Диспозиційні предиктори психологічного благополуччя майбутніх психологів в умовах воєнного стану
Анотація
Статтю присвячено емпіричному дослідженню й теоретичному обґрунтуванню диспозиційної детермінації психологічного благополуччя особистості в контексті надзвичайних ситуацій. Мета дослідження полягала в експлікації зв’язку між рисами Великої п’ятірки та складниками психологічного благополуччя особистості в умовах воєнного стану. Методи: тестування за допомогою української адаптації короткого п’ятифакторного опитувальника TIPI-UKR М. Кліманської та І. Галецької (2019), опитувальника “Шкали психологічного благополуччя” К. Ріфф в адаптації С. Карсканової (2011); анкетування; описова статистика, кореляційний та факторний аналізи;структурна інтерпретація даних. Результати. Загальну вибірку емпіричного дослідження склали 48 студенток першого курсу спеціальності “Психологія” (перша група), з яких на 40 осіб (83.3%, друга група) особливо негативно вплинуло повномасштабне російське вторгнення. Назагал підтверджено значущий позитивний зв’язок екстраверсії зі всіма складниками психологічного благополуччя, тоді як у другій групі він ослаблений та неповний. Натомість значення відкритості досвіду та дещо менше добросовісності у представниць другої групи зростає. Факторний аналіз рис Великої п’ятірки засвідчив існування інтегральних особистісних диспозицій, що пояснюють 64.55% дисперсії змінних, котрі впливають на психологічне благополуччя, з яких стабільність (поєднання добросовісності, дружелюбності й емоційної стабільності) пов’язана з ціннісно-цільовим трансцендуванням особистості, а пластичність (поєднання екстраверсії з відкритістю досвіду) – з її інструментально-операційним оснащенням. Висновки. Доведено, що найвагомішими предикторами психологічного благополуччя майбутніх психологів в умовах воєнного стану є екстраверсія та відкритість досвіду (генеральний фактор “пластичність”), які зумовлюють структурну перебудову адаптаційних ресурсів особистості під впливом хронічного стресу.
Завантаження
Посилання
Черенщикова Д. Аксіокорекція педагогічного спілкування у вищих навчальних закладах засобами позитивної психотерапії. Психологія особистості. 2012. № 1 (3). С. 184-194. https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=view_citation&hl=uk&user=rc_xoFQAAAAJ&citation_for_view=rc_xoFQAAAAJ:d1gkVwhDpl0C
Chykhantsova, O. A. A person’s quality of life and features of its measurement. Insight: the psychological dimensions of society. 2020. № 4. P. 11-28. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-4-1
Costa JR, Paul T.; McCrae, Robert R. The NEO Inventories as instruments of psychological theory. The Oxford handbook of the five factor model. 2017. Р. 11-37. https://psycnet.apa.org/record/2017-30849-002
Costa JR, Paul T.; MCCRAE, Robert R. The Revised Neo Personality Inventory (neo-pi-r). Sage Publications, Inc. 2008. https://doi.org/10.4135/9781849200479.n9
DeNeve K. M., Cooper H. The happy personality: a meta-analysis of 137 personality traits and subjective well-being. Psychological bulletin. 1998. Vol. 124 (2). Р. 197. https://doi.org/10.1037/0033-2909.124.2.197
DeYoung, Colin G. Toward a theory of the Big Five. Psychological Inquiry. 2010. Vol. 21 (1). Р. 26-33. https://doi.org/10.1080/10478401003648674
DeYoung, Colin G.; Peterson, Jordan B.; Higgins, Daniel M. Higher-order factors of the Big Five predict conformity: Are there neuroses of health? Personality and Individual differences. 2002. Vol. 33 (4). Р. 533-552. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(01)00171-4
Diener, Ed. Subjective well-being. Psychological bulletin. 1984. Vol. 95 (3). Р. 542. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0033-2909.95.3.542
Diener, Ed; Chan, Micaela Y. Happy people live longer: Subjective well‐being contributes to health and longevity. Applied Psychology: Health and Well‐Being. 2011. Vol. 3 (1). Р. 1-43. https://doi.org/10.1111/j.1758-0854.2010.01045.x
Fel, S.; Niewiadomska, I.; Lenart-Kłoś, K. People in the Face of Modern Warfare: Relationships Between Resource Distribution and Behaviour of Participants in the Hostilities in Ukraine. V&R unipress. 2022. https://www.vandenhoeck-ruprecht-verlage.com/detail/index/sArticle/57909
Fromm, Erich. On disobedience and other essays. 1981. https://philpapers.org/rec/FROODA
Graziano, William G.; Eisenberg, Nancy. Agreeableness: A dimension of personality. Handbook of personality psychology. Academic Press. 1997. Р. 795-824. https://doi.org/10.1016/B978-012134645-4/50031-7
Hudimova A. Kh. Psychological well-being and social media users’ behavioral online patterns in everyday life and during COVID-19 pandemic. Insight: the psychological dimensions of society. 2021. № 5. P. 133-147. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2021-5-9
Hulias, I. A., Hoian, I. M. Explication of factors of the axiopsychological design of life achievements of modern youth. Insight: the psychological dimensions of society. 2022. № 7. P. 41-57. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-7-4
Hulias, I.; Karpenko, Z. Axiopsychological Differences of Men’s and Women’s Gender Displays in Modern Ukraine. Journal of Education Culture and Society. 2022. Vol. 13 (1). P. 351-368. https://doi.org/10.15503/jecs2022.1.351.368
Judge, Timothy A., et al. Hierarchical representations of the five-factor model of personality in predicting job performance: integrating three organizing frameworks with two theoretical perspectives. Journal of applied psychology. 2013. Vol. 98 (6). Р. 875. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/a0033901
Карсканова, С. В. Опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 1. С. 1-10. https://www.academia.edu/4482649/%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA
Кліманська, М.; Галецька, І. Українська адаптація короткого п’ятифакторного опитувальника особистості TIPI (TIPI-UKR). Psychological journal. 2019. № 5 (9). С. 57-76. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.9.4
Khraban T. E. Adoption of coping strategies by Ukrainian civilians in the first fifteen days after the outbreak of military conflict in 2022. Insight: the psychological dimensions of society. 2022. Vol. 7. P. 59–74. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-7-5
Leszko, M., Iwański, R., Jarzębińska, A. The relationship between personality traits and coping styles among first-time and recurrent prisoners in Poland. Frontiers in psychology. 2020. Vol. 10. P. 2969. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02969
Lewis, Elisa G.; Cardwell, Jacqueline M. The big five personality traits, perfectionism and their association with mental health among UK students on professional degree programmes. BMC psychology. 2020. Vol. 8 (1). Р. 1-10. https://doi.org/10.1186/s40359-020-00423-3
Ma F., Shevchenko, R. P., Karhina N. V. Student youth representation of psychological well-being: results of content analysis of works. Insight: the psychological dimensions of society. 2020. Vol. 3. P. 44-55. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-3-3
Markon, Kristian E.; Krueger, Robert F.; Watson, David. Delineating the structure of normal and abnormal personality: an integrative hierarchical approach. Journal of personality and social psychology. 2005. Vol. 88 (1). Р. 139. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0022-3514.88.1.139
Maslow, A. H., Mintz, N. L. Effects of esthetic surroundings: I. Initial effects of three esthetic conditions upon perceiving “energy” and “well-being” in faces. The Journal of Psychology. 1956. Vol. 41 (2). Р. 247-254. https://doi.org/10.1080/00223980.1956.9713000
Modersitzki, Nick, et al. Who is impacted? Personality predicts individual differences in psychological consequences of the COVID-19 pandemic in Germany. Social Psychological and Personality Science. 2021. Vol. 12 (6). Р. 1110-1130. https://doi.org/10.1177/1948550620952576
Orap, M. O., Akimova, N. V., Kalba, Ya. Ye. Subjective well-being and anxiety level during the COVID-2019 crisis: study in Ukrainian adolescence. Insight: the psychological dimensions of society. 2021. Vol. 6. P. 28-39. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2021-6-3
Радчук, Г. Аксіопсихологія вищої школи: монографія. Тернопіль: ТНПУ. 2014. 380 с. http://library.tnpu.edu.ua/index.php/presents/2014/96-individuals14/1249-radchyk
Ryff, Carol D.; Singer, Burton H. Know thyself and become what you are: A eudaimonic approach to psychological well-being. Journal of happiness studies. 2008. Vol. 9. Р. 13-39. https://doi.org/10.1007/s10902-006-9019-0
Saveikiene, D., Volodarska, N. D. Conditions of effectiveness of methods of supporting women’s psychological well-being in situations of temporary relocation. Insight: the psychological dimensions of society. 2020. Vol. 3. P. 109-121. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-3-8
Schinka, John A.; Kinder, Bill N.; Kremer, Thomas. Research validity scales for the NEO--PI--R: Development and initial validation. Journal of Personality Assessment. 1997. Vol. 68 (1). Р. 127-138. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa6801_10
Schneider, Kirk J.; Pierson, J. Fraser; Bugental, James FT (ed.). The handbook of humanistic psychology: Theory, research, and practice. Sage Publications. 2014. https://psycnet.apa.org/record/2014-21337-000
Steel, Piers; Schmidt, Joseph; Shultz, Jonas. Refining the relationship between personality and subjective well-being. Psychological bulletin. 2008.
Vol. 134 (1). Р. 138. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0033-2909.134.1.138
Sutin, Angelina R. Openness. 2017. https://psycnet.apa.org/record/2017-30849-005
Weston, Sara J.; Jackson, Joshua J. How do people respond to health news? The role of personality traits. Psychology & Health. 2016. Vol. 31 (6). Р. 637-654. https://doi.org/10.1080/08870446.2015.1119274
Widiger, Thomas A. (ed.). The Oxford handbook of the five factor model. Oxford University Press. 2017. https://psycnet.apa.org/record/2017-30849-000
World Medical Association, et al. World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects. Jama. 2013. Vol. 310 (20). Р. 2191-2194. https://doi.org/10.1001jama.2013.281053
Zaverukha, O., Popovych, I., Karpenko, Y., Kozmenko, O., Stelmakh, O., Borysenko, O., Kovalchuk, Z. Dynamics of Successful Formation of Professional Identity of Future Psychologists in Higher Education Institutions. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. 2022. Vol. 14 (1). Р. 139-157. https://doi.org/10.18662/rrem/14.1/511
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
