ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОРУШЕННЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У ЖІНОК

  • Зоряна Ярославівна Ковальчук
Ключові слова: харчова поведінка, залежність, анорексія, булімія, ожиріння, харчова адикція

Анотація

Мета. З’ясувати психологічні аспекти порушення харчової поведінки та емпірично дослідити ці особливості у жінок з харчовими адикціями. У статті описано особливості харчової поведінки у жінок та її порушень, які пов’язані із ціннісним ставленням до їжі та її вживання, стереотипом харчування у звичних умовах та у ситуаціях стресу, орієнтація на образ власного тіла та діяльність щодо її формування. Основними її порушеннями вважають нервову (невротичну, психогенну) анорексію та нервову (невротичну, психогенну) булімію. Обидва розлади характеризуються спільними ознаками: домінування проблеми власної ваги; спотворення образу власного тіла; зміна цінності харчування в ієрархії цінностей.

Методи. В частині емпіричного дослідження статті автором були використані наступні методики: індивідуально-типологічний опитувальник Л.М. Собчика (ІТО); опитувальник cамоставлення В.В. Століна; методика «Хто я?» М. Куна та Т. Макпартленда; опитувальник «Чи є у мене залежність від їжі?».

Результати. Психологічними особливостями осіб з порушенням харчової поведінки є занижена самооцінка, домінування депресивного настрою, істеричні прояви, схильність до самотності, підвищена вимогливість до себе та інших у поєднанні з егоїзмом, відстороненість від колективу, фіксація на необхідності приховувати підвищений потяг до їжі від навколишніх, тенденція до накопичення, перфекціонізм, компенсація нестачі в одній сфері досягненнями в іншій тощо.

За результатами емпіричного дослідження встановлено, що «Я-концепція» харчового адикта є дифузною, недостатньо диференційованою. Залежна особа нездатна спокійно та з гідністю визнати факт своєї недосконалості, прийняти те, що її реальне «Я» відрізняється від ідеального.

Жінки з порушенням харчової поведінки недостатньо добре розуміють власну систему цінностей, робота зі співставленням цінностей у них порушена, на перші місця виходять псевдоцінності та якості головної псевдоцінності – агентзалежності. Для узалежненого від їжі агентом залежності є їжа.

Висновки. Внаслідок здійсненого кореляційного аналізу дослідження виявлено низку значимих кореляцій: позитивні зв’язки лабільності з самоінтересом, самовпевненістю; самозвинувачення зі шкалою залежність; тривожність із залежністю. Виявлено обернено пропорційні зв’язки віку респондента із самозвинуваченням; залежністю із аутосимпатією, уявленням про ставлення інших до себе, самовпевненістю, саморозумінням, самокеруванням; шкали самоприйняттям із залежністю, самокеруванням; шкали спонтанність із залежністю; шкали агравація із самоінтересом.

Низький рівень диференційованості ідентичностей досліджуваних може вказувати на кризу ідентичності, замкнутість, тривожність, невпевненість, труднощі у контролі. Щодо фізичного Я (фізичні дані та зовнішність), то в самоописах залежних вони «неприємні», «непривабливі». Більшість занять, інтересів, захоплень, діяльності пов’язані з їжею, її прийомом та пасивним відпочинком.

Посилання

1. Александер Ф. Психосоматическая медицина. М.: ПринтС, 2016. 250с.
2. Вознесенская Т.Г. Клинико-психологический анализ нарушений пищевого поведения при ожирении. Журнал невропат. и психиатр. им. С.С. Корсакова. М. 2001. № 12. С. 19-24.
3. Егоров А. Ю. Психология девиантного поведения. СПб.: Речь, 2006. 224 с.
4. Змановская Е. В. Девиантология: Психология отклоняющегося поведения: учеб. пособ. для студентов высш. учеб. заведений. М.: Изд. центр «Академия», 2008. 288 с.
5. Короленко Ц.П. Аддиктивное поведение. Общая характеристика и закономерности развития. Обзор психиатрической и медицинской психологии. 1991. № 1. С.8-15.
6. Коркина М. В. Нервная анорексия непроцессуальной природы. Клиническая динамика неврозов и психопатий. СПб. 1997.
7. Кулаков С. Руководство по реабилитации аддиктов. М.: ЭКСМО, 2008. 476 с.
8. Крылов В.И. Пограничные психические расстройства с нарушениями пищевого поведения. СПб.: Академия, 1995.
9. Креславский Е. С. Избыточная масса тела и образ физического Я. Вопросы психологии. 1987. № 2. С. 113-117.
10. Литвин-Кіндратюк С.Д. Харчова активність особистості: традиційні й інноваційні стратегії. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Вид-во «Плай» Прикарпатського університету, 2000. Вип. 5. Ч. 1. С. 160-165.
11. Малкина-Пых И. Г. Перфекционизм и удовлетворенность образом тела в структуре личности пациентов с нарушениями пищевого поведения и алиментарным ожирением. Экология человека. 2010. № 1. С. 21–27.
12. Менделевич В. Д. Пищевые зависимости, аддикции – нервная анорексия, нервная булимия. Руководство по аддиктологии. СПб.: Речь, 2007. 768 с.
13. Минвалеев Р. Корекция веса. СПб.: Питер, 2001.
14. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тест. Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2001. 672 с.
15. Собчик Л. Н. Психодиагностика: методы и методология. М., 1990.
16. Столин В.В. Бодалев А.А. Аванесов В.С. Общая психодиагностика. СПб.: Изд-во «Речь», 2006. 440 с.
Опубліковано
2019-11-05
Сторінки
91-98
Розділ
МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ