ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СПІВРОБІТНИКІВ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню ролі та значення соціального капіталу у психологічному благополуччі співробітників організації.
Мета: вивчення впливу соціального капіталу на психологічне благополуччя співробітників організації.
Методи. «Психологічне благополуччя особистості» К. Ріфф в адаптації Т. Шевелєнкової та П. Фесенко за шістьма шкалами: цілі у житті, позитивні стосунки з іншими, особистісне зростання, управління середовищем, самоприйняття, автономія. Для вимірювання соціального капіталу як певної сукупності ресурсів, які людина може отримати від своєї соціальної мережі, застосовано методику «Опитувальник виміру індивідуального соціального капіталу» Р. Стили (Styla) в адаптації І. Семків.
Результати. Психологічне благополуччя визначаємо як переживання та стани, що вказують на повноту самореалізації людини в конкретних життєвих умовах. Соціальний капітал розуміємо як соціальну мережу людини, яка заснована на емоційно позитивних довірчих стосунках, та впливає на покращення рівня психологічної комфортності особистості. Встановлено, що найбільшу кількість кореляційних взаємозв’язків серед шкал соціального капіталу, має «Соціально-професійний ресурс». Такі результати показують безпосередню залежність особистісного зростання від наявності у людини роботи, самореалізованості у професії, продуктивного спілкування з колегами по роботі, можливості розширення власної соціальної мережі, яка ґрунтується на стосунках довіри та взаємодопомоги. Констатовано, що шкала «Продуктивні вміння» забезпечує більшу автономію особистості, тобто самостійність та незалежність респондента, здатність самостійно регулювати власну поведінку, яка спирається на власні можливості та здібності у вибудовуванні стратегії своєї поведінки та визначенні вектору свого життя.
Висновки. Найбільш вираженими ресурсами соціального капіталу у досліджуваної групи співробітників організації є «соціально-професійний ресурс», «продуктивні вміння», «емоційний ресурс». Встановлено взаємозв’язки між ресурсами соціального капіталу особистості та показниками психологічного благополуччя.
Завантаження
Посилання
2. Burde, P. (2002) Formy kapitala [Forms of capital]. Ekonomicheskaia sotsiologiia. – Economic sociology, 3(5). 60-74. [in Russian]
3. Sventsitskii, A. L., Pochebut, L. G., Kiloshenko, M. I., Kuznetsova, I. V., Mararitsa, L. V., Kazantseva , T. V. (2009) Sotsialnyi kapital i ego formirovanie: sotsialno-psikhologicheskii podkhod [Social capital and its formation: a socio-psychological approach] Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Seriia 12 – Bulletin of St. Petersburg University. Series 12, 3(2). 140–149. [in Russian]
4. Semkiv, I. I. (2015) Psykhometrychni pokaznyky ta adaptatsiia metodyky R. Styly «KPIKS» [Psychometric Indicators and Adaptation KPIKS of R. Styles]. Humanitarnyi visnyk Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody». Seriia : Psykholohiia – Humanitarian Bulletin of the State Higher Educational Institution "Pereyaslav-Khmelnitsky State Pedagogical University named after Grigory Skovoroda". Series: Psychology, 37. 136-146. [in Ukrainian]
5. Shamionov, R. M. (2004) Psikhologiia subieektivnogo blagopoluchiia lichnosti [Psychology of subjective well-being of personality]. Saratov. [in Russian]
6. Shevelenkova, T. D., Fesenko, P. P. (2005) Psikhologicheskoe blagopoluchie lichnosti (obzor osnovnykh kontseptsii i metodika issledovaniia) [Psychological well-being of an individual (review of basic concepts and research methods)]. Psikhologicheskaia diagnostika – Psychological diagnosis, 3. 95–129. [in Russian]
7. Busseri, M. A., Sadava S. W. (2011) A review of the tripartite structure of subjective well-being: Implications for conceptualization, operationalization, analysis, and synthesis. Personality and Social Psychology Review, 15(3). 290–314.
8. Chida, Y., Steptoe, A. (2008) Positive psychological well-being and mortality: A quantitative review of prospective observational studies. Psychosomatic Medicine, 70. 741–756.
9. Diener, E., Ng, W., Harter, J., Arora, R. (2010) Wealth and happiness across the world: Material prosperity predicts life evaluation, whereas psychosocial prosperity predicts positive feeling. Journal of Personality and Social Psychology, 99(1). 52–61.
10. Howell, R. T., Kern, M. L., Lyubomirsky, S. (2007) Health benefits: Metaanalytically determining the impact of well-being on objective health outcomes. Health Psychology Review, 1. 83–136.
11. Keyes, C.L.M., Shmotkin, D., Ryff, C.D. (2002) Optimizing well-being: The empirical encounter of two traditions. Journal of Personality and Social Psychology, 82. 1007–1022.
12. Linley, P.A., Maltby, J., Woodc, A.M., Osborne, G., Hurling, R. (2009) Measuring happiness: The higher order factor structure of subjective and psychological well-being measures. Personality and Individual Differences, 47. 878–884.
13. Luhmann, M., Hofman, W., Eid, M., Lucas, R.E. Subjective Well-Being and Adaptation to Life Events: A Meta-Analysis. Journal of Personality and Social Psychology, 102(3). 592–615.
14. Portes, A. (1998) Social Capital: Its Origins and Application in Modern Sociology. Annual Review of Sociology, 24.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
