Емпатія як чинник розвитку особистісних складових професійної самореалізації майбутніх рятувальників
Анотація
У статті теоретично обґрунтовано і емпіричновизначено взаємозв’язок емпатії та параметрів професійної самореалізації майбутніх рятувальників. Метою статті є теоретико-емпіричнедослідження емпатії як чинника розвитку параметрів професійної самореалізації майбутніхрятувальників. Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано психодіагностичні інструменти: “Діагностика рівняемпатійних здібностей” В. Бойко, “Вивчення мотиваційного профілю особистості” Ш. Річі і П. Мартіна; “Визначення життєвих цілей та цінностейособистості” П. Іванов, Є. Колобова; “Діагностикарівня готовності до ризику” А. Шуберта; “SACS”С. Хобфола (в адаптації Н. Водоп’янової і О. Старченкової); “Прогноз” (оцінка нервово-психічноїнестійкості). Як додаткова змінна використаносередній бал з профільних дисциплін. Застосованокореляційне аналізування. Результати. На основіпроведеного емпіричного дослідження встановлено, що респонденти, які готові ризикувати, здійснюють асертивні та обережні дії, демонструютьвисокі показники емпатійності, потребують високого фінансового забезпечення, прагнуть до розвитку та визнання зі сторони інших людей, здатніставити перед собою складні завдання та реалізовувати їх. Також респонденти прагнуть високогоматеріального забезпечення, влади, здоров’я, особистісного зростання та кохання. Кореляційнеаналізування засвідчило, що емпатія має взаємозв’язки із такими параметрами, як: безпека та захищеність, служіння людям, особистісне зростання,відчуття задоволення, готовність до ризику, асертивні дії, встановлення соціального контакту,імпульсивні дії, агресивні дії, сприятливий прогнознервово-психічної стійкості та потреба формуватистабільні взаємини (середній бал 5.0-4.1 та 4.0-3.1).Висновки. Узагальнено, що на основі кореляційного аналізування емпатія має тісні взаємозв’язкипрактично з усіма особистісними складовими професійної самореалізації майбутніх рятувальників.
Завантаження
Посилання
Bodalev, A. A., Stolin, V. V., & Avanesov, V. S. (2006). Obshchaya psikhodiagnostika [General psychodiagnostics]. Moscow: Vlados [in Russian].
Delgado Bolton, R. C., San-Martín, M, & Vivanco, L. (2022). Role of Empathy and Lifelong Learning Abilities in Physicians and Nurses Who Work in Direct Contact with Patients in Adverse Working Conditions. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(5), 3012. URL: https://doi.org/10.3390/ijerph19053012
Fetiskin, N.P., Kozlov, V.V., & Manuylov, G.M. (2002). Sotsialno-psikhologicheskaya diagnostika razvitiya lichnosti i malykh grupp [Socio-psychological diagnostics of the development of personality and small groups]. Institute of Psychotherapy [in Russian].
Healy, N. A., & Vujanovic, A. A. (2021). PTSD symptoms and suicide risk among firefighters: The moderating role of sleep disturbance. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 13(7), 749-758. https://doi.org/10.1037/tra0001059
Hojat, M., DeSantis, J., Shannon, S.C., Speicher, M.R., Bragan, L., & Calabrese, L. H. (2020). Empathy as related to gender, age, race and ethnicity, academic background and career interest: A nationwide study of osteopathic medical students in the United States. Medical Education, 54, 571–581. https://doi.org/10.1111/medu.14138
Hunt, P., Denieffe,S., & Gooney. (2019). Running on empathy: Relationship of empathy to compassion satisfaction and compassion fatigue in cancer healthcare professionals. Cancer care, 28 (5) https://doi.org/10.1111/ecc.13124
Koval, H. V., & Spitsyna, L. V. (2021). Empathy as a resource of socio-psychological support in the system of factors of volunteering. Insight: the psychological dimensions of society, 5, 30-45. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2021-5-3
Korolchuk, M. S. (2004). Psykhofiziolohiia diialnosti [Psychophysiology of activity]. K.: Elha, NikaTsentr [in Ukrainian].
Liubina, L. A., Borysiuk, A. S., & Radchuk, V. M. (2018). Psykhodiahnostyka [Psychodiagnostics]. Chernivtsi [in Ukrainian].
Popovych, I. S. (2018). Vplyv sotsialno-psykholohichnykh ochikuvan na profesiine zrostannia ta profesiine zdorovia fakhivtsiv [Influence of social and psychological expectations on professional growth and professional health of specialists]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii – Theoretical and applied problems of psychology, 2(46), 129-139 [in Ukrainian].
Popovych, I. S. (2015). Konstruiuvannia osobystistiu modeli ochikuvanoho maibutnoho [Construction of a model of the expected future by the individual]. Naukovyi visnyk KhDU. Psykholohichni nauky – Scientific Bulletin of KhSU. Psychological Sciences, 6, 145-154 [in Ukrainian].
Popovych, I. S. (2014). Sotsialnyye ozhidaniya v teoriyakh motivatsii lichnosti [Social expectations in theories of personality motivation]. Vestnik Permskogo universiteta. Filosofiya. Psikhologiya. Sotsiologiya – Bulletin of the Perm University. Philosophy. Psychology. Sociology, 4(20), 53-63 [in Russian].
Richi, Sh. & Martin, P. (2004). Upravleniye motivatsiyey [Motivation management]. Moscow : Yuniti-Dana [in Russian].
Shebanova, V., & Nikitenko, H. (2019). Features of motivation of military personnel to military professional activities. Insight: the psychological dimensions of society, 2, 31-36. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2019-2-4
Vavryniv, O. S. (2020). Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti formuvannia profesiinoi empatii maibutnikh riatuvalnykiv [Socio-psychological features of the formation of professional empathy of future rescuers]. Candidate’s thesis. Severodonetsk [in Ukrainian].
Vavryniv, O. S. (2020). Empirical study of the professional empathy of future rescuers. Insight: the psychological dimensions of society, 4, 57-72. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-4-4
Veloski, J, Hojat, M. (2006). Measuring specific elements of professionalism: Empathy, teamwork, and lifelong learning. In: DT Stern, ed. Measuring Medical Professionalism. Oxford, UK: Oxford University Press.
Vodopianova, N.E. (2009). Psikhodiagnostika stressa [Psychodiagnostics of stress]. St. Petersburg: Piter [in Russian].
Wagner, S., White, N., Randall, C., Regehr, C., White, M., Alden, L., et al. (2021). Mental Disorders in Firefighters Following Large-Scale Disaster. Disaster Medicine and Public Health Preparedness, 15(4), 504-517. https://doi.org/10.1017/dmp.2020.6
Weisz, E., Ong, D. C., Carlson, R. W., & Zaki, J. (2021). Building empathy through motivation-based interventions. Emotion, 21(5), 990-999. https://doi.org/10.1037/emo0000929
Zegel, M., Lebeaut, A., Healy, N., Tran, J. K., & Vujanovic, A. A. (2022). Mental Health Correlates of Probable Posttraumatic Stress Disorder, Probable Alcohol Use Disorder, and Their Co-Occurrence among Firefighters. Behavior Modification, 46(2), 395-421. https://doi.org/10.1177/01454455211033517
Автори, які публікуються у науковому журналі, погоджуються з наступними умовами:
· Всі наукові праці можуть вільно копіюватися і поширюватися на будь якому носії і в будь якому форматі, за умови зазначення покликань на вихідні дані наукової праці.
· Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
· Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (інституційний репозитатрій, особистий веб-сайт, монографія), здійснивши первинне покликання на публікацію роботи в цьому журналі.
