Вплив емоцій та емоційних станів на вибір стратегій подолання бойового та військово-професійного стресу
Анотація
Метою є дослідження такої характеристики емоційного інтелекту курсантів військового інституту,як здатність розпізнавати емоції, а також оцінитипередбачуваність вибору стратегій подолання бойового та військово-професійного стресу в залежностівід типу емоцій. Методи і матеріали. Дослідженняпроводилося у квітні 2022 року серед курсантів третього курсу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, які навчаються за спеціальністю“Військове управління”. На першому етапі дослідження було здійснено активацію переживань курсантів за допомогою кататимних імагінацій (продукування образів) – їм було запропоновано намалюватисимволічні образи їх переживань. На другому етапібули використані інструменти самозвіту – курсантам було запропоновано описати емоції, які вонивідчувають з приводу пережитих подій та ті заходи,які вони вживають, щоб створити баланс між собоюі зовнішньою ситуацією. Отримані результати булиопрацьовані за допомогою дескриптивного і кореляційно-регресійного аналізу. Результати. З’ясовано,що 22.0% курсантів продемонстрували нездатністьрозібратися у своїх емоціях та почуттях – вони незмогли назвати свої емоції з приводу пережитихподій та намалювати символічні образи їх переживань. 78.0% курсантів зуміли визначити свої емоції.Курсанти відчували емоції, які мають складні структури, але у яких можна було виділити такі базовікомпоненти: “тривога”, “гнів”, “апатія”, “надія”. Усьогобуло названо тридцять два видів емоцій та емоційнихстанів, що може свідчити про ясне розуміння курсантами свого емоційного стану та тих емоцій, під впливом яких вони перебувають. Вибір копінг-стратегійздійснювався курсантами на основі оптимістичної/песимістичної інтерпретації стресової ситуації.Висновки. На спроможність військовослужбовціврозпізнавати свої емоції впливають такі чинники:1) невід’ємною частиною та ключовим нормативнимкомпонентом військової субкультури є придушенняемоцій та уникнення переживань; 2) існує небезпекаповсякденного бойового та військово-професійногостресу, що пов’язано зі специфікою військової діяльності; 3) ймовірність виникнення в умовах бойовогота військово-професійного стресу особливого психологічного стану алекситимії; 4) ризик розвиткув умовах бойового та військово-професійного стресупсихологічного стану емоційної бурі або емоційногостану моральної втоми, пригніченості та байдужостідо того, що відбувається. Тому, вивчення емоційногоінтелекту військовослужбовців потребує розробкиспеціального інструментарію. Між емоціями, щопереживають військовослужбовці під час бойовогота військово-професійного стресу і вибором стратегій подолання стресу існує значуща кореляція.
Завантаження
Посилання
Albesher, S. A., & Alsaeed, M. H. (2015). Emotional intelligence and its relation to coping strategies of stressful life events among a sample of students from the college of basic education in the state of Kuwait. Journal of Educational & Psychological Sciences, 16(04), 273-395. https://doi.org/10.12785/jeps/160409
Alosaimi, F. (2016). Work-Related Stress and Stress-Coping Strategies among Patients’ Companions at a Tertiary Care Hospital in Saudi Arabia. Journal of Psychiatry, 19. https://doi.org/10.4172/2378-5756.1000374
Barrett, F. J. (1996). The organizational construction of hegemonic masculinity: The case of the US Navy. Gender, Work & Organization, 3, 129-142.
Barrett, L.F., Gross, J., Christensen, T.C., & Benvenuto, M. (2001). Knowing what you're feeling and knowing what to do about it: Mapping the relation between emotion differentiation and emotion regulation. Cognition and Emotion, 15(6), 713-724. https://doi.org/10.1080/02699930143000239
Beal, D.J., Weiss, H.M., Barros, E., & MacDermid, S.M. (2005). An Episodic Process Model of Affective Influences on Performance. Journal of Applied Psychology, 90(6), 1054-1068. https://doi.org/10.1037/0021-9010.90.6.1054
Bond, A.L. (2016). Trait Emotional Intelligence Differences in Pre-Career and Mid-Career United States Military Leaders. Doctor’s thesis. Auburn.
Borys, B., Majkowicz, M., & Majkowicz, H. (2003). Radzenie sobie ze stresem w róznych grupach słuzb ratowniczych [Coping with stress in various rescue groups]. Psychiatria polska, 37(2), 337-348.
Braswell, H., & Kushner, H.I. (2012). Suicide, social integration, and masculinity in the U.S. military. Social science & medicine, 74(4), 530-536. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2010.07.031
Bryan, C. J., Hernandez, A. M., Allison, S., & Clemans, T. (2013). Combat exposure and suicide risk in two samples of military personnel. Journal of clinical psychology, 69(1), 64-77. https://doi.org/10.1002/jclp.21932
Carver, C.S. (2011). Coping. In R. J. Contrada, & A. Baum (Eds.), The handbook of stress science: Biology, psychology, and health (pp. 221-229). Springer Publishing Company.
Fteiha, M., & Awwad, N. (2020). Emotional intelligence and its relationship with stress coping style. Health Psychology Open, 7(2). http://doi.org/10.1177/2055102920970416
Goleman, D. (2000). Emotional intelligence: Issues in paradigm building. In D. Goleman, & C. Cherniss (eds.), The Emotionally Intelligent Workplace: How to Select for, Measure, and Improve Emotional Intelligence in Individuals, Groups, and Organizations (pp. 1-13). San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Grandey, A. A. (2000). Emotional regulation in the workplace: A new way to conceptualize emotional labor. Journal of Occupational Health Psychology, 5(1), 95-110. https://doi.org/10.1037/1076-8998.5.1.95
Grandey, A. A., & Melloy, R. C. (2017). The state of the heart: Emotional labor as emotion regulation reviewed and revised. Journal of Occupational Health Psychology, 22(3), 407-422. https://doi.org/10.1037/ocp0000067
Gross, J. J. (1998). Antecedent- and response-focused emotion regulation: divergent consequences for experience, expression, and physiology. Journal of personality and social psychology, 74(1), 224-237. https://doi.org/10.1037//0022-3514.74.1.224
Gross, J.J., & Thompson, R.A. (2007). Emotion Regulation: Conceptual Foundations. In J. J. Gross (Ed.), Handbook of Emotion Regulation (pp. 3-24). New York: Guilford Press.
Hautzinger, S., & Scandlyn, J. (2014). Beyond post-traumatic stress: Homefront struggles with the wars on terror. Walnut Creek, CA: Left Coast Press.
Hromova, H.M. (2020). Intolerance of uncertainty in seriously injured veterans: a comparative analysis. Insight: the psychological dimensions of society, 4, 29-41. http://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-4-2
Kahneman, D., Krueger, A. B., Schkade, D. A., Schwarz, N., & Stone, A. A. (2004). A survey method for characterizing daily life experience: the day reconstruction method. Science (New York, N.Y.), 306(5702), 1776-1780. https://doi.org/10.1126/science.1103572
Kerasidou, A., & Horn, R. (2016). Making space for empathy: supporting doctors in the emotional labour of clinical care. BMC Medical Ethics, 17(8), 1-5. http://doi.org/10.1186/s12910-016-0091-7
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal and coping. New York: Springer Publishing Company. Malinauskas, R., Saulius, T., & Kaufmanas, G. (2020). Emotional Intelligence and Stress Coping Strategies Among Students of Physical Education and Sport Study Programs. Baltic Journal of Sport and Health Sciences, 4. http://doi.org/10.33607/bjshs.v4i115.820
Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. R. (2004). Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry, 15(3), 197-215. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1503_02
Mi-ran, K., & Su-Jeong, H. (2015). Nursing students’ emotional intelligences and coping strategies. Advanced Science and Technology Letters. Healthcare and Nursing, 88, 53-56. http://dx.doi.org/10.14257/astl.2015.88.11
Montvilaitė, G., & Antiniene, D. (2020). Emotional Intelligence and Stress Coping Strategies of Medical Residents. Baltic Journal of Sport and Health Sciences, 4. http://doi.org/10.33607/bjshs.v4i115.818
Moradi, A., Pishva, N., Ehsan, H.B., et al. (2011). The relationship between coping strategies and emotional intelligence. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 30, 748-751. http://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.10.146
Noorbakhsh, S.N., Besharat, M.A., & Zarei, J. (2010). Emotional intelligence and coping styles with stress. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 5, 818-822.
O’Connor, P., Nguyen, J., & Anglim, J. (2016). Effectively coping with task stress: A study of the validity of the Trait Emotional Intelligence Questionnaire–Short Form (TEIQue–SF). Journal of Personality Assessment, 99(3), 304-314. https://doi.org/10.1080/00223891
Oerlemans, W. G. M., & Bakker, A. B. (2013). Capturing the moment in the workplace: Two methods to study momentary subjective well-being. In A. B. Bakker (Ed.), Advances in positive organizational psychology (pp. 329-346). Emerald Group Publishing. https://doi.org/10.1108/S2046-410X(2013)0000001017
Paradiso, S., Beadle, J. N., Raymont, V., & Grafman, J. (2016). Suicidal thoughts and emotion competence. Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology, 38(8), 887–899. https://doi.org/10.1080/13803395.2016.1172558
Pekaar, K. A, van der Linden, D, Bakker, A.B, & Born, M. Ph. (2020). Dynamic self- and other-focused emotional intelligence. Journal of Research in Personality, in press, 86. http://doi.org/10.1016/j.jrp.2020.103958
Petrides, K., Mikolajczak, M., Mavroveli, S., Sanchez-Ruiz, M, Furnham, A., & Pérez-González, J. (2016). Developments in Trait Emotional Intelligence Research. Emotion Review, 8. http://doi.org/10.1177/1754073916650493
Quigley, K. S., & Feldman Barrett, L. (1999). Emotional learning and mechanisms of intentional psychological change. In J. Brandtstadter & R. M. Lerner (Eds.), Action and development: Origins and functions of intentional self-development (pp. 435-464). Thousand Oaks, CA: Sage.
Salovey, P., & Mayer, J.D. (1990). Emotional Intelligence. Imagination, Cognition and Personality, 9(3), 185-211. https://doi.org/10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG
Sarabia-Cobo, C. M., Suárez, S. G., Menéndez Crispín, E. J., Sarabia Cobo, A. B., Pérez, V., de Lorena, P., Rodríguez Rodríguez, C., & Sanlúcar Gross, L. (2017). Emotional intelligence and coping styles: An intervention in geriatric nurses. Applied nursing research: ANR, 35, 94-98. https://doi.org/10.1016/j.apnr.2017.03.001
Stanley, E. A. (2019). Widen the window: Training your brain and body to thrive during stress and recover from trauma. New York: Avery Books.
Stanley, E. A., & Larsen, K. L. (2021). Difficulties With Emotion Regulation in the Contemporary U.S. Armed Forces: Structural Contributors and Potential Solutions. Armed Forces & Society, 47(1), 77–105. https://doi.org/10.1177/0095327X19848018
Weiss, H. M., & Cropanzano, R. (1996). Affective Events Theory: A theoretical discussion of the structure, causes and consequences of affective experiences at work. In B. M. Staw & L. L. Cummings (Eds.), Research in organizational behavior: An annual series of analytical essays and critical reviews, Vol. 18, (pp. 1-74). Elsevier Science/JAI Press.
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
