Суб’єктивне благополуччя та рівень тривожності під час кризи COVID-2019: дослідження українського юнацтва

Анотація

Пандемія та запроваджений карантин створилицілком нові соціальні умови, котрі впливають настан психічного здоров’я людей. Недослідженоюзалишається особистісна і ситуативна тривожністьосіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М.Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використанометодику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідженнярівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальнийрівень задоволення життям значуще негативнокорелює з рівнем загальної (особистісної) тривожності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативноїтривожності є неочікувано статистично нижчим напочатку карантину (43.95±3.90), ніж через місяцьпісля (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогуконстатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальнимставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної тривожності на початку карантину було переважнообмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початкукарантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, алечерез місяць карантину позитивні емоції втратилисвій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неістотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівеньсуб’єктивного благополуччя українського юнацтване корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину.Висновки. З’ясовано, що благополуччя українськоїмолоді ґрунтується насамперед на суб’єктивнихпоказниках позитивних емоцій, і значно меншезалежить від більш об’єктивних критеріїв, такихяк стан здоров’я, залученість та досягнення. Буловстановлено, що впродовж першого місяця запровадженого карантину рівень ситуативної тривожності не вплинув на переживання суб’єктивногоблагополуччя українськими юнаками і юнками.