допомогою Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної терапії (WIPPF). Габітус. 2021. № 25. С. 158-162. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.25.28
Мельничук А. Динаміка розвитку синдрому вигорання фахівців соціономічного профілю через ризму позитивної психотерапії Н. Пезешкіана. Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe. 2022. Т. 5, № 2. С. 65–73. https://doi.org/10.15804/PPUSN.2022.02.07
Мельничук А., Комар Т. П’ятикроковий алгорит проведення супервізії фахівців соціономічного профілю засобами позитивної психотерапії Н. Пезешкіана. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. Т.33, №3. С. 65-70. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2022.3/11
Messias, E, Peseschkian, H, & Cagande, C. (Eds.). Positive Psychiatry, Psychotherapy and Psychology / ed. by E. Messias, H. Peseschkian, C. Cagande. Cham: Springer International Publishing, 2020. https://doi.org/10.1007/978-3-030-33264-8
Паламарчук Л. А. Діагностика професійного “вигорання” (К. Маслач, С.Джексон в адаптації Н.Е.Водоп’янової. Всеосвіта. https://vseosvita.ua/library/diagnostika-profesijnogo-vigoranna-k-maslac-s-dzekson-v-adaptacii-n-e-vodopanovoi-460627.html
Пеньковська Н., Шептицький Р. Основи психологічного консультування в методі позитивної психотерапії. Тернопіль: Крок, 2014. 286 с.
Peseschkian N., Tritt K. Positive psychotherapy effectiveness study and quality assurance. European Journal of Psychotherapy & Counselling. 1998. Vol. 1, no. 1. P. 93–104. URL: https://doi.org/10.1080/13642539808400508
Peseschkian N., Deidenbach H. Wiesbadener Inventar zur Positiven Psychotherapie und Familientherapie WIPPF. Berlin, Haidelberg: Springer, 1998. 108 p.
Пезешкіан Н., Азіз А. Лексикон позитивної психотерапії: довідник. Київ : Талком, 2019. 192 с.
Rubene L., Miksons A. The association between work-related factors and use of psychotherapeutic methods with burnout rates in family physicians. European Psychiatry. 2021. Vol. 64, S1. P. S493–S494. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2021.1319
Santoft F., Salomonsson S., Hesser H., Lindsäter E., Ljótsson B., Lekander M., Kecklund G., Öst L., Hedman-Lagerlöf E. Mediators of Change in Cognitive Behavior Therapy for Clinical Burnout. Behavior Therapy. 2019. Vol. 50, no. 3. P. 475–488. https://doi.org/10.1016/j.beth.2018.08.005
Танасійчук О. Психологічна корекція синдрому емоційного вигорання медичних сестер. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2019. №1. С.41-46. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2019-1-6
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
