PSYCHOLOGICAL FEATURES OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF FUTURE PROFESSIONALS

  • Viktoriia Fedorivna Kazibekova
Keywords: communication, communicative competence, professional competence, professional groups, professionally significant qualities

Abstract

Purpose: The article’s objective is to investigate empirically the psychological peculiarities of the formation of communicative competence in different professional groups. Methods: theoretical methods: (analysis, synthesis, comparison, generalization) were used to study the scientific literature on issues related to the category of “communicative competence”, empirical methods: “Questionnaire of Communicative Competence” by E.F. Zeer, E.E. Simanyuk, "Communicative Skills" by L. Michelson in the adaptation of Y.Z. Hilbuh; methods of quantitative and qualitative processing of results.

Results. A theoretical analysis of approaches to the problem of communicative competence, success of professional activity has been made. Components of communicative competence have been considered. Communicative competence can be considered as an integral, relatively stable, holistic formation, manifested in the individual-psychological features of behavior and communication and includes a set of knowledge, experience, qualities, abilities of the individual, which allow to perform effectively communicative functions. The research has been attended by fourth-year cadets of the Odessa State University of Internal Affairs (30 people) and students psychologists of the fourth year of Kherson State University (30 people).The average age of the subjects was 22 years. We did not take into account sample composition by gender.

Conclusions. Future psychologists have significantly more communicative competence than future police specialists. It includes the following components: social and communicative adaptability (they are more flexible in communication, able to interact with a variety of people, adapt to changing social circumstances), tolerance (more tolerant of others' thoughts, attitudes, habits), frustration tolerance (resistance to life difficulties, self-regulation of emotional states).

Also, graduate psychologists are statistically significantly more competent and less aggressive in professional interaction than graduate cadets.

References

1. Антонова Н.О. Уявлення про професійну компетентність та привабливість майбутньої професії для студентів психологічних факультетів. Проблеми загальної та педагогічної психології. К. : Інститут психології АПН України, 2012. Т. 7. вип. 7. С. 13-20.
2. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Книга для учителя и родителей. М. : Просвещение, 1987. 207с.
3. Низовець О.А. Теоретико-методологічний аналіз феномену комунікативної компетентності. Актуальні проблеми психології. Київ-Ніжин : Видавництво НДУ, ДС «Міланік», 2012. Том 10. вип. 1. С.153-160.
4. Низовець О.А. Розвиток комунікативної компетентності в процесі професійної підготовки майбутніх психологів. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: зб. наукових праць. № 3(5). К. : Університет «Україна», 2012. С. 246-254с.
5. Низовець-Кропта О.А. Структурно-змістові характеристики образу комунікативно-компетентного психолога [Електронний ресурс] Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Психологічні науки. 2015. Вип. 128. С. 191-196. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPH_2015_128_44
6. Пономарев Я.А. Психология творения. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж : издательство НПО «МОДЭК», 1999. 304 с.
Published
2019-11-05
Pages
64-71
Section
SOCIAL PSYCHOLOGY, PSYCHOLOGY OF SOCIAL WORK